справа №813/2105/18
11 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю: «Домофон. Інжинірінг. Охорона», про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» від 10.03.2015 року,-
установив:
У провадженні Львівського окружного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона», про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення Закону України «Про інформацію» та не надання повного тексту рішення № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» від 10.03.2015; визнання протиправним і скасування рішення № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» від 10.03.2015 року.
Ухвалою суду від 03.12.2018 провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» від 10.03.2015 - закрито.
Рішенням суду від 03.12.2018 позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо порушення Закону України «Про інформацію» та не надання повного тексту рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» від 10.03.2015; в іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у справі скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі № 813/2105/18 змінено, виключивши з резолютивної частини рішення абзац третій. В решті рішення залишено без змін.
Матеріали справи № 813/2105/18 надійшли на адресу суду 21.03.2019 за вх. № 9519.
Ухвалою суду від 22.03.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю: «Домофон. Інжинірінг. Охорона», про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» від 10.03.2015, прийнято до провадження суддею Качур Р.П.
Ухвалою суду від 18.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 16.05.2019 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених ст. 264 КАС України. З метою належної підготовки справи до розгляду по суті замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Зобов'язано відповідача згідно з ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 “Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові” від 10.03.2015 у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно- правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Такі докази представлено у підготовчому засіданні 25.06.2019.
Ухвалою суду від 25.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач, представник відповідача та третьої особи не прибули, причини неявки не повідомили, про засідання були повідомлені належним чином.
Позивач позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити. Вважає, що оскаржуване рішення не було опубліковане у засобах масової інформації, а лише на сайті Львівської міської ради, що є грубим порушенням ст. 57 Конституції України і самого пункту 3 рішення.
Звернув увагу суду на те, що офіційним друкованим органом Львівської міської ради є Комунальне підприємство «Редакція газета Львівської міської ради «Ратуша».
Також зазначив, що вказане рішення порушує його право на розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, гарантоване ч. 2 ст. 369 та ст. 382 ЦК України.
У зв'язку з наведеним просить це рішення визнати протиправним та скасувати.
Представниця відповідача проти позову заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, який суд до матеріалів справи долучив, однак, у зв'язку з поданням такого з порушенням строку для його подання, встановленого судом в ухвалі про прийняття справи до свого провадження від 22.03.2019, без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.
Суд у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження відповідно до п. 9 ст. 205 КАС України.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.
Виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.03.2015 прийнято рішення № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові».
Згідно пункту 3 рішення, воно набирає чинності з дня оприлюднення у засобах масової інформації.
Рішенням № 123 від 10.03.2015 відповідач затвердив Положення про порядок встановлення і технічного обслуговування омофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові.
Пунктом 2.1. Положення про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові, передбачено, що ініціатором встановлення домофону на дверях під'їздів можуть виступати власники чи користувачі квартири під'їзду (будинку) та власник (власники) нежитлових приміщень;
Пунктом 2.2. цього Положення, передбачено, що для встановлення домофону його ініціатор організовує збори власників чи користувачів квартир та нежитлових приміщень під'їзду (будинку);
Пунктом 2.3. цього Положення, передбачено, що збори вважаються повноважними та оголошуються відкритими, якщо на них присутні більше 70% власників чи користувачів квартир та нежитлових приміщень.
Пунктом 2.5. цього ж Положення, передбачено, що рішення щодо встановлення домофону вважається правомірним, якщо за нього проголосували більше 70% власників чи користувачів квартир під'їзду (будинку) та власників нежитлових приміщень.
Спірні правовідносини виникли щодо законності рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради 10.03.2015 № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові».
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає, згідно преамбули, Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144).
На основі цього положення Конституції України в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що у формі рішень приймаються нормативні та інші акти.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).
Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов'язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб'єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.
Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки. Такі акти стосуються конкретних суб'єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.
Подібне передбачено п.п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.
З огляду на наведене, предметом оскарження є рішення, яке має ознаки саме нормативного акту органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 19 Конституції України та частини статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.
Основними вимогами до рішення суб'єкта владних повноважень в спірних правовідносинах є законність такого рішення (застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процедурних норм (норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).
Дотримання процедури при прийнятті суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення перевіряється адміністративним судом з огляду на дотримання ним вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з від стеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Відповідно до статті 9 Закону, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею|13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Отже, прийняттю органом місцевого самоврядування рішення передує оприлюднення проекта регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні» засобами масової інформації» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.
Відповідно до ч. 2 статті 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Судом встановлено, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 123 від 10.03.2015 року є регуляторним актом в розумінні статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Також суд встановив, що відповідач - Виконавчий комітет Львівської міської ради не здійснив оприлюднення проекту регуляторного акта перед прийняттям рішення № 123 від 10.03.2015 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові» у газеті «Ратуша», яка є друкованим засобом масової інформації Львівської міської ради, що є порушенням статей 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Отже, відповідачем порушено процедуру підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акта, який порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та є підставою для визнання такого нечинним та скасування.
Вказана позиція узгоджується із правовими висновками Великої палати Верховного Суду, викладенми в мотивувальній частині постанови від 30 травня 2018 року (справа № 127/16433/17 Провадження № 11-461апп18)
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оскаржується рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет Львівської міської ради порушивши процедуру підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акта, не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 264, 295 КАС України, суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.03.2015 № 123 «Про порядок встановлення і технічного обслуговування домофонів на дверях під'їздів багатоквартирних житлових будинків у м. Львові».
3. Судовий збір розподілу не підлягає.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Качур Р.П.