справа№1.380.2019.001406
з питань поновлення строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду
09 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючий суддя Кухар Н.А.
Секретар судового засідання - Шавель М.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Мацепура В.С.
представника відповідача - Хиря В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні ,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
28.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.04.2019 року призначено справу в судове засідання з викликом сторін.
В судовому засіданні розглядалось клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. Дана заява обґрунтовується тим, що позивачем пропущено строк з поважних причин , що є підставою для поновлення пропущеного строку.
Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту отримання нарахованих сум, а саме з 24 жовтня 2018 року.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечували щодо даного клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду просили задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, щодо заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної зави без розгляду, виходячи з наступного.
Нормою ст. 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, ч. 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що для звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня фактичного розрахунку.
Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Судом встановлено, що наказом начальника 7 карпатського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26.05.2018 року №136-ос «По особовому складу» та наказом №157-ос від 19.06.2018 року «По особовому» позивача виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення з 19.06.2018 року у зв'язку із звільненням позивача з військової служби.
Виплата компенсації за речове майно здійснена 24.10.2018 року, що в позові не заперечується позивачем, а тому позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту отримання нарахованих сум, а саме з 24 жовтня 2018 року.
Представник позивача стверджує, що позивач не мав процесуальної можливості звернутись до суду з позовною заявою, так як на розгляді в суді перебувала справа за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказів та виплату позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Вважає, що у даній справі та справі № 813/3313/18 однаковий предмет спору та тому позивач був позбавлений можливості вчасно звернутись до суду.
Як вбачається з копії рішення суду від 02.04.2019 року у справі № 813/3313/18 предметом позову було визнання протиправними та скасування наказів начальника 7 (Львівського) прикордонного загону (1 категорії) Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України від 26.05.2018 №136-ОС “По особовому складу” та від 19.06.2018 №157-ОС “По особовому складу” в частині виключення позивача, підполковника ОСОБА_1 , зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення 19.06.2018; зобов'язання Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу, підполковнику ОСОБА_1 , грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Отже, судом встановлено, що перебування у провадженні суду справи № 813/3313/18 не було перешкодою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок за речове майно при звільненні, так як у даних справах різні предмети спору.
Інших поважних причин пропущення строку звернення до суду позивачем не наведено, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду без поважних причин, підстав для поновлення цього строку не має, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст.123 КАС України.
З огляду на наведене, враховуючи дату звернення позивача до суду із даним позовом суд не вбачає поважних причин для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складений і підписаний 12 липня 2019 року.
Суддя Кухар Н.А.