справа №461/3529/19
з питань забезпечення позову
12 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
позивач без виклику,
відповідачі без виклику,
третя особа без виклику,
розглянув у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Війтівській» про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, заборону вчиняти дії, -
16.05.2019 до Галицького районного суду м. Львова надійшов позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Львівської міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.11.2017 про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Львівську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 від 26.11.2017 заяву про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Личаківській АДРЕСА_1 у строки, порядку та спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України, та прийняте належне, у відповідності до чинного законодавства, рішення;
- заборонити Львівській міській раді передавати ОСББ «На Війтівській» земельну ділянку площею 0,0255 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розміщеної на АДРЕСА_2 та що межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в обхід земельного аукціону.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.05.2019 справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.
Вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 27.06.2019 за вх. №22589.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Грень Н.М.
Ухвалою судді від 02.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Війтівській».
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом: заборони Львівській міській раді приймати будь-які рішення щодо спірної земельної ділянки площею 0,0255 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розміщеної на АДРЕСА_2 та що межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 02.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову поданого разом із позовною заявою.
10.09.2019 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді приймати будь-які рішення щодо спірної земельної ділянки площею 0,0255 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розміщеної на АДРЕСА_2 та що межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що позивачу стало відомо, що на офіційному сайті Львівської міської ради оприлюднено порядок денний пленарного засідання сесії, призначеного на 11 липня 2019 року, де питанням під номером 68 значиться розгляд питання «Про затвердження ОСББ “На Війтівській" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 Личаківській, АДРЕСА_4 Козланюка, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . АДРЕСА_4 . Козланюка, АДРЕСА_7 , вул. АДРЕСА_4 Козланюка, АДРЕСА_8 . П. Козланюка, 8.»
Позивач стверджує, що Львівська міська рада має очевидний намір затвердити для ОСББ «На Війтівській» проект землеустрою земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , частина якої площею 0,0255 га є спірною, і на яку позивач направила звернення до ЛМР, зареєстроване за №3-С-123269/ АП-2403 16.11.2018 та яке було повернуте без розгляду на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради.
Так, 26.11.2018 ОСОБА_1 власником частини будинку по АДРЕСА_1 , подано заяву до Львівської міської ради, що зареєстрована під №3-С-123269/ АП-2403 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0255 га на АДРЕСА_1 , у зв'язку з формуванням нової земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою викупу для обслуговування власної частини будинку.
29.12.2018 Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило позивача листом за № 2403-6484 про те, що питання, порушене у зверненні, не може бути вирішено та повернуло подані документи без розгляду на сесії ЛМР. Причиною повернення документів без розгляду на сесії ЛМР слугувало те, що земельна ділянка, про яку йдеться у зверненні, входить у земельну ділянку, на яку ухвалою ЛМР № 2645 від 16.11.2017 надано дозвіл ОСББ «На Війтівській» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2132 га на АДРЕСА_9 .
На пленарному засіданні сесії Львівської міської ради від 16.11.2017 прийнято ухвалу № 2645, про надання ОСББ «На Війтівській» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га на АДРЕСА_6 . АДРЕСА_9 , для обслуговування багатоквартирних житлових будинків за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.
Таким чином, позивач вказує, що існує очевидна небезпека, що земельна ділянка площею 0,0255 га, може бути передана ОСББ «На Війтівській» у постійне користування у складі земельної ділянки, на яку отримано кадастровий номер НОМЕР_1 , із подальшою державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку за цим об'єднанням.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у задоволенні такого належить відмовити, з огляду на наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, в певний період наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
На підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності відповідних підстав, покладається саме на позивача. Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося запобігти.
При цьому, також і відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах Кресс проти Франції (Kress v. France), Ф.С.Б. проти Італії (F.C.B. v. Italy), Т. проти Італії (Т. v. Italy) та Кайя проти Австрії (Kaya v. Austria).
Судом встановлено, що заявник як на підставу для вжиття заходів забезпечення адміністративного суду долучив до заяви про забезпечення позову скріншот інтернет сторінки Львівської міської ради, до порядку пленарного засідання, що має відбутись 11.07.2019 року під № 68 включено розгляд питання «Про затвердження ОСББ «На Війтівській» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 . П. Козланюка, 6, вул. П. Козланюка».
З огляду на вказане, судом з мережі інтеренет (https://youtu.be/UABz-zJlyHY) з'ясовано, що на пленарному засіданні 19-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання, що відбулось 11.07.2019, прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою ОСББ «На Війтівській» щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 Личаківській, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 . АДРЕСА_4 . Козланюка, АДРЕСА_7 , вул. П. Козланюка, АДРЕСА_8 , вул. П. Козланюка».
З огляду на викладене, станом на день розгляду судом клопотання про забезпечення позову (12.07.2019) у заявлений позивачем спосіб, а саме: шляхом заборони Львівській міській раді приймати будь-які рішення щодо спірної земельної ділянки площею 0,0255 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розміщеної на АДРЕСА_2 та що межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , є таким що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем прийнято рішення «Про затвердження ОСББ «На Війтівській» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3 Личаківській, 165 АДРЕСА_4 Козланюка АДРЕСА_7 . П. Козланюка АДРЕСА_8 , АДРЕСА_6 . П. Козланюка».
Таким чином, клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.
Суддя Грень Н.М.