Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого - Драги В.П.
суддів - Вус С.М., Пекного С.Д.
розглянула в судовому засіданні 13 червня 2006р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1
Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2005р.
ОСОБА_2, 1968 року народження, громадянина України, несудимого
засуджено за ст.286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.1 п.“б» Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005р. ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання.
Постановлено стягнути із цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 для відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 28 398 грн. 72 коп. і 35 000 грн.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 6 вересня 2005р. вирок в частині вирішення цивільного позову змінено: розмір зробленого із ОСОБА_3 стягнення для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 зменшено до 12 000 грн. В решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2визнано винним у тому, що він 17 січня 2004р., приблизно об 11 год. 30 хв., керуючи належним ОСОБА_3 автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1з напівпричепом та рухаючись по автошляху Луганськ-Ізварино поблизу с. Пантаївка м. Олександрії Кіровоградської області, порушив вимоги п.п.2.3 “б», 12.1 Правил дорожнього руху і на 311 км + 250 м. вказаного автошляху виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_4, в результаті чого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі захисник посилається на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно з порушенням права засудженого на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону, ОСОБА_2злочину, за який його засуджено, не вчиняв, а викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами, яким суд не дав належної оцінки.
Порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_2судових рішень та закриття справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у тому числі, й порушення права засудженого на захист, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_2у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_4у судовому засіданні дав докладні показання про те, як за викладених у вироку обставин ОСОБА_2, виїхавши автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1на зустрічну смугу руху, зіткнувся з автомобілем під його керуванням, внаслідок чого йому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були очевидцями транспортної події, дали аналогічні показання.
Згідно з висновком автотехнічної експертизи, за умови виконання водієм автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_2ом вимог п.п.2.3 “б», 12.1 Правил дорожнього руху, він мав технічну можливість запобігти втрату автомобілем поперечної стійкості і, як наслідок, занос автомобіля на смугу зустрічного руху і зіткнення із автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2.
Винність ОСОБА_2у вчиненні ним зазначеного злочину підтверджена також даними, що містяться у протоколах огляду місця події, транспортних засобів, висновках трасологічної і судово-медичної експертиз, інших матеріалах справи.
Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд обгрунтовано визнав ОСОБА_2винним у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Зазначеним спростовуються наведені з даного приводу в касаційній скарзі доводи.
Дії ОСОБА_2за ст.286 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.
Покарання ОСОБА_2у призначене у відповідності з вимогами закону.
Отже, у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів -
У задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1 відмовити.
Судді: