Справа № 658/840/19
(провадження №2/658/643/19)
(ЗАОЧНЕ)
10 липня 2019 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Подіновської Г.В.
при секретарі Марчук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, в місті Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення частки в квартирі, визнання права на 1/8 частку квартири в порядку спадкування,
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, вимоги вмотивовано тим, що їм, відповідачу ОСОБА_4 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . При зверненні позивачами до нотаріальної контри з метою оформлення спадкових справ, їм було відмовлено на підставі того, що ними не надано правовстановлюючих документів про належність спадкового майна спадкодавцю.
Просять суд позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання позивачі надали заяви, в яких просять справу розглянути без їх участі, на позовних вимогах наполягають.
Відповідач до суду не з'явився, належно сповіщений про дату, місце та час розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (а.с. 28).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с. 19).
Родинні відносини між померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про одруження, свідоцтвами по народження (а.с. 16, 18, 20).
Відповідно до довідки, виданої відділом реєстрації місця проживання осіб Каховської міської ради від 06.04.2018 року, на день смерті разом із ОСОБА_5 були зареєстровані його дружина та донька (а.с. 29), даний факт знайшов своє підтвердження і у довідці, виданої ОСББ «Круглий Будинок» (а.с. 35).
Як вбачається з постанови державного нотаріуса Каховської міської державної нотаріальної контори Херсонської області від 18.05.2018 року, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадину за законом на частку квартири у зв'язку з тим, що ними не надано правовстановлюючих документів про належність спадкового майна спадкодавцю (а.с. 31).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
А у відповідності до частини 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Крім цього, відповідно до частини 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ч. 1, 2 та 4 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
За ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України - у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності, коли відсутня можливість його відновлення.
Зі змісту п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року встановлено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що право власності є непорушним та співвласник майна має право на визнання своєї частки в спільному майні, для належної реалізації свого на володіння, користування та розпорядження.
Керуючись ст. 41 Конституції України; ст.ст. 328, 355, 358, 365 ЦК України; ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 352-353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про виділення частки в квартирі, визнання права на 1/8 частку квартири в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на ј частки у спільному сумісному майні, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г. В. Подіновська