Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11465/14-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 26 Доповідач Галацевич О. М.
09 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №296/11465/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання поруки такою, що припинена,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира, ухвалене 28 листопада 2018 року суддею Сингаївським О.П. у м. Житомирі,
У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - Банк, ПАТ «Банк Форум»), звернулося до суду із позовом у якому, посилаючись на невиконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №0004/07/52-CL (далі - Договір) від 06.08.2007, просило стягнути солідарно з останнього та поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитом станом на 05.11.2014 в загальній сумі 7439607,36 грн, з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 150752,01 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2034701,69 грн; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 99687,71 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1345486,22 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 123367,69 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1665095,19 грн; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 3043,54 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 41078,70 грн; пеня - 174353,08 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2353245,57грн.
У березні 2015 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову (а.с. 62-65, 138-143 т. 1), посилаючись на невідповідність кредитного договору вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», просив визнати цей договір недійсним.
08.09.2015 ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Форум», у якій просила визнати поруку, що виникла на підставі договору від 06.08.2007, укладеного між нею та Банком, такою, що припинена. В обґрунтування позову послалась на те, що ОСОБА_1 з вересня 2009 року не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, а тому звернувшись до суду із позовом 17.12.2014, Банк пропустив річний строк пред'явлення вимоги до поручителя, встановлений п. 4.1.1 договору поруки, у зв'язку з чим порука припинилася (а. с. 111-112 т. 1).
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2018 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0004/07/52-CL від 06 серпня 2007 року у сумі 551204 доларів США 03 центів, що у гривневому еквівалентів згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.11.2014 становить 7439 607,36 грн. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову Банку.
На його думку, Банк, надіславши ОСОБА_1 28.10.2011 вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому, звернувшись до суду 17.12.2014, Банк пропустив трирічний строк звернення із позовом з вимогами до основного боржника, а також шестимісячний строк звернення із позовом до поручителя, що свідчить про припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. За таких обставин, вважає висновок суду про задоволення первісного позову безпідставним.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17.04.2019 залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Банк Форум» - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі -ТОВ «Фінансова компанія «Веста» ( а.с. 243 т.2).
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші її учасники в судове засідання не з'явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2007 між АКБ “Банк Форум”, правонаступником якого з 19.04.2010 було Публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0004/07/52-CL, на підставі якого останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 290 000 доларів США, строком по 05 серпня 2017 року зі сплатою 12,5 процентів річних за його користування (а.с. 5-6 т.1).
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджено наданими до матеріалів справи заявами про видачу коштів та меморіальними валютними ордерами (а.с. 13-24 т.1).
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 06 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 04-0004/07/52-CL, відповідно до якого остання поручилась за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором (а.с. 8 т.1).
Починаючи з грудня 2010 року ОСОБА_1 не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором в частині сплати процентів за користування кредитними коштами та в частині своєчасного повернення кредиту, чим порушує умови кредитного договору.
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 перед Банком станом на 05 листопада 2014 року становить 551 204 доларів США 03 центів, що у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.11.2014 становить 7 439 607 грн. 36 коп., в тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 150 752,01 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2 034 701,69 гривень; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 99 687,71 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1345486,22 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 123 367,69 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 665 095,19гривень; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 3 043,54 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 41 078,70 гривень; пеня - 174 353,08 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2 353 245,57 гривень (а.с. 9-12 т.1).
ОСОБА_1 під час розгляду справи подав суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 169 зв. т.2 )
Ухвалюючи рішення про задоволення позову Банку, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої обов'язки за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед кредитором, що є підставою для стягнення суми боргу з боржника та поручителя в солідарному порядку.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на наявність у матеріалах справи вимоги від 28.10.2011, адресованої ОСОБА_1 про дострокове повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, заборгованості за штрафними санкціями протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги (а.с. 167 т. 1).
Як пояснив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вимогу від 28.10.2011 року позичальник отримав 29.10.2011.
Зазначені обставини не були спростовані позивачем. При цьому судом апеляційної інстанції забезпечувалась можливість позивача надати суду для огляду матеріали кредитної справи з метою встановлення обставин надіслання та вручення такої вимоги боржнику. Проте, такі докази суду надані не були.
Надіславши вищевказану вимогу позичальнику, кредитор на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 2.2. кредитного договору змінив строк виконання основного зобов'язання. Тому, перебіг позовної давності за вимогами Банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з 29.11.2011 та закінчився 29.11.2014.
Отже, пред'явивши позов 17.12.2014, Банк пропустив визначений ст. 257 ЦК України трирічний строк звернення до суду з вимогами до основного боржника.
Також, Банк пропустив, визначений п. 4.1 договору поруки, річний строк звернення із позовом до поручителя, що свідчить про припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Крім того, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню припинилося після спливу визначеного вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором строку, тобто після 29.11.2011.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову у позові до основного боржника у зв'язку із спливом позовної давності, до поручителя - у зв'язку із припиненням поруки, а щодо нарахованих після 29.11.2011 процентів та пені - за безпідставністю.
З ТОВ «Фінансова компанія «Веста» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 5481 грн судових витрат понесених у зв'язку із сплатою судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Рішення суду у частині залишення без задоволення зустрічних позовів не оскаржувалось, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядалось.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2018 року в частині задоволення позову скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № №0004/07/52-CL від 06 серпня 2007 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» на користь ОСОБА_1 5481 грн судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 12 липня 2019 року.