Провадження № 22-ц/803/4760/19 Справа № 205/9325/18 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
10 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
за участю секретаря Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 грудня 2018 року про забезпечення позову
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора філії № 3 Комунального підприємства «Реєстраційний-Центр» Дніпропетровської області Олійник Аліни Миколаївни, Комунального підприємства «Реєстраційний-Центр», треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково.
Встановлено заборону суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав, у т.ч. приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1671737412101), яка належить АТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ; 00039019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, 29).
В задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою, АТ «Укрсоцбанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що в іпотечному договорі міститься застереження, що є підставою для реєстрації права власності на іпотечне майно в позасудовому порядку, тому державний реєстратор діяв правомірно, однак оскаржувана ухвала обмежує права та свободи власника. Крім того, апелянт зазначає що застосований захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами, обґрунтованих припущень, що невжиття відповідних заходів може ускладнити виконання рішення суду про забезпечення позову матеріали справи також не містять.
Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались.
Вислухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що в грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора філії № 3 Комунального підприємства «Реєстраційний-Центр» Дніпропетровської області Олійник Аліни Миколаївни, Комунального підприємства «Реєстраційний-Центр», треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В обґрунтування позову посилалась на те, що державним реєстратором неправомірно здійснено реєстрацію за АТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом іпотечного договору.
17 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення її позову, в якій просила: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить АТ «Укрсоцбанк»; встановити заборону суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав, у т.ч. приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить АТ «Укрсоцбанк»; встановити заборону будь-яким особам користуватись майном, яке знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 шляхом здійснення опису цього майна та опечатування цієї квартири.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України», право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, дійшов обґрунтованих висновків про доцільність забезпечення позову та обрав співмірний захід забезпечення позову, що забезпечить дотримання мети забезпечення позову та досягнення балансу інтересів сторін.
Доводи апеляційної скарги АТ «Укрсоцбанк» про те, що застосований захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами, обмежує права та свободи законного власника, оскільки в іпотечному договорі міститься застереження, підлягають відхиленню, так як правомірність дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на іпотечне майно підлягає встановленню при вирішенні справи по суті. Тому, враховуючи, що позивачем оспорюється законність державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 ,судом першої інстанції у відповідності з положеннями ст.150 ЦПК України правомірно забезпечено позовні вимоги для захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені заявником у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова