Провадження № 33/803/753/19 Справа № 214/2482/19 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
11 липня 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, 24 березня 2019 року о 22 годині 10 хвилин, в м. Кривому Розі по вул. Єсеніна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 посилається на відсутність підстав для його зупинки працівниками поліції. Поряд із цим, апелянт вказує, що зупинивши його, працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, а попрямували до місця його мешкання та склали постанову, у зв'язку з відсутністю в нього полісу обов'язкового страхування. Поряд із цим, ОСОБА_1 зазначає, що протягом тривалого часу спілкування у працівників поліції не виникало жодних сумнівів щодо стану сп'яніння та тільки після висловлень його невдоволень з приводу роботи поліції, вони почали вимагати проведення огляду. ОСОБА_1 вказує на те, що поліцейський телефонував невідомій особі та просив привести “правильний” газоаналізатор, якого у них не було на час зупинки. З огляду на те, що ці слова викликали в нього сумніви, він просив надати відповідні документи на спеціальний засіб, однак поліцейськими було відмовлено, у зв'язку з чим він відмовився від проходження огляду. При цьому, видати направлення для проходження медичного огладу на стан сп"яніння працівники поліції також відмовились. ОСОБА_1 зазначає, що працівниками поліції не було зафіксовано ознак алкогольного сп'яніння жодними доказами, а тому їх підозра та вимоги про проходження огляду є безпідставними.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином про дату та час судового розгляду, причини своєї неявки суду не повідомив. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ці вимоги судом першої інстанції виконані не були.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на зазначений стан.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду із застосуванням спеціальних засобів.
Разом із цим, суд не надав оцінку обставинам, які зумовили саме такі дії ОСОБА_1 , внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Як видно з рапорту працівника поліції, ОСОБА_1 було зупинено у зв'язку з тим, що на його автомобілі не працював лівий задній габарит та під час спілкування з цим водієм виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання протоколу.
Між тим, відеозаписом з бодікамер працівників поліції зафіксовано, що після зупинки ОСОБА_1 та пред'явлення ним документів, працівниками поліції було встановлено відсутність полісу обов'язкового страхування. Після перевірки документів та тривалого спілкування з водієм, за проханням ОСОБА_1 , який їхав разом з трьома дітьми, працівники поліції поїхали з місця зупинки до будинку ОСОБА_1 для оформлення матеріалу, у зв'язку виявленням саме цього правопорушення.
Поряд із цим, лише після спілкування з водієм поруч з будинком, а саме після висловлень ОСОБА_1 свого обурення з приводу роботи поліції, інспектор поставив під сумнів його поведінку та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про невідповідність дій працівників поліції обстановці, що склалася, а також про їх упередженість.
Матеріали справи об'єктивно підтверджено, що ознаки алкогольного сп'яніння працівники поліції виявили лише після негативних висловлень ОСОБА_1 у бік поліції. При цьому, після первинної зупинки транспортного засобу, жодних сумнівів у його поведінці та наявності ознак сп"яніння у працівників поліції не виникло.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу й на те, що саме тоді ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП, що ставить під сумнів законність їх подальших дій, оскільки вони не узгоджуються з фактичними обставинами справи.
До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відсутність полісу обов'язкового страхування, що також вказує на намір поліції приховати обставину попередньої зупинки та надання водію можливості поїхати, з метою узгодження подальших дій та протоколу.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на наявність запаху з порожнини рота, однак відеозаписом встановлена розмова інспекторів, під час якої жоден з них на ці обставини не вказує.
На переконання апеляційного суду, вказані обставини необґрунтовано були залишені поза увагою судом першої інстанції, як такі, що вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовують та можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею виключають.
Отже, доводи ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно наявності в його діях складу цього правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко