Справа №760/12785/19
Провадження №3/760/4328/19
01 липня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Курова О.І., при секретарі Слесар І.В., за участю прокурора Лавренок Т.М., адвоката Стецюк Р.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Національної поліції України Департаменту захисту економіки управління захисту економіки в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого старшим інспектором з особливих доручень у штабі оперативного управління Головного управління ДФС у Київській області, за частиною 2 статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення № 665 від 26.04.2019 року, ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого інспектора з особливих доручень штабу оперативного управління ГУ ДФС у Київській області, маючи спеціальне звання - капітан податкової поліції, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, пункту 1 рішення НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та пункту 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, в установлений законом термін не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, які виникли 11.06.2018 року у зв'язку з купівлею квартири за ціною 406 560 грн., чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що у десятиденний термін подати декларацію не міг, оскільки оформленням дрокументів на право власності займалась довірена особа. У вересні 2018 року дружина йому зателефонувала, оскільки на той час він перебував в зоні АТО, і повідомила, що отримала документи про право власності на квартиру. Перебуваючи в зоні АТО і нього не було змоги подати відомості про зміни в майновому стані. У своїй декларації за 2017 рік він відображав зазначена квартиру у розділі " Об"єкти незавершеного будівництва", що свідчить про те, що він не мав умислу її приховати.
Адвокат Стецюк Р.А. просила закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що ОСОБА_1 не мав умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки вважає, що його вина підтверджується зібраними по справі доказами.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, адвоката, дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.
Окрім цього, відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст. 10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст. 11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такої ж думки притримуються судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
Судом не встановлено, що ОСОБА_1 мав прямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки за 2017 рік він відображав у розділі ; " Об"єкти незавершеного будівництва" квартиру площею 36,96 кв.м., а потім у декларації за 2018 рік зазначив її як свою власніть. За таких обставин суд прийшов до висновку, що діяння, яке стало підставою для скаладання протоколу про адміністративне правопорушення, скоєно ОСОБА_1 з необережності, а відтак виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 280, 287, 288 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного корупційного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Курова