Р І Ш Е Н Н Я№ 127/5561/19
08 липня 2019 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Суслова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи його тим, що 19.05.2016 р. вони з відповідачем уклали договір позики, за яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 163332,00 грн. На підтвердження укладення зазначеного договору ОСОБА_2 написала розписку, якою зобов'язалась повернути кошти до 01.06.2016 р. Відповідач зобов'язання за договором позики належним чином не виконала, на час звернення до суду повернуто лише 68000,00 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 95332,00 грн боргу за договором позики від 19.05.2016 р., 6684,00 грн - 3% річних, 31534,00 грн - інфляційних згідно ст. 625 ЦК України.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Палій Т.Г. не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує, просить стягнути борг згідно розрахунку за період з 20.10.2016 р. по 20.02.2019 р. (а.с. 61)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. (а.с. 60) Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримала 30.05.2019 р. (а.с. 57)
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 19.05.2016 р. відповідач ОСОБА_2 позичила у позивача ОСОБА_1 гроші в розмірі 163332,00 грн на строк до 01.06.2016 р. (а.с. 62 - оригінал розписки)
Згідно ст. 1047 ч. 2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Ст. 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, позивачем надано оригінал письмового доказу - розписку позичальника (відповідача) про позику від 19.05.2015 р., яка згідно ст. 1047 ч. 2 ЦК України може бути представлена на підтвердження укладення договору позики та його умов, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, в зв'язку з цим, наданий позивачем доказ - розписка від 19.05.2015 р. є належним і допустимим доказом у зазначених спірних правовідносинах, його достовірність стороною відповідача не спростована.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 545 ч. 2 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.
Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями ст. 545 ЦК України вказує на те, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано (постанова Верховного Суду від 15.04.2019 р. у справі №308/4387/15-ц).
На розписці про позику коштів є записи про часткове повернення боргу відповідачем позивачу: 20.05. повернуто 49000,00 грн (залишок 114332,00 грн), 12.07. - 8000,00 грн (залишок 106332,00 грн), 29.07.- 5000,00 грн (залишок 101332,00 грн), 16.09.- 3000,00 грн (залишок 98332,00 грн), 20.10. - 3000,00 грн (залишок 95332,00 грн). (а.с. 62)
Згідно ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ч. 1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ч. 2 ЦК України).
Відповідач ОСОБА_2 не виконала зобов”язання за договором позики, борг в повному обсязі до 01.06.2016 р. не повернула, внаслідок чого станом на 20.02.2019 р. утворилась заборгованість в розмірі 95332,00 грн - борг за договором позики від 19.05.2016 р., 6684,00 грн - 3% річних, 31534,00 грн - інфляційні, що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с. 12-13)
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, позики, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконала умови договору щодо повернення позики, тому права позивача підлягають захисту, потрібно стягнути з відповідача на користь позивача 95332,00 грн - борг за договором позики від 19.05.2016 р., 6684,00 грн - 3% річних, 31534,00 грн - інфляційні.
Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1335,50 грн судового збору, 2500,00 грн - витрат на правничу допомогу. (а.с. 18)
Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049, 1050, 625 ЦК України,
ст.ст. 13, 77-79, 89, 137, 141, 263-265, 268, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 95332,00 (дев"яносто п"ять тисяч триста тридцять дві) грн боргу за договором позики від 19.05.2016 р., 6684,00 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн - 3% річних, 31534,00 (тридцять одну тисячу п"ятсот тридцять чотири) грн - інфляційних, 1335,50 грн судового збору, 2500,00 грн - витрат на правничу допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повне рішення виготовлено 12.07.2019 р.
Суддя О.О.Венгрин