Справа № 201/4280/19
Провадження № 2-а/201/290/2019
08 липня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Разумняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Уткіна Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 квітня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Уткіна С.О. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У поданому позові ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Уткіна С.О. про накладення адміністративного стягнення справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії КАВ № 860549 від 14 січня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_1 вказує на те, що постанова є необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Позивач стверджує, що інспектором не були з'ясовані обставини, які вказували б на наявність в його діях ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Позивач був позбавлений права подавати докази, заявляти клопотання, також інспектор в свою чергу не навів доказів, на підставі яких дійшов висновку про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Позивач надав до суду заяву, в якій просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги, справу розглянути за його участі.
Крім того позивач подав до суду заяву, в якій просив поновити йому пропущений строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причини пропуску строку зазначив, що 09.04.2019р. на його адресу засобами поштового зв'язку надійшла постанова державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприни В.О. від 26.03.2019р. ВП 58720367 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Уткіна С.О. серії ЕАВ № 860549 від 14 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії АЕВ № 860549 від 14 січня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що постанову про накладення на нього адміністративного стягнення він не отримував а ні від інспектора патрульної поліції після її складання, а ні засобами поштового зв'язку.
При цьому стороною відповідача жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо отримання останнім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на місці його зупинки або засобами поштового зв'язку суду надано не було. З огляду на що суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належим чином. Від представника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких останній просив залучити до участі у справі в якості третьої особи Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки оскаржувана постанова винесена інспектором правомірно та розглянути справу без його участі.
Суд, вивчивши матеріали провадження, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 860549 від 14 січня 2019 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпрі, по просп. Набережна Перемоги, в районі будинку, 46, проїхав перехрестя та здійснив поворот на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 288 КУпАП постанову посадової органу (посадової особи) у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що в якості фактичних даних, які б підтверджували винуватість позивача, стороною відповідача не було надано жодного доказу на підтвердження відомостей, зазначених у постанові.
Так, оскаржувана постанова містить виключно виклад інкримінованого водію ОСОБА_1 порушення КУпАП. Жодних належних доказів того, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем 14 січня 2019 року, проїхав перехрестя та здійснив поворот на заборонений «червоний» сигнал світлофора, суду надано не було та наведені обставини у судовому засіданні не знайшли підтвердження в ході розгляду даної справи.
З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б підтверджували винуватість конкретного водія, суд приходить до висновку що вимога позивача про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 також просить суд визнати протиправною постанову інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області рядовим поліції Уткіна С.О. про накладення адміністративного стягнення справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному серії КАВ № 860549 від 14 січня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зазначена вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Статтею 245 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Щодо клопотання представника УПП у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки ОСОБА_3 є співробітником УПП у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції та оскаржуються його дії при виконанні службових повноважень, у зв'язку із чим не потребує додаткового залучення УПП до участі у справі.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області рядовим поліції Уткіна Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №860549 від 14 січня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Уткіна Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному серії ЕАВ № 860549 від 14 січня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Федоріщев