Справа № 151/420/19
Провадження №2/151/286/19
10 липня 2019 року
Чечельницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Моцного В.С.
при секретарі: Бондаренко В.П.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №151/420/19 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації : АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (місце проживання : АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 у квітня 2019 року звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 19 липня 2018 року він уклав договір позики грошової суми у розмірі 3000 доларів США із ОСОБА_3 . На підтвердження вказаної угоди, останній власноручно склав розписку з якої випливає, що відповідач взяв у борг 3000 доларів США із зобов'язанням повернути вказану суму до 30.09.2018 року. ОСОБА_3 обумовлену грошову суму не повернув. З урахуванням офіційного курсу гривні станом на 03.06.2019 року 1 (долар США) у відношенні до гривні становить - 26 грн. 85 коп , просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 108 908 грн. 93 коп із яких :80 550 грн. 00 коп. - заборгованість за договором позики, 7269 грн. 93 коп. - втрати від інфляції, 19 460 грн. - пеня , 1629 грн. - 3% річни та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5763,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147 грн.
Ухвалою суду від 20 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник під час судового розгляду заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України встановлено, що відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Суд вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що згідно оригіналу розписки від 19.07.2018 року ОСОБА_3 взяв у борг грошові кошти у розмір 3 000 доларів США з зобов'язанням повернути до 30 вересня 2018 року. Розписка написана ОСОБА_3 , грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США передані ОСОБА_3 .
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. п. 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
У постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 суд зазначив, що «незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.
Разом з тим судом встановлено, що згідно обумовлених умов у розписці, ОСОБА_3 зобов'язувався повернути грошові кошти до 30 вересня 2018 року, взятих на себе зобов'язань не виконав - грошові кошти не повернуті і на час розгляду справи.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч.1,3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
В даному випадку письмова форма договору позики, внаслідок його реального характеру, є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальнику.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2017 року № 309/3458/14-ц.
Наявність між сторонами позикових відносин підтверджується наявним у позивача оригіналом розписки ОСОБА_3 , яка підтверджує як факт отримання боржником коштів за договором позики, так і зобов'язання повернути ці кошти до 30.09.2018 року.
А тому проаналізувавши всі надані по справі докази, суд приходить до висновку, що між сторонами, дійсно, мав місце договір позики на суму 108 908 (сто вісім тисяч дев'ятсот вісім гривень) 93 копійки з яких: 80 550 грн. 00 коп. - заборгованість за договором позики, 7269 грн. 93 коп. - втрати від інфляції, 19 460 грн. - пеня та 1629 грн. - 3% річних. Жодних достовірних доказів, які б спростовували висновок про відсутність зобов'язання за договором, суду не було надано.
Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, борг на вимогу позивача не повернув, а тому він підлягає стягненню у примусовому порядку.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1147,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5763,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 202, 207, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , (місце проживання : АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків НОМЕР_2 , (місце реєстрації : АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) заборгованість за договором позики у розмірі 108 908 (сто вісім тисяч дев'ятсот вісім гривень) 93 копійки з них: 80 550 грн. 00 коп. - заборгованість за договором позики, 7269 грн. 93 коп. - втрати від інфляції, 19 460 грн. - пеня та 1629 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , (місце проживання : АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків НОМЕР_2 , (місце реєстрації : АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , (місце проживання : АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків НОМЕР_2 , (місце реєстрації : АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст судового рішення виготовлено 12.07.2019 року.
Суддя :