№ 207/4252/18
№ 2-о/207/4/19
03 липня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Подобєд О.К.
при секретарі Онищенко Н.В.
присяжних Кравченко Н.І.
Нікологорської Л.А.
за участі заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Західної районної ради м.Кам'янське про визнання особи недієздатною та призначення опікуна над неповнолітнім, -
В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлення опіки. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_2 є її сином, у нього спостерігається відхилення у розвитку, у зв'язку з чим 10.10.2017 року у диспансерному психоневрологічному відділенні КЗ «КМЛ №1» ДОР» було проведено його обстеження на предмет наявності психічного захворювання, де було встановлено, що у дитини спостерігається важка розумова відсталість у вигляді гіпердинамічного синдрому F72.0 (олігофренія). Згідно цього висновку дане захворювання підпадає під дію розділу Х пункту 3 п/п 3.2 наказу МОЗ, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08.11.2001 р. №454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 16 р." Йому встановлена інвалідність підгрупи "А" і він визнаний таким, що потребує постійного стороннього нагляду. Заявниця просить винести рішення про визнання недієздатним її сина.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги повністю підтримала, просила задовольнити заяву, призначити її опікуном над сином ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи проти заявлених вимог заперечував, оскільки ОСОБА_2 є малолітньою дитиною, яка не позбавлена батьківського піклування, а отже її не може бути визнано недієздатною.
Вислухавши учасників, вивчивши письмові докази, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлені судом наступні обставини та визначені до них правовідносини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с. 7/.
10.10.2017 року у диспансерному психоневрологічному відділенні КЗ «КМЛ №1» ДОР» було проведено його обстеження на предмет наявності психічного захворювання, де було встановлено, що у дитини спостерігається важка розумова відсталість у вигляді гіпердинамічного синдрому F72.0 (олігофренія).
Згідно ст. 35 ЦК України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.
Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
На час розгляду справи судом ОСОБА_3 має повних 7 років, таким чином згідно норм ст. 31 ЦК України має часткову дієздатність.
Нормами ст. 31 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Ст.34 ЦК України передбачає, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Згідно норм ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч. 1 ст. 58 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, а так же той факт, що ОСОБА_1 є рідною матір'ю малолітнього ОСОБА_4 , на час розгляду справи не позбавлена судом батьківських прав по відношенню до свого сина, у суда відсутні законні підстави для визнання її малолітнього сина ОСОБА_5 недієздатним, оскільки вона є законним представником свого малолітнього сина, в силу свого віку - 7 повних років, він має часткову цивільну дієздатність.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що цивільна позовна заява задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 58 ЦК України, керуючись ст. 263-265ЦПК України, суд ,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Західної районної ради м. Кам'янське про визнання особи недієздатною та призначення опікуна над неповнолітнім - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.К. Подобєд
Присяжні: Кравченко Н.І.
Нікологорська Л.А.