Справа № 199/5184/19
Провадження (3/199/2061/19)
іменем України
12.07.2019 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Савченко Є.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої бригадиром підприємств залізничного цеху з ремонту електроустаткування вагонів АТ «Українська Залізниця», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
У відношенні ОСОБА_1 складено протокол серії АПР18 №300419 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП (далі - протокол), в тому, що вона, 10.06.2019 року приблизно о 19 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювалась нецензурною лайкою відносно свого чоловіка ОСОБА_2 чим вчинила психологічне насильство.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з наступним.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала та зазначила, що вона дійсно проживає разом з чоловіком ОСОБА_2 та дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому у неї з ОСОБА_2 на разі триває процес розлучення. Так, 24.06.2019 року близько 19-20 години між ними конфлікту не було. Заперечує факт вчинення нею домашнього насильства, просила закрити провадження у справі.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що у нього із дружиною триває шлюборозлучний процес, через що у них виникають конфлікти. Він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому має окремий вхід до домоволодіння. Так, 24.06.2019 року близько 19:00 - 19:20 годин він хотів поговорити із ОСОБА_1 стосовно сплати комунальних платежів і тому підійшов до веранди яка знаходиться біля входу у домоволодіння ОСОБА_1 , на що вона образливо висловилась на його адресу та вести себе агресивно. Він вважає що цей конфлікт міг чути тільки свідок ОСОБА_3 , оскільки останній знаходився у кімнаті, а свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не могли чути та бачити, оскільки була велика відстань та огляду перешкоджав тент темного кольору та навіс, що знаходиться на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . 24.06.2019 року вона була вдома та бачила як першим в домоволодіння по АДРЕСА_1 приїхав ОСОБА_3 , приблизно о 17:00 - 18:00 годин, а після нього приблизно о 19:00 годині приїхала ОСОБА_1 із онукою, привіталась із нею та сказала, що прийде до них у гості та приблизно о 19:30 годині була із нею та ОСОБА_6 . Стверджує, що конфлікту у цей день між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було, нецензурної лайки в бік ОСОБА_2 вона не чула та якби такий конфлікт був, то вона б почула, оскільки відстань від її домоволодіння до домоволодіння по АДРЕСА_1 не велике та крізь тент їй було б видно силуети людей.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . 24.06.2019 року із 18:00 годин вона була на подвірні вказаного домоволодіння та готувалась до іспитів. Зазначила, що у вказану дату та час конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вона не бачила та не чула, відстань між нею та домоволодінням по АДРЕСА_1 не велика і можливо почути крики, а огляду нічого не заважає, оскільки тент, яким завішене подвір'я домоволодіння по АДРЕСА_1 просвітлюється та можливо побачити силуети людей, які там знаходяться.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . 24.06.2019 року з 18:30 години він знаходився на кухні із ОСОБА_1 , яка готувала вечерю, двері на кухню та на вході у домоволодіння були постійно відчиненні та було б чутно аби хтось до них прийшов. Стверджує, що ОСОБА_2 у цей день до них не заходив та конфлікту між ним та ОСОБА_1 не було.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , та дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Крім цього, статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства в сім'ї. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч.2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, всупереч вимог ст.256 та диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, не містить конкретних відомостей стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке їй інкримінують, також в суді ОСОБА_1 вказував на образливі слова на його адресу, а не про нецензурну лайку, як це зазначено в протоколі.
Слід також звернути увагу і на те, що сам протокол про адміністративне правопорушення складений із протиріччями, оскільки при вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, повинна бути особа, яка є потерпілою у справі, проте в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що потерпілого у цій справі не має.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Після ознайомлення з матеріалами справи 12.07.2019 року заявник ОСОБА_2 заявив, що згоден з клопотанням ОСОБА_1 від 26.06.2019 року про закриття провадження у справі.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому клопотання ОСОБА_1 від 26.06.2019 року про закриття провадження підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, задовольнивши клопотання ОСОБА_1 від 26.06.2019 року.
У відповідності до ч.1,2 ст.285 КУпАП копія постанови вручається особі, щодо якої її винесено і потерпілому, протягом 3-х днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Є.М. Савченко