Справа№ 519/645/19
3/519/179/19
10.07.19 року м. Южне
Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
присяжна Южного міського суду Одеської області,
за ст.172-6 ч.1 КУпАП, -
До Южного міського суду Одеської області з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні суддя по справі ОСОБА_2 поставила на обговорення питання про самовідвід, в зв'язку з тим, що відповідно до рішення Одеської обласної ради №417-VII від 16.06.2017 року ОСОБА_1 обрано присяжною Южного міського суду Одеської області.
При цьому відповідно до наказу голови Южного міського суду Одеської області №7-ос/с від 01.11.2018 року ОСОБА_2 з 01.11.2018 року по 01.11.2021 року обрано на адміністративну посаду голови Южного міського суду Одеської області.
Таким чином суддя Барановська З.І., яка є головою суду, та присяжна Кудрявцева О.В. знаходяться з суддею Южного міського суду Одеської області у безпосередніх службових відносинах, так як відповідно до ст.66 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» голова суду має повноваження щодо увільнення особи від виконання обов'язків присяжного, що суперечить вимогам п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з'їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам'ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справи Лавенте проти Латвії зазначив, що по-перше йдеться про суб'єктивний підхід для того, щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку кожного судді в конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість, або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосовувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитись чи надає суд певні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. («Пуллар проти Сполученого Королівства», «Томанн проти Швейцарії», «Дактарас проти Литви» та «Мироненко та Мартиненко проти України»).
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень, які б передбачали можливість самовідводу судді та порядок його розгляду. Згідно вимог ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним, відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод як міжнародний договір, відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства України.
Також слід зазначити, що всі діючі процесуальні кодекси України, містять норми, які регулюють відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід, слід застосувати аналогію права.
Статус присяжного, як і статус судді визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з положеннями статті 63 цього Закону, присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Оскільки ОСОБА_1 є присяжною Южного міського суду Одеської області, з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, заявлений самовідвід підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.246КпАП України, суддя
Заявлений самовідвід суддею Барановською Земфірою Ільїмдарівною по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.172-6 ч.1 КУпАП - задовольнити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І. Барановська