29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" липня 2019 р. Справа № 924/288/19
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., за участю секретаря судового засідання Ключки Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка
до товариства з обмеженою відповідальністю „Органік Сідс", Хмельницька область, м. Шепетівка
про стягнення 198173,03 грн., з яких: 168000,00 грн. - заборгованість, 22037,91 грн. - пеня, 1836,00 грн. - 3% річних, 6299,12 грн. - інфляційні втрати
Представники сторін:
позивач: не з'явився
відповідач: Оніщук Є.О. згідно ордеру від 15.04.2019р.
У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
01.04.2019р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка до товариства з обмеженою відповідальністю „Органікс Сідс", Хмельницька область, м. Шепетівка про стягнення 198173,03 грн., з яких: 168000,00 грн. - заборгованість, 22037,91 грн. - пеня, 1836,00 грн. - 3% річних, 6299,12 грн. - інфляційні втрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019р. даний позов передано на розгляд судді Танасюк О.Є.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.04.2019р. відкрито провадження у справі №924/288/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.05.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
На виконання ухвали суду від 15.05.2019р. та від 28.05.2019р. позивачем надано оригінали договору купівлі-продажу №70 від 05.10.2018р.; специфікації №1 до договору; видаткової накладної №288 від 12.10.2018р.; товарно-транспортних накладних №Р288 та Р289 від 12.10.2018р.
Ухвалою суду від 13.06.2019р. залишено без задоволення клопотання відповідача про призначення комплексної експертизи у справі №924/288/19.
Ухвалою суду від 13.06.2019р. закрито підготовче провадження, справу №924/288/19 призначено до судового розгляду по суті на 10:00 год. 03.07.2019р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 198173,03 грн., з яких: 168000,00 грн. - заборгованість, 22037,91 грн. - пеня, 1836,00 грн. - 3% річних, 6299,12 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №70 від 05.10.2018р., зокрема, щодо оплати отриманого товару.
Відповідач у відзиві від 22.04.2019р. проти позову заперечує. Зазначає, що між сторонами не укладалися будь-які договори (правочини), тому відсутні будь-які зобов'язання відповідача щодо сплати грошових коштів на користь позивача.
У додатковому поясненні від 07.05.219р. звертає увагу, що позивачем було надано копію договору купівлі-продажу №70 від 05.10.2018р., а специфікація №1 надано до договору поставки №70 від 05.10.2018р. Також зазначає, що позивачем було надано до суду копії товарно-транспортних накладних, які зовсім не містять доказів (підписи та печатки) щодо отримання товару, що на думку відповідача свідчить про те, що товар взагалі не був поставлений, отже заборгованість відсутня.
Позивач у відповіді на відзив від 27.05.2019р., зазначає, що факт перерахування відповідачем 12.10.2018р. 70000,00 грн. на рахунок позивача спростовує твердження ТОВ „Органік Сідс" щодо не укладення між сторонами договору №70 від 05.10.2018р., п. 4 якого передбачено здійснення покупцем авансу в сумі 70000,00 грн. до отримання товару. Крім того, вказує, що позивач відобразив податкове зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за 10 місяць 2018р. у взаємовідносинах з ТОВ „Органік Сідс".
Позивач у заяві від 02.07.2019р. просив розгляд справи по суті проводити без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.
05.10.2018р. між Білоцерківською дослідно-селекційною станцією Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Органік Сідс" (покупець) укладений договір купівлі-продажу №70 (далі - договір), відповідно до п. п. 1.1., 3.3. якого постачальник зобов'язується передати покупцю с/г продукцію (озиму пшеницю „Олеся" еліта в тарі, далі - товар) в кількості та за ціною зазначеній в специфікаціях, рахунках-фактурах або товарних накладних, що є невід'ємними частинами договору.
Товар оплачується за ціною зазначеною в специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 2.1. договору).
Розділом 4 договору визначено порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 4.1. договору оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною, безготівковим розрахунком, шляхом попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: аванс в сумі 70000,00 грн. - до отримання товару; решту грошових коштів - 168000,00 грн. покупець сплачує до 01.11.2018р.
Згідно з п. 6.1. договору приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - покупцю, 1 примірник - продавцю.
Доставка товару здійснюється покупцем за рахунок покупця (п. 6.3. договору).
Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 10.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Термін дії до 31.12.2018р.
В п. 11.1. договору вказано, що договір складений українською мовою у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін. Умови договору мають однакову юридичну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною угодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору.
У специфікації №1 до договору №70 від 05.10.2018р. сторонами визначено найменування та кількість товару: озима пшениця „Олеся" еліта - 28 т на суму 233240,00 грн. та біг-бег (тара) в кількості 28 штук на суму 4760 грн. Загальна вартість товару склала 238000,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 39666,67 грн. (п. п. 1.1., 1.2. специфікації).
У п. 1.3. специфікації передбачено, що оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: аванс в сумі 70000,00 грн. - до отримання товару; решту грошових коштів - 168000,00 грн. покупець сплачує до 01.11.2018р.
Термін поставки до 20.10.2018р. (п. 1.5. специфікації).
05.10.2018р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №244 від 05.10.2018р. згідно договору №70 від 05.10.2018р. на суму 238000,00 грн.
12.10.2018р. ТОВ „Органік Сідс" було перераховано Білоцерківській дослідно-селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України 70000,00 грн. згідно рахунку №244 від 05.10.2018р.
Позивачем відображено податкове зобов'язання щодо сплати ПДВ в розмірі 39666,67 грн. в податковій декларації з ПДВ за 10 місяців 2018р. по взаємовідносинах з ТОВ „Органік Сідс".
У листі від 12.10.2018р. відповідач просив відвантажити насіння озимої пшениці „Олеся" згідно рахунку-фактури №244 від 05.10.2018р. до договору поставки №70 від 05.10.2018р. Завантаження просив здійснити 12.10.2018р.: 14 тонн в автомобіль Камаз НОМЕР_2 причіп НОМЕР_3 водій ОСОБА_1 (автоперевізник ТОВ Європа Транс Агро) та 14 тонн в автомобіль Камаз НОМЕР_4 причіп НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 (автоперевізник ТОВ Європа Транс Агро).
12.10.2018р. на виконання умов договору №70 від 05.10.2018р. позивачем було відвантажено відповідачу товар загальною вартістю 238000,00 грн. (озима пшениця „Олеся" еліта - 28 т на суму 233240,00 грн. та біг-бег (тара) в кількості 28 штук на суму 4760 грн.), що підтверджується видатковою накладною №288 від 12.10.2018р. та товарно-транспортними накладними: №Р288 від 12.10.2018р. на суму 119000,00 грн. та №Р289 від 12.10.2018р. на суму 119000,00 грн.
28.12.2018р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 168000,00 грн.
Посилаючись на те, що відповідачем було сплачено лише аванс в розмірі 70000,00 грн., позивач звернувся з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Органік Сідс" 198173,03 грн., з яких: 168000,00 грн. - заборгованість, 22037,91 грн. - пеня, 1836,00 грн. - 3% річних, 6299,12 грн. - інфляційні втрати.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2018р. між Білоцерківською дослідно-селекційною станцією Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Органік Сідс" (покупець) укладений договір купівлі-продажу №70 (далі - договір), відповідно до п. п. 1.1., 3.3. якого постачальник зобов'язується передати покупцю с/г продукцію (озиму пшеницю „Олеся" еліта в тарі, далі - товар) в кількості та за ціною зазначеній в специфікаціях, рахунках-фактурах або товарних накладних, що є невід'ємними частинами договору.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1. договору, п. 1.3. специфікації передбачено, що оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: аванс в сумі 70000,00 грн. - до отримання товару; решту грошових коштів - 168000,00 грн. покупець сплачує до 01.11.2018р.
05.10.2018р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №244 від 05.10.2018р. згідно договору №70 від 05.10.2018р. на суму 238000,00 грн.
12.10.2018р. ТОВ „Органік Сідс" було перераховано Білоцерківській дослідно-селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України 70000,00 грн. згідно рахунку №244 від 05.10.2018р.
У листі від 12.10.2018р. відповідач просив відвантажити насіння озимої пшениці „Олеся" згідно рахунку-фактури №244 від 05.10.2018р. до договору поставки №70 від 05.10.2018р. Завантаження просив здійснити 12.10.2018р.: 14 тонн в автомобіль Камаз НОМЕР_2 причіп НОМЕР_3 водій ОСОБА_1 (автоперевізник ТОВ Європа Транс Агро) та 14 тонн в автомобіль Камаз НОМЕР_4 причіп НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 (автоперевізник ТОВ Європа Транс Агро).
12.10.2018р. на виконання умов договору №70 від 05.10.2018р. позивачем було відвантажено відповідачу товар загальною вартістю 238000,00 грн. (озима пшениця „Олеся" еліта - 28 т на суму 233240,00 грн. та біг-бег (тара) в кількості 28 штук на суму 4760 грн.), що підтверджується видатковою накладною №288 від 12.10.2018р. та товарно-транспортними накладними: №Р288 від 12.10.2018р. на суму 119000,00 грн. та №Р289 від 12.10.2018р.
Однак вартість відвантаженого товару в сумі 168000,00 грн. відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що ТОВ „Органік Сідс" не здійснило в повному обсязі розрахунок за отриману продукцію у термін до 01.11.2018р., вимоги позивача про стягнення 168000,00 грн. (238000,00 - 70000 = 45000) основного боргу є правомірними та обґрунтованими.
Твердження відповідача про те, що між сторонами не укладалися будь-які договори (правочини), відтак у ТОВ „Органік Сідс" відсутні зобов'язання щодо сплати грошових коштів на користь позивача спростовуються матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу №70 від 05.10.2018р., специфікацією специфікації №1 до договору, видатковою накладною №288 від 12.10.2018р., які містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені їх печатками. Оригінали даних документів були надані позивачем в судове засідання та оглянуті судом.
Крім того, судом враховується, що у листі від 12.10.2018р. відповідач просив 12.10.2018р. відвантажити насіння озимої пшениці „Олеся" згідно рахунку-фактури №244 від 05.10.2018р. до договору поставки №70 від 05.10.2018р.: 14 тонн в автомобіль Камаз НОМЕР_2 причіп НОМЕР_3 водій ОСОБА_1 (автоперевізник ТОВ Європа Транс Агро) та 14 тонн в автомобіль Камаз НОМЕР_4 причіп НОМЕР_1 водій ОСОБА_2 (автоперевізник ТОВ Європа Транс Агро). Як слідує з товарно-транспортних накладних: №Р288 від 12.10.2018р. на суму 119000,00 грн. та №Р289 від 12.10.2018р. на суму 119000,00 грн. прийняття товару здійснено саме водіями водій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які поставили свої підписи в графі про отримання товару.
З приводу посилання відповідача на те, що позивачем було надано копію договору купівлі-продажу №70 від 05.10.2018р., а специфікацію №1 надано до договору поставки №70 від 05.10.2018р., суд зазначає, що із сукупності доказів наявних в матеріалах справи можна зробити висновок про те, що у специфікації №1 зроблено описку у назві договору, оскільки номер та дата договору співпадає. Також співпадають положення щодо порядку оплати товарів покупцем та розмірів оплати. Дана описка , щодо назви договору, не змінює фактичних господарських правовідносин, що склались між сторонами, оскільки до умов договору поставки, відповідно до цивільного законодавства, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж ( ст.712 ЦК України).
Більш того, передоплата відповідача на рахунок позивача, здійснена 12.10.2018р. в розмірі 70000,00 грн. згідно рахунку №244 від 05.10.2018р. підписаного на виконання договору №70 від 05.10.2018р. свідчить про наявність між сторонами господарських правовідносин з приводу виконання договору №70 від 05.10.2018р., який є двостороннім, реальним та оплатним.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач відобразив податкове зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за 10 місяць 2018р. у взаємовідносинах з ТОВ „Органік Сідс".
З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 168000,00 грн. підлягають задоволенню.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як слідує із розрахунку позивачем правомірно здійснено нарахування 3 % річних у розмірі 1836,00 грн. - із суми заборгованості 168000,00 грн. за період з 02.11.2018р. по 15.03.2019р. та інфляційних втрат в розмірі 6299,12 грн. - за період з листопада 2018р. по лютий 2019р.
Тому заявлена позивачем сума 3 % річних у розмірі 1836,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6299,12 грн. підлягають стягненню з відповідача.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування пені здійснено відповідно до вимог чинного законодавства в розмірі 22037,91 грн. за період з 02.11.2018р. по 15.03.2019р. Тому заявлена до стягнення сума пені підлягає стягненню з відповідача.
При цьому, судом враховується, що будь-яких заперечень з приводу нарахованих та заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені відповідачем подано не було.
Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Органік Сідс" (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Тітова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 40794076) на користь Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (09175, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00494427) 168000,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 22037,91 грн. (двадцять дві тисячі тридцять сім тисяч 91 коп.) пені, 1836,00 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять шість гривень 00 коп.) 3% річних, 6299,12 грн. (шість тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 12 коп.) інфляційних втрат, 2972,60 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві гривні 60 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.06.2019р.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (09175, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Вільшанка, вул. Центральна, б. 1);
3-4 - відповідачу (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Тітова, б. 1А); ( 29017 , м. Хмельницький , вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1).
Всім рекомендованим з повідомленням.