"01" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1731/18
Господарський суд Одеської області у складі:судді Оборотової О.Ю.,
при секретарі судового засідання Ісак Д.П.
За позовом: ОСОБА_1
до відповідачів: 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ»;
про визнання недійсним контракту № 40/05/15, укладеного 10.05.2015р.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_4 за ордером;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - Єрохіна В.О., за ордером.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (зареєстрована за вхід.№ 1869/18 від 15.08.2018р.) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про визнання недійсним контракту № 40/05/15, укладеного 10.05.2015р. між відповідачами.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 10 травня 2015 року без згоди ОСОБА_1 , без скликання та проведення в установленому законом та статутом Товариства порядку Загальних зборів Учасників, директором Товариства було укладено контракт №40/05/15 з ТОВ «Джелс Енерджи АБ» на суму 65 000,00 (шістдесят п'ять тисяч) ЄВРО.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 серпня 2018 року у справі №916/1731/18 (суддя Волков Р.В.) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (за вхід.№ 1869/18 від 15.08.2018р.) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про визнання недійсним контракту № 40/05/15, укладеного 10.05.2015р. між відповідачами.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суд від 16.11.2018р. ухвалу господарського суду Одеської області від 20 серпня 2018 року у справі №916/1731/18 скасовано; справу №916/1731/18 направлено для подальшого розгляду господарським судом Одеської області.
26.11.2018р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
17.12.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» до господарського суду Одеської області надійшла заява про застосування позовної давності. В обґрунтування наданої заяви відповідач стверджує, що Договір (контракт), який позивач просить визнати недійсним був укладений 10 травня 2015 року, а отже строк позовної давності для вимоги про визнання його недійсним сплив 15 травня 2018 року.
17.12.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про витребування доказів від Північної Екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) копії Протоколів Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Південьагропереробка», які були їм надані для укладання договорів для отримання кредитних коштів для придбання та монтажу обладнання ТОВ «Джелс Енерджі АБ».
17.12.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про витребування доказів від МКАС при ТПП України справу АС №462у/2016.
17.12.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач заперечував з приводу задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів викладених у відзиві відповідач послався на те, що оскаржуваний правочин був схвалений в процесі господарської діяльності, крім цього, ТОВ «Джелс Енерджі АБ» не могла знати про наявність обмежень при укладенні контракту.
10.01.2019р. від ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач заперечує з приводу правової позиції ТОВ «Джелс Енерджі АБ» з підстав викладених у відповіді на відзив та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.01.2019р. від ТОВ «Джелс Енерджі АБ» до господарського суду Одеської області надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідно до яких відповідач заперечує з приводу правової позиції позивача з підстав викладених у запереченнях та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2019р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про витребування копії Протоколів Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Південьагропереробка», які були їм надані для укладання договорів для отримання кредитних коштів для придбання та монтажу обладнання ТОВ «Джелс Енерджі АБ» та витребувано від Північної Екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) копії Протоколів Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Південьагропереробка», які були їм надані для укладання договорів для отримання кредитних коштів для придбання та монтажу обладнання ТОВ «Джелс Енерджі АБ».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2019р. провадження у справі №916/1731/18 зупинено до розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018р. та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.
Матеріали справи №916/1731/18 повернено до господарського суду Одеської області, а тому приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили зупинення по справі перестали існувати, провадження підлягає поновленню.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2019р. поновлено провадження по справі № 916/1731/18 з 03.06.2019р.
23.05.2019р. від Північної Екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) на виконання ухвали господарського суду Одеської області про витребування доказів надійшли копії Протоколів Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Південьагропереробка», які були їм надані для укладання договорів для отримання кредитних коштів для придбання та монтажу обладнання ТОВ «Джелс Енерджі АБ».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1731/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2019р. о 14:00 год.
СГ ТОВ «Південьагропереробка» не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою.
Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, приймаючи до увагу належне повідомлення учасників справи, даний спір вирішено судом по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 01.07.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:
ОСОБА_1 (далі - позивач) є учасником Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» (далі - Товариство, СГ ТОВ «Південьагропереробка»), із вкладом у розмірі 72 000 гри., що складає 40 % статутного капіталу.
Як зазначає позивач, 10 травня 2015 року без згоди ОСОБА_1 , без скликання та проведення в установленому законом порядку та статутом Товариства Загальних зборів, директором Товариства було укладено Контракт №40/05/15 з ТОВ «Джелс Енерджи АБ» на суму 65 000,00 (шістдесят п'ять тисяч) ЄВРО (далі - Контракт).
Пунктом 10.3.15 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка», передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів Учасників відноситься прийняття рішень про вчинення будь-яких правочинів на суму, яка перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, яка діє на момент здійснення правочину.
Відповідно до інформації Національного банку України офіційний курс гривні до Євро на вищезазначену дату становив: 100 Євро - 2342.6741 грн. Таким чином, Контракт було укладено у гривневому еквіваленті на суму 1 522 738, 16 грн. (65 000 X 23,426741)
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» (рік вчинення правочину) мінімальна заробітна плата в Україні встановлювалася з 1 січня до 1 вересня - на рівні 1 218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 коп.
З огляду на зазначене, гранична сума договорів (контрактів), які мав право укладати виконавчий орган - директор становила 1 218 000, 00 грн. (1218,00 X 100).
Таким чином, на думку позивача, вказаним Контрактом директор СГ ТОВ «Південьагропереробка» одноособово поклав на Товариство зобов'язання сплатити грошову суму у еквіваленті 65 000,00 (шістдесят п'ять тисяч) ЕВРО, що перевищує обсяг наданих йому повноважень.
Позивач стверджує, що передбачені Контрактом №40/05/15 від 10.05.2015 року послуги, щодо монтажу та введення в експлуатацію комплексу обладнання з генерації пару (предмет контракту п. 1.1.) фактично і не повинні були виконуватись виконавцем, про що окрім іншого свідчить п.2.3.1 цього контракту, де в обов'язки замовника (СГ ТОВ «Південьагропереробка» входить надання відповідної спецтехніки, яка у СГ ТОВ «Південьагропереробка» відсутня. Окрім того, відповідно до п.2.1.4 виконавець мав надати вичерпаний перелік робіт, який буде здійснений на об'єкті. При цьому, згідно до положень п.9.1. такий перелік мав бути підписаний сторонами. Жодних переліків робіт, та інших обов'язків, передбачених п.2.1. виконавець, як достеменно відомо стороні позивача, - не здійснював.
На думку позивача, укладаючи зазначений Контракт, ТОВ «Джелс Енерджи АБ» діяло обізнано щодо відсутності повноважень керівника, оскільки підписаний текст Контракту містить визначення, що керівник контрагента діє на підставі статуту, тобто ТОВ «Джелс Енерджи АБ» було ознайомлено зі статутом СГ ТОВ «Південьагропереробка», в тому числі його пунктом 10.3.15, та обізнано із відсутністю відповідного рішення загальних зборів та повноважень керівника.
Отже, підставою для звернення до суду ОСОБА_1 як засновника Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» став той факт, що контракт №40/05/15 від 10 травня 2015 року передбачає сплату робіт на суму 1 522 738, 16 грн., що перевищує визначену в Статуті суму, на яку директор товариства мав право укладати договір за відсутності рішення загальних зборів на укладення такого договору.
Однак, відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства про укладення спірного договору зборами учасників не приймалось, що свідчить про те, що спірний договір суперечить статті 59 Закону України «Про господарські товариства» (який був чинний відносно ТОВ на момент укладення оспорюваного контракту), статті 207 Цивільного кодексу України та статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» та є підставою для визнання спірного договору недійсним.
Вищезазначені обставини, власне і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України та статтями 207, 208 ГК України.
Частиною першою статті 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до статті 215 ЦК України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ГК України та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
Згідно з ст. ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено права учасників товариства:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.
Як встановлено судом, згідно п.5.2 Статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка», ОСОБА_1 є учасником Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка», із вкладом у розмірі 72 000 гри., що складає 40 % статутного капіталу.
Пунктом 10.3.15 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів Учасників відноситься прийняття рішень про вчинення будь-яких правочинів на суму, яка перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, яка діє на момент здійснення правочину.
Суд зазначає, що у разі вчинення директором товариства правочину, що перевищує визначену в статуті СГ ТОВ «Південьагропереробка» суму, такі дії можуть бути розцінені як порушення корпоративних прав ОСОБА_1 на управління справами Товариства, які полягають у участі в управлінні справами товариства, наданні дозволу, оформленого рішенням загальних зборів учасників, на укладання правочину.
Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
23.05.2019р. від Північної Екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) до господарського суду Одеської області надійшла копія Протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Південьагропереробка» від 01.07.2015р. відповідно до якого одноголосним рішенням учасників СГ ТОВ «Південьагропереробка» (ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) прийнято рішення про:
«затвердження договору застави рухомого майна та майнових прав (далі - «Договір Застави») між Товариством у якості Заставодавця та Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією (НЕФКО) [Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO)] у якості Заставодержателя. стосовно (і) певного рухомого майна, яке стане власністю Товариства у майбутньому, (іі) усіх теперішніх та майбутніх прав Товариства за контрактом №10/05/15 від 10.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» (реєстраційний номер 556685-1365) (надалі - «Продавець») та Товариством (надалі - «Договір купівлі-продажу»), та усіх прав Товариства, які стосуються Договору купівлі-продажу, та (ііі) усіх теперішніх та майбутніх прав Товариства за контрактом №40/05/15 від 10 травня 2015 року між Продавцем та Товариством (надалі - «Договір про надання послуг»), та усіх прав Товариства, які стосуються Договору про надання послуг, для забезпечення виконання зобов'язань Товариства за договором позики між Товариством у якості позичальника та Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією (НЕФКО) [Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO)] № CPF 02/15 на загальну суму до 445 000,00 євро. від 29.05.2015 року (надалі - «Договір Позики»), та затвердження виконання та здійснення Товариством усіх умов та операцій, передбачених Договором Застави.»
Суд звертає увагу, що рішенням Загальних зборів СГ ТОВ «Південьагропереробка» від 01.07.2015р. з метою виконання зобов'язань за спірним Контрактом №40/05/15 від 10 травня 2015 року було прийнято рішення про отримання кредитних коштів від Північної Екологічної фінансової корпорації, що в контексті спірних правовідносин свідчить про безумовне схвалення правочину, який підписаний особою без належного обсягу повноважень.
Суд звертає увагу, що схвалення дій представника здійснюється шляхом, зокрема, так званих конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.) Таким чином, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення.
Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Крім того, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 24.10.2018 року, в цивільній справі № 761/28906/17 за апеляційною скаргою ТОВ «Джелс Енерджі АБ» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року в справі за заявою - СГ ТОВ «Південьагропереробка», заінтересована особа: ТОВ «Джелс Енерджі АБ» про скасування рішення МКАС при ТПП України, яка набула законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, встановлено факти, які є преюдиційними, а саме: «Вказуючи на недійсність контракту у зв'язку з тим, що він був підписаний директором СГ ТОВ «Південьагропереробка» з перевищенням повноважень, визначених Статутом, суд залишив поза увагою положення частини 3 статті 92 ЦК України, відповідно до якої у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Укладаючи контракт іноземна компанія ТОВ «Джелс Енерджі АБ» апріорі не могла знати про наявність у статуті товариства обмеження директора на підписання контрактів на певну грошову суму і, більш того, у останньої не було можливості це дізнатися.
Таким чином, при укладенні контракту ТОВ «Джелс Енерджі АБ» діяла добросовісно, а тому не повинна нести збитки із-за недобросовісної поведінки директора, який повинен був забезпечити належне укладення контракту у відповідності з вимогами статутних документів та закону.
Більш того, ТОВ «Джелс Енерджі АБ» не була зобов'язана при укладенні контракту перевіряти питання повноважень керівника, який діяв від імені юридичної особи, яка до речі є замовником послуг.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_3 , яким було підписано контракт, є не тільки директором СГ ТОВ «Південьагропереробка», а й його засновником і володіє 60% часток у статутному капіталі товариства, що свідчить про його обізнаність, як власника, з обмеженнями директора на укладення контрактів на певну суму і необхідність, при укладенні таких контрактів, рішення вищого органу Товариства - Загальних зборів.»
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, даним пішенням встановлені факти, які спростовують доводи позивача (в тому числі і щодо того, що ТОВ «Джелс Енерджі АБ» діяло обізнано щодо відсутності повноважень керівника), та взагалі виключають можливості визнання недійсним Договору, на підставі заявлених позовних вимог, зважаючи на їх преюдиційний характер.
Крім цього, оцінюючи спірний Контракт поставки №40/05/15 від 10 травня 2015 року, суд звертає увагу на вимоги ст. 204 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності правочину та відхиляє доводи позивача приводу фіктивності правочину, оскільки його недійсність прямо не встановлена Законом, належних та допустимих доказів в обґрунтування даної правової позиції щодо фіктивності правочину позивачем не надано.
Відповідно до ч. 8 ст. 75 ГПК України Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
Суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» з приводу приюдиційності обставин, які встановлені рішенням по справі АС № 462у/2016 від 13 червня 2017 року МКАС при ТПП України в м. Києві, у складі одноособового арбітра Селівона Миколи Федоровича, який розглянув справу за позовом ТОВ «Джелс Енерджі АБ» до СГ ТОВ «Південьагропереробка» про стягнення 244 187,70 євро, саме у зв'язку з невиконанням СГ ТОВ «Південьагропереробка» контракту № 40/05/15, від 10 травня 2015 року, яким позов задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача: 65 000 євро основного боргу, 9 900 євро штрафу за нездійснення передплати за контрактом, 19 215 євро штрафу за не проведення остаточного розрахунку у строки, передбачені контрактом, 1 908,48 євро - 3% річних та 3 086 євро - арбітражного збору, а всього 99 199,48 євро (дев'яносто дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять євро та 48 євроцентів).
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги СГ ТОВ «Південьагропереробка» про визнання недійсним Контракту №40/05/15 від 10 травня 2015 року не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необґрунтованістю.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Приймаючи до уваги, відмову в позові з підстав його необґрунтованості, клопотання про застосуванням до спірних правовідносин позовної давності залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про визнання недійсним контракту № 40/05/15, укладеного 10.05.2015р. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 11 липня 2019р.
Суддя О.Ю. Оборотова