29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" червня 2019 р. Справа № 924/223/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветпром Україна" м. Хмельницький
про стягнення 270 697,88грн. заборгованості
Представники сторін не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 08.04.2019р. відкрито провадження у справі та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 02.05.19р.
Ухвалою від 02.05.19р. підготовче засідання відкладено на 16.05.19р.
Ухвалою від 16.05.19р. Підготовче засідання відкладено на 29.05.19р.
Ухвалою від 29.05.19р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.06.19р.
Ухвалою від 19.06.19р. судове засідання відкладено на 27.06.19р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 139383,60грн. боргу, 1050,94грн. 3% річних, 2240,91грн. інфляційних нарахувань, 70,83грн. пені за договором про поставку товару №249/16 від 16.05.16р., 121640,48грн. боргу, 438,69грн. 3% річних, 608,20грн. інфляційних нарахувань, 5264.22грн. пені за договором поставки товару №13/1/19 від 09.01.19р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договорами поставки, зокрема, щодо оплати отриманого товару. Як на правову підставу позову посилається на умови договорів, положення ст.ст.11, 14-15, 509, 525-527, 530, 549, 549-552, 610-612, 625, 629, 651, 655-697, 719 ЦК України, ст.ст.173-175, 181, 188, 193, 198, 230-232 ГК України.
Відповідач не скористався правом участі свого представника в судових засіданнях, відзиву на позов не подав. Ухвали суду, надіслані на його адресу, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, а також у позовній заяві, повернуті відділенням поштового зв'язку по причині відсутності юридичної особи.
З приводу зазначеного судом враховується, що відповідач належним чином повідомлений про судове провадження, час та місце судових засідань у даній справі відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
З огляду на обставини справи, належне повідомлення відповідача про наявність судового спору, надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
16.05.16р. між ТОВ "Євровет" (продавець) та ТОВ "Зооветпром Україна" (покупець) укладено договір про поставку товару №249/16 відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є ветеринарні препарати (надалі Товар). Ціна вказується в рахунку - фактурі, які є невід'ємною частиною договору. Передача Товару здійснюється на основі довіреностей від покупця та підтверджується видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного І Договору. У в'язку з тим, що неможливо наперед визначити кількість, асортимент Товару, Сторони домовились про те, що вказані обов'язкові умови цього Договору визначатимуться за узгодженням сторін безпосередньо перед замовленням Товару, що є в наявності у продавця, та відображатимуться у видатковій накладній.
Згідно п.2.1 кількість та асортимент товару передбачається в накладних на кожну окрему поставку.
Ціна товару вказується в Рахунку фактурі і вказується в накладних на Товар. Ціна формується у національній валюті України. Загальна сума договору складається шляхом розрахунку вартості поставлених по Договору Товарів згідно суми, що вказана у підписаних Сторонами накладних (товарно-транспортних накладних або товарних). (п.4 договору).
Відповідно до п.5 договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України шляхом виплати суми, яка вказана у рахунку-фактурі та підтверджена у накладній на поставку товару на рахунок продавця.
Вартість Товару чи відповідної партії Товару вказується у видаткових накладних у гривні.
Підпунктом 5.3 договору визначено порядок оплати: сума кожної поставки сплачується на умові попередньої оплати або протягом 14 календарних дні з моменту відвантаження товару зі складу продавця.
Згідно п.6 договору датою поставки товару вважається дата відвантаження товару зі складу продавця, що підтверджується видатковою накладною. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством. Остаточне приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем після прибуття товару на склад покупця згідно даних, вказаних в супровідних документах на товар, згідно п.2.4. даного договору.
Відповідно до п.7 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків Сторін, оплати штрафних санкцій та гарантійних зобов'язань - до повного їх здійснення. Дія даного Договору може бути припинена за взаємною згодою Сторін, що оформлюється Додатковою угодою, підтвердженою підписами та скріпленою печатками обох Сторін. Дія даного Договору може бути припинена достроково за ініціативою однієї Сторони. В даному випадку Сторона-ініціатор розірвання повинна повідомити іншу Сторону у письмовому вигляді не менше ніж за 30 календарних днів. У випадку якщо жодна із сторін не заявить про спій намір розірвати або змінити договір на протязі місяця після його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на один рік. (п.7 договору).
За порушення умов даного Договору винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього Договору. Покупець за даним Договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну розрахунків сплачує штраф у розмірі 0,2% за кожний день затримки від суми заборгованості. Сторони зобов'язуються забезпечити конфіденційність умов цього Договору, враховуючи ціни якими Продавець поставляє товар Покупцю протягом дії цього Договору. Порушення термінів оплати за товар спричиняє за собою застосування до Покупця санкцій, які зобов'язують його здійснювати 100% передоплату за даним Договором.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар згідно видаткових накладних №№ Но000000442 від 16.11.18р., Но000000451 від 19.11.18р., Ро000000536 від 21.11.18р., Но000000750 від 29.11.18р., Но000000751 від 29.11.18р., Дк000000012 від 03.12.18р., Дк000000013 від 03.12.18р. на загальну суму 184 318,38грн.
Відповідачем вартість товару сплачена частково. Заборгованість становить 139 383,60грн.
26.12.18р. відповідачем надано ТОВ "ЕВРОВЕТ" гарантійний лист за яким відповідач гарантував оплату заборгованості у розмірі 60000грн. до кінця 2018 року, 69 177грн. у березні 2018 року, 70 266грн. у квітні 2018 року.
09.01.19р. позивачем у зв'язку із закінченням строку дії договору поставки №249/16 від 16.05.16р. направлено відповідачу проект договору поставки товару №13/1/19 для погодження та підпису, який відповідачем не повернуто.
За умовами даного договору постачальник (ТОВ "Евровет") зобов'язується поставити і передати у власність покупцю (ТОВ "Зооветпром Україна") певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є ветеринарні препарати (надалі Товар). Ціна вказується в рахунку - фактурі, які є невід'ємною частиною договору. Передача Товару здійснюється на основі довіреностей від покупця та підтверджується видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного Договору. У в'язку з тим, що неможливо наперед визначити кількість, асортимент Товару, Сторони домовились про те, що вказані обов'язкові умови цього Договору визначатимуться за узгодженням сторін безпосередньо перед замовленням Товару, що є в наявності у постачальника, та відображатимуться у видатковій накладній.
Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України за передоплатою, або протягом 14 календарних днів з моменту отримання шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі. У разі затримки оплати товару згідно п.5.1 даного Договору, наступне відвантаження товару здійснюється шляхом передоплати в розмірі 100% вартості товару.
Відповідно до п.7 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року. Дія даного Договору може бути припинена за взаємною згодою Сторін, що оформлюється Додатковою угодою, підтвердженою підписами та скріпленою печатками обох Сторін. Дія даного Договору може бути припинена достроково за ініціативою однієї Сторони. В даному випадку Сторона-ініціатор розірвання повинна повідомити іншу Сторону у письмовому вигляді не менше ніж за 30 календарних днів. У разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати його, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов'язків.
За порушення умов даного Договору винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього Договору. За невиконання визначених цим договором умов, до винуватої сторони застосовуються штрафні санкції: пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ, діючих на моменту прострочених платежів, або від суми прострочених поставок за кожен день прострочення.
Позивачем відповідно до умов даного договору поставлено, а відповідачем прийнято відповідно до видаткових накладних №Ян000000112 від 09.01.19р, №Ян000000113 від 09.01.19р., №Ян000000222 від 14.01.19р., №ЯН000000452 від 23.01.19р. ветеринарні препарати на загальну суму 131 640,80грн.
Вартість товару сплачена частково у сумі 10 000грн. Залишок заборгованості становить 121 640,48грн.
21.02.19р. відповідачу направлено претензію про погашення заборгованості у розмірі 261 024 за договорами поставки товару від 16.05.16р. №249/16 та №13/1/19 від 09.02.19р., яка залишена без відповіді, а борг без сплати.
Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив позивач звернувся із даним позовом до суду. Позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 1050,94грн. 3% річних, 2240,91грн. інфляційних нарахувань, 70,83грн. пені за Договором поставки товарів від 16.05.16р.; 4338,69грн. 3% річних, 608,20грн. інфляційних нарахувань, 5264,22грн. пені за Договором поставки товарів від 09.01.19р. №13/1/19.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Судом встановлено, що 16.05.16р. між сторонами укладено договір поставки №249/16. В подальшому у зв'язку із закінченням строку дії даного договору 09.01.19р. укладено договір поставки товару №13/1/19.
За договором поставки, відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи стверджується, зокрема, підписаними сторонами та скріпленими їхніми печатками видатковими накладними, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 261 024,08 грн. в т.ч. 139 383,60грн. за договором поставки товару від 16.05.16р. №249/16 та 121 640,48грн. за договором поставки від 09.01.19р. №13/1/19.
В силу вимог п. 5.1. та п.5.3 договорів за передоплатою або протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання товару. Проте, доказів повної сплати відповідачем коштів за поставлений товар в сумі 139 383,60грн. за договором поставки товару від 16.05.16р. №249/16 та 121 640,48грн. за договором поставки від 09.01.19р. №13/1/19 матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, хоча строк оплати станом на момент звернення до суду із даним позовом настав.
З викладеного, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення 139 383,60грн. основного боргу за договором поставки товару від 16.05.16р. №249/16 та 121 640,48грн. за договором поставки від 09.01.19р. №13/1/19 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2240,91грн. інфляційних нарахувань, 1050,94грн. 3% річних за Договором поставки товарів від 16.05.16р. та 608,20грн. інфляційних нарахувань, 438,69грн. 3% річних за Договором поставки товарів від 09.01.19р. №13/1/19.
Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є, за своєю правовою природою, платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Здійснивши аналіз наданого позивачем розрахунку, суд зауважує, що за договором поставки товару від 16.05.16р. №249/16 правомірно нарахованим є інфляційні втрати у розмірі 2090,76грн. за грудень 2018 року - лютий 2019 року, натомість у стягненні 150,15грн. необхідно відмовити.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за договором поставки товарів від 09.01.19р. у сумі 608,20грн., враховуючи положення листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р. суд дійшов висновку про безпідставність їх нарахування, та відповідно про відмову в цій частині позовних вимог.
Судом також перевірено заявлені до стягнення 3% річних та встановлено їх правильність та правомірність нарахування, а тому останні підлягають стягненню у повному розмірі.
Позивачем також здійснено нарахування пені в розмірі 70,83грн. пені за Договором поставки товарів від 16.05.16р. та 5264,22грн. пені за Договором поставки товарів від 09.01.19р. №13/1/19.
Приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Пунктом 8.2. Договору поставки товарів від 16.05.16р. №249/16 сторони погодили, що покупець за порушення термінів розрахунку сплачує штраф у розмірі 0,2% за кожний день затримки від суми заборгованості.
Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що нарахування здійснені по кожній накладній, в межах законодавчо встановлених строків, є обґрунтованими, тому штраф у розмірі 70,83грн. підлягає стягненню із відповідача.
Поряд із цим, Договором поставки від 09.01.19р. №13/1/19 передбачено відповідність сторін за порушення термінів поставки товару або розрахунків за отриманий товар у вигляді пені в розмірі двох облікових ставок НБУ діючих на момент прострочених платежів, або від суми прострочених поставок за кожен день прострочення.
За результатами проведеного перерахунку судом встановлено правильність та обґрунтованість заявленої до стягнення пені у розмірі 5264,22грн., а тому остання підлягає стягненню у повному розмірі.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 261 024,08грн. основного боргу, 2090,76грн. втрат від інфляції, 1489,63грн. 3% річних та 5335,05грн. неустойки. У стягненні 758,35грн. втрат від інфляції необхідно відмовити.
Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветпром Україна" м. Хмельницький про стягнення 270 697,88грн. заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветпром Україна" (м. Хмельницький, вул. Ярослава Мудрого (Толбухіна), 1, код ЄДРПОУ 401737000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" (м. Київ, вул. Народного ополчення, 26 літера "А", код ЄДРПОУ 35370894) - 261 024,08грн. (двісті шістдесят одну тисячу двадцять читири гривні 08коп.) боргу, 5335,05грн. (п'ять тисяч триста тридцять п'ять гривень 05коп.) неустойки, 1489,63грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять гривень 63коп.) 3% річних, 2090,76грн. (дві тисячі дев'яносто гривень 76коп.) інфляційних нарахувань, 4049,10 грн. (чотири тисячі сорок дев'ять гривень 10коп.) судового збору.
Видати наказ.
У позові в частині стягнення 758,35грн. інфляційних нарахувань відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.07.2019р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення 26 літера А), 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Ярослава Мудрого (Толбухіна), 1). Всім з повідомленням про вручення.