про залишення заяви без руху
11 липня 2019 року Справа № 915/1698/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
розглянувши матеріали заяви
боржника: товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-Житло-Юг”,
вул. Адмірала Макарова, 40/3, м. Миколаїв, 54030;
в особі голови ліквідаційної комісії Тихоши Дмитра Сергійовича,
пр. святих Кирила і Мефодія, 19, м. Херсон, 73020;
про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Приват-Житло-Юг” в особі голови ліквідаційної комісії Тихоши Дмитра Сергійовича звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 08.07.2019 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Приват-Житло-Юг” за ознаками ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон).
Дану заяву належить залишити без руху.
Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно приписів ч.ч. 1-3 ст. 11 Закону, заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником, та інше.
До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок визначений ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
Таким чином, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. ч. 4-10 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).
Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Заявником, в порушення ч. 3 ст. 11 Закону, не додано до заяви доказів на підтвердження дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, а саме: повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про рішення учасників (власника) або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, про припинення юридичної особи; доказів надсилання до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період; доказів пред'явлення вимог кредиторами, дотримання встановленого ч. 5 ст. 105 ЦК України строку для заявлення ними своїх вимог та результатів їх розгляду; доказів подання ліквідаційного балансу органам доходів і зборів.
Крім того, до заяви не додано проміжний ліквідаційний баланс боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
Заявником, усупереч названого припису законодавства, не додано до заяви доказів на підтвердження наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
До того ж, заява не відповідає вимогам п.п. 5, 8 ст. 162 ГПК України, а саме, не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини здійснення самоліквідації у відповідності з вимогами ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України; зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 174 ГКУ України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи викладене, заява ТОВ “Приват-Житло-Юг” підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд
1. Залишити заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-Житло-Юг” без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М. Давченко