10.07.2019 Справа № 914/675/19
місто Львів
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут",
до відповідача:фізичної особи - підприємця Логовської Ольги Анатоліївни,
про:стягнення 6'432,47 грн.
СуддяРим Т.Я.
Секретар судового засіданняКушта А.М.
Представники:
позивача:Мачічка Ольга Олександрівна - адвокат,
відповідача:Логовська Ольга Анатоліївна.
Судові процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до фізичної особи - підприємця Логовської Ольги Анатоліївни про стягнення заборгованості у розмірі 6'432,47 грн.
2. Предметом позову є стягнення 6'432,47 грн., з яких:
- 6'269,83 грн. основного боргу,
- 109,85 грн. - інфляційних втрат,
- 52,79 грн. - 3% річних.
3. Підставою позову є порушення зобов'язання з оплати отриманого природного газу.
4. Ухвалою суду від 15.04.2019 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків. До суду надійшли матеріали справи, якими позивач виправив недоліки позовної заяви.
5. Ухвалою суду від 23.04.2019 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, сторонам було встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
6. Ухвалою від 10.06.2019 суд призначив судове засідання у справі на 04.07.2019. З огляду на бажання відповідача подати заперечення на відповідь на відзив, судом було відкладено розгляд справи на 10.07.2019.
Аргументи сторін.
Позиція позивача.
7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у грудні-листопаді 2018 року отримав від позивача газ, однак не повною мірою оплатив його. Внаслідок цього виникла заборгованість у розмірі 6'269,83 грн. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачеві 109,85 грн. інфляційних втрат та 52,79 грн. - 3% річних.
Заперечення відповідача.
8. Відповідач заперечив позовні вимоги з тієї підстави, що повістю оплатив заборгованість. Щодо правильності проведених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, відповідач не заперечив.
Відповідь на відзив.
9. Зазначені у відзиві обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами. Зокрема, одна з квитанцій, на які посилається відповідач як на доказ оплати отриманого газу, стосується оплати електроенергії, а не природного газу.
10. Водночас, станом на 31.05.2019 позивач сплатив основну заборгованість в розмірі 6'269,83 грн. Зважаючи на це, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Заперечення на відповідь.
11. Відповідач вважає, що позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про необхідність сплати відповідачем інфляційних втрат та 3% річних.
12. Вимога позивача про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1'921,00 грн. є безпідставною, адже заборгованість сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом.
Фактичні обставини справи.
13. Позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природного газу на загальну суму 7'836,99 грн.:
13.1. На суму 3'475,30 грн. - за листопад 2018 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ЗЛВ00055798 від 30.11.2018 (а.с. 12).
13.2. На суму 4'361,69 грн. - за грудень 2018 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ЗЛВ00063732 від 31.12.2018 (а.с. 13).
14. Крім того, як вбачається з картки рахунку № 361 (а.с. 14), станом на листопад 2018 року у відповідача існувала заборгованість за попередні періоди в розмірі 432,84 грн. Цієї обставини відповідач не заперечував.
15. Отже, відповідач повинен був оплатити позивачеві 8'269,83 грн.
16. Станом на час розгляду справи відповідач сплатив позивачу основну заборгованість, що підтверджується:
16.1. Платіжним дорученням № 10035378 від 29.11.2018 на суму 2'000,00 грн. (а.с. 26).
16.2. Квитанцією від 28.03.2019 на суму 1'908,14 грн. (а.с. 34).
16.3. Карткою рахунку № 361 від 26.04.2019 на суму 1'000,00 грн. (а.с. 40).
16.4. Квитанцією від 16.05.2019 на суму 3'362,00 грн. (а.с. 34).
17. В матеріалах справи також є квитанція від 25.04.2019 на суму 1'854,44 грн. (а.с. 34), однак отримувачем коштів за такою є товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут". Отже, вказана квитанція не є доказом оплати відповідачем позивачу заборгованості за поставлений газ.
18. Таким чином, до подання позову (11.04.2019) відповідач сплатив 3'908,14 грн. заборгованості, а після подання позову - 4'362,00 грн.
19. Встановлені судом обставини були підтверджені сторонами в ході розгляду справи по суті.
Оцінка суду.
20. Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
21. Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
22. Пунктом 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
23. Як установлено судом, упродовж листопада 2018 - грудня 2018 року позивач поставляв, а відповідач приймав (споживав) газ. Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконав, однак несвоєчасно. Зокрема, до подання позову відповідач сплатив 3'908,14 грн., а решту 4'362,00 грн. - після подання позову. Таким чином, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача відсутня.
24. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки частину боргу за газ у сумі 4'362,00 грн. відповідач сплатив після пред'явлення позову, то в цій частині предмет спору відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
25. Щодо сплати відповідачем частини заборгованості у сумі 1'908,14 грн. до пред'явлення позову, то в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення інфляційних втрат та процентів річних.
26. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
27. Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
28. Таким чином, твердження відповідача про безпідставність нарахування таких не відповідає чинному законодавству. Адже суд встановив, що відповідач допускав прострочення оплати отриманого газу. Отже, позивач вправі нараховувати інфляційні втрати та 3% річних за допущені відповідачем прострочення.
29. Зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості 28.03.2019, суд змінив періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Розрахунок інфляційних втрат
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ
01.12.2018 - 27.03.20191908.141.03261.78
01.01.2019 - 03.04.20194361.691.024105.49
Таким чином, в межах заявлених позовних вимог, до стягнення підлягає 109,85 грн. інфляційних втрат.
Розрахунок 3% річних
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
1908.1401.12.2018 - 27.03.20191173 %18.35
4361.6901.01.2019 - 03.04.2019933 %33.34
Таким чином, до стягнення підлягає 51,69 грн. - 3% річних.
30. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
31. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
32. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат.
33. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі…Зважаючи на вказане, судовий збір у розмірі 1'302,92 грн. підлягатиме поверненню позивачу за його клопотанням.
34. Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 48,24 грн. витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 7, 8, 11, 13, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 4'362,00 грн. основної заборгованості.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Логовської Ольги Анатоліївни (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (адреса: 79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код 39594527) 109 (сто дев'ять) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 51 (п'ятдесят одна) грн. 69 коп. - 3% річних, та 48 (сорок вісім) грн. 24 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.
4. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 11.07.2019.
Суддя Рим Т.Я.