36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.07.2019 Справа № 917/1147/19
Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" № 60509-11-б/б від 04.07.2019 р. (вх. № 7119 від 10.07.2019 р.) про забезпечення позову
Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", 03159, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100
до відповідачів 1. Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод", 39611, Полтавська область, м. Кременчук проїзд Ярославський, буд. 8
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Обод», 39611, Полтавська область, м. Кременчук проїзд Ярославський, буд. 8
про стягнення 17 945 171,23 грн.
Представники сторін не викликалися.
Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" в порядку п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України подано до господарського суду Полтавської області заяву № 60509-11-б/б від 04.07.2019 р. (вх. № 7119 від 10.07.2019 р.) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, а також на все рухоме та нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", в тому числі, але не виключно:
1) На нерухоме майно загальною площею 1 510, 0 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 24.07.2012 року, згідно з рішенням Виконавчого комітету міської ради Полтавської області, серія НОМЕР_1 , згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про оформлення права власності № 577 від 15.06.2012 року.
2) На нерухоме майно загальною площею 17 178,1 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 25.07.2012 року, згідно з рішенням Виконавчого комітету міської ради Полтавської області, серія НОМЕР_2 , згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про оформлення права власності № 577 від 15.06.2012 року.
3) На нерухоме майно загальною площею 5 158,2 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 25.07.2012 року, згідно з рішенням Виконавчого комітету міської ради Полтавської області, серія НОМЕР_3 , згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про оформлення права власності № 577 від 15.06.2012 року.
4) На рухоме мано, що передано у заставу АТ «Альфа-Банк» згідно договору застави рухомого майна № 503/17 від 27 грудня 2017 року а саме:
Підстанція 154/35/6 кВт, інв.№11012000
Щит управління інв..№11405000
Реактор бетонний РБДГ -10-4000-0 інв.№11401000
Щит станції управління ІШСУ інв..№ 11348000
Щит станції управління ІШСУ інв..№11349000
Щит станції управління ІШСУ інв..№ 11350000
Щит станції управління ІШСУ інв..№11351000
Щит станції управління ІШСУ інв..№11352000
Щит станції управління ІШСУ інв..№11353000
Щит станції управління ІШСУ інв..№11157000
Установка конденсаторна УКЛ 57-6,3-1800 УЗ інв..№11412000
Установка конденсаторна УКЛ 57-6,3-1800 УЗ інв..№11413000.
Крім того, позивач у вказаній заяві просить заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію права власності на зазначене майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що «заборгованість відповідачів перед позивачем та іншими особами є значною, а тому є всі підстави вважати, що добровільно дані кошти повернуті не будуть, а у випадку ухвалення рішення на користь позивача відповідачі будуть і далі уникати повернення коштів, що, у свою чергу, матиме наслідком завдання позивачеві значної матеріальної шкоди та неспроможність останнього виконувати зобов'язання перед іншими контрагентами».
Розглянувши заяву ПАТ «Альфа-Банк» про вжиття заходів забезпечення позову, суд врахував наступне.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
При цьому, забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, та іншими заходами (перелік не є вичерпним).
За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Слід зауважити, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 21.01.2019 року у справі № 902/483/18, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» при зверненні з даною заявою про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позову до суду, тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім того, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Посилання в заяві на ціну позову, а відтак, на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки накладення арешту передбачає заборону користування власним майном. Смаі по собі надані докази існування заборгованості відповідача-1 перед іншими контрагентами (у т.ч банками) не є достатніми підставами для вжиття тих заходів забезпечення, про які просить заявник.
Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, суд повинен враховувати інтереси та оцінювати ризики для всіх сторін справи, застосовуючи заходи до забезпечення позову.
Суд вважає, що вимоги Позивача, викладені в заяві про забезпечення позову не є співрозмірними з позовними вимогами та призведуть до порушення прав відповідача-1, оскільки предметом стягнення є грошові кошти і лише у разі їх відсутності на рахунках боржника у виконавчому провадженні державний виконавець відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" запроваджує процедуру звернення стягнення на майно боржників, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Таким чином, Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на викладене, враховуючи ненадання позивачем доказів, які б свідчили про те, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а також про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відсутні підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про вжиття заходів забезпечення позову.
За викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 60509-11-б/б від 04.07.2019 р. (вх. № 7119 від 10.07.2019 р.) про забезпечення позову.
Ухвала підписана 11.07.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст.140, 235,256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.С. Мацко