вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1168/19
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства комерційного банка "Приватбанк" (м. Київ) до Фізичної особи-підприємця Карпенка Олега Івановича (с. Гора, Бориспільський р-н, Київська область) про стягнення 83867,73 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
07.05.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) із вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Плавського Валерія Івановича (далі - відповідач) заборгованості у розмірі 83867,73 грн, з яких 37499,99 грн боргу по кредиту, 17566,67 грн боргу по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість, 9000,00 грн боргу по відсотках у вигляді щомісячної комісії та 19801,07 грн пені.
Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором від 08.08.2017, укладеним через систему інтернет-клієнт-банкінгу шляхом підпису із використанням електронного цифрового підпису Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме п. 3.2.8 Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ".
Ухвалою від 11.05.2019 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив розгляд справи на 11.06.2019.
11.06.2019 Господарський суд Київської області оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 09.07.2019.
09.07.2019 представники сторін в засідання суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином.
При цьому щодо неприбуття в засідання суду представників сторін, господарський суд приймає до уваги таке.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.
За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не змінювали своєї юридичної адреси і адреси сторін, на які направлялася кореспонденція Господарського суду Київської області, зокрема ухвала від 11.05.2019, відповідають адресам, вказаним у витягах з ЄДР.
Окрім того, ухвала Господарського суду Київської області від 11.05.2019 була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме в Єдиному державному реєстрі судових рішень, www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі. Крім того, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці Господарського суду Київської області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.
Також суд вказує, що позивача було під розписку повідомлено про дату та час наступного слухання справи, а відповідачу суд 13.06.2019 направив ухвалу про виклик, в якій повідомив, що в судовому засіданні 11.06.2019 було оголошено перерву до 09.07.2019.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що учасників процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні сторони не скористалися, про наявність поважних причин відсутності в засіданні суду 09.07.2019 не повідомили.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -
08.08.2017 між Публічним акціонерним товариством комерційний банком "Приватбанк" (наразі - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") (банк) та Фізичною особою - підприємцем Карпенком Олегом Івановичем (клієнт) було укладено кредитний договір шляхом приєднання клієнта до публічної оферти через підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".
Згідно з Анкетою - заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" клієнт приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання послуг "КУБ", що розміщені на сайті Приватбанку pb.ua, та прийняв на себе всі зобов'язання, зазначені в цих Умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частина 2 зазначеної статті встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
У відповідності до положень, які містяться в абз. 4 ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
З огляду на викладене, укладений між сторонами договір "Кредит КУБ" складається з Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" від 08.08.2017, Умов та Правил надання банківських послуг за послугою "КУБ" та тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www:privatbank.ua.
Згідно п.п. 1.3.-1.5 Анкети-заяви встановлено, що строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8.Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно з п. 3.2.8.5.3. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п. п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Банк у позові вказує, що надав клієнту кредит у розмірі 50000,00 грн, однак останній заборгованість по кредиту повністю не погасив, чим заборгував банку основну суму по кредиту, на яку було нараховано штрафні санкції та відсотки у вигляді щомісячної комісії та відсотки, нараховані на прострочену заборгованість.
В обгрунтування позовних вимог, банком подано до суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" з додатком в фоматі pdf., Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", розрахунок заборгованості за договором від 08.08.2017 станом на 10.04.2019, а також копії виписок по здійсненим операціям по банківським рахункам боржника.
Предметом позову є вимога банку про стягнення з клієнта заборгованості у розмірі 83867,73 грн, з яких 37499,99 грн боргу по кредиту, 17566,67 грн боргу по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість, 9000,00 грн боргу по відсотках у вигляді щомісячної комісії та 19801,07 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором "Кредит КУБ" від 08.08.2017.
У відповідності до п.п. 3.2.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.
Згідно з п.п. 3.2.8.11 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта.
Банк у позові посилається на те, що Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" підписана клієнтом 08.08.2017 через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису. На підтвердження вказаного надає копію документа із назвою "Об'єкт перевірки: Заява про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ.pdf".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (в редакції чинній станом на 08.08.2017) передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Копією електронного документа на папері є візуальне подання його на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (в редакції чинній станом на 08.08.2017) встановлено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис
Згідно з ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
У статті 6 вищевказаного Закону визначені основні дані, які повинен містити сертифікат ключа, серед них: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Поряд з цим, суд вказує на те, що матеріали господарської справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме відповідачем як клієнтом було підписано електронним цифровим підписом Анкету-заяву від 08.08.2017 про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", оскільки банком не подано до суду доказів отримання клієнтом електронного цифрового підпису в акредитованому центрі сертифікації ключів, у тому числі АТ "ПриватБанк".
Окрім того, Анкета-заява не містить зразків підписів та/або відбитки печатки клієнта, відсутні докази укладення між сторонами угоди щодо надання клієнту доступу до системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк.
Також матеріали справи не містять доказів належного доведення до клієнта кредитних лімітів. Додана банком до позову копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" не містить рахунку, який просить відкрити особа з метою отримання грошових коштів, що взагалі унеможливлює встановлення факту її відношення до наданих банком банківських виписок.
Що стосується документу, який надано банком в підтвердження підписання клієнтом електронним цифровим підписом Анкети-заяви від 08.08.2017 про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", то останній містить не всі відомості, які в силу ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис", повинен містити сертифікат ключа як документ, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Зокрема у документі відсутні дані про відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформація про обмеження використання підпису.
Разом з тим, відкритий ключ має міститися в сертифікаті відкритого ключа і підтверджувати приналежність відкритого ключа електронного цифрового підпису певній особі. Сертифікат відкритого ключа може публікуватися на сайті відповідного центру сертифікації ключів відповідно до Договору про надання послуг електронного цифрового підпису.
Оскільки банком шляхом долучення до матеріалів господарської справи не підтверджено отримання клієнтом цифрового підпису відповідно до Договору про надання послуг електронного цифрового підпису та підписання саме клієнтом з використанням цифрового підпису Анкети-заяви від 08.08.2017 про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", отже відсутні докази відкриття клієнту рахунку відповідно до договору "Кредит КУБ" від 08.08.2017, користування ним та отримання кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подані банком до суду документи, зокрема Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" разом із Витягом "Умови та правила надання банківських послуг" в даному випадку не можуть розцінюватись як договір, укладений в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким у банка виникає право пред'явити вимогу про стягнення грошової заборгованості з клієнта, оскільки неможливо встановити ким та коли підписано даний договір та чи підписано його взагалі в електронній формі.
Окрім іншого, при вирішенні спору судом враховано позиції Верховного Суду, наведені у постановах при вирішенні спорів у кредитних зобов'язаннях від 11.07.2018 у справі №356/1261/16-ц та від 24.05.2018 у справі №630/366/16-ц, де суд вказав про необхідність подання банком належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ті Умови, які банк надав суду, є складовою частиною укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг і що саме ці Умови мав на увазі клієнт, підписуючи заяву, чи передбачені цими Умовами штрафні санкції, нараховані банком.
Також Верховний Суд звернув увагу на ту обставину, що мають бути докази в підтвердженя того, що клієнт не лише ознайомився зі змістом Умов та правил надання банківських послуг, а й отримав ці Умови та правила, з якими він погодився, про що має бути його підпис в цьому документі. За відсутності у сторони цих стандартних Умов та правил банку, які є невід'ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в Анкеті-заяві не викладені, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов, тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого ч. 3 ст. 203 ЦК України.
Натомість банк доказів того, що клієнт станом на 08.08.2017 був ознайомлений із тією редакцією Умов та правил надання банківських послуг, що є додатком до цього позову, не надав. Долучений банком до матеріалів позовної заяви Витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг" не містять підпису клієнту як позичальника про ознайомлення з ними.
В свою чергу, суд зазначає, що мотивуючи свої позовні вимоги, банк у позові посилається на пункти Умов та правил надання банківських послуг, для прикладу п. 3.2.8.1, п. 3.2.8.3, які у Витязі з "Умов та правил надання банківських послуг", наданих банком в якості додатку до позовної заяви, викладені в іншій редакції.
Таким чином, банком не доведено, що Витяг з "Умов та Правил надання банківських послуг", що приєднаний до позовної заяви, не відрізняється від змісту відповідних Умов та правил, розміщених на офіційному сайті банку у редакції, яка була чинною станом на дату складення Анкети-заяви від 08.08.2017.
Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для вирішення справи, дослідивши подані банком докази в підтвердження виникнення у клієнта заборгованості за договором "Кредит КУБ" від 08.08.2017 у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про недоведеність і необгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки банком не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні вимог ст. ст. 76-79 ГПК України на підтвердження факту укладення між сторонами договору на отримання кредиту шляхом приєднання клієнта до публічної оферти через підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".
З огляду на вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банка "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Карпенка Олега Івановича про стягнення 83867,73 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Повне рішення складено: 11.07.2019
Суддя В.М. Антонова