Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"11" липня 2019 р. Справа № 906/368/19.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Сікорської Н.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКАР"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКАР" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.07.2007, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "РОСКАР" (код за ЄДРПОУ 40306532, вул. М. Грушевського, 50/81, м. Житомир, 10030), а саме: на нерухоме майно - нежитловому будівлю, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Михайла Грушевського (раніше Котовського), будинок №50/81 , літ . "А", загальною площею 1115,0 м - 2, застосувавши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна у ході виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 060707/5 від 06.07.2007 року в розмірі 1484498,44 доларів США заборгованості по кредиту, 373646,23 доларів США заборгованості по процентам, 847077,79 грн. пені.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2019 суд прийняв вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар". Підготовче засідання призначено на 13.06.2019.
Ухвалою від 13.06.2019 суд відклав підготовче засідання на 11.07.2019.
09.07.2019 Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" подано до суду заяву про забезпечення позову від 09.07.2019 № 508/179/2019, згідно якої просить забезпечити позов шляхом:
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Роскар", Товариству з обмеженою відповідальністю "Оскар", Товариству з обмеженою відповідальністю "Росток" та особам, що діють від імені зазначених осіб, здійснювати будь-які дії, пов'язані з набуттям, зміною або припиненням речових прав, обтяженням таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також оформленням, підготовкою чи видачею будь-яких правовстановлюючих документів на нерухоме майно: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 76451801, нежитлове приміщення, літ. "А", розташоване за адресою: вул. Михайла Грушевського (раніше Котовського), 50/81, м. Житомир ;
- заборони будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, які мають реєстраційні повноваження вчиняти будь-які дії щодо офіційного визнання та підтвердження за Товариством з обмеженою відповідальністю "Роскар", Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар", Товариством з обмеженою відповідальністю "Росток", фактів набуття, зміни або припинення речових прав на вищевказане нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також оформлення, підготовки чи видачі будь-яких правовстановлюючих документів на нерухоме майно: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 76451801, нежитлове приміщення, літ. "А", розташоване за адресою: вул. Михайла Грушевського (раніше Котовського), 50/81, м. Житомир , до розгляду справи по суті;
- зустрічне забезпечення позову не застосовувати.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що 06.07.2007 між АБ "Синтез" та ТОВ "Оскар" укладено договір кредитної лінії № 060707/5, за яким ТОВ "Оскар" надано кредит на умовах строковості, платності та поверненості.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії, 09.07.07 між АБ "Синтез" та ТОВ "Оскар" укладено договір іпотеки, яким останнє передало в іпотеку АК "Синтез" власне нерухоме майно, розташоване по вул. Котовського (тепер вул. Михайла Грушевського), 50 у м. Житомир, площею 1051,6 м.кв.
12.02.2009 між АБ "Синтез" та ВАТ АБ "Укргазбанк" укладено договір відступлення прав за кредитним договором № 060707/5, відповідно до якого ПАТ АБ "Укргазбанк" набув усіх прав вимоги первісного кредитора АБ "Синтез".
Водночас, 12.02.2009 між АБ "Синтез" та ВАТ АБ "Укргазбанк" укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, відповідно до якого ПАТ АБ "Укргазбанк" набув усіх прав іпотекодержателя нерухомого майна ТОВ "Оскар".
08.12.2010 рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №17/1918, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р, вирішено стягнути з ТОВ "Оскар" на користь АБ "Укргазбанк" заборгованість за договором кредитної лінії. Проте рішення суду у справі №17/1918 залишається невиконаним, а заборгованість за цим договором не стягнута.
Позивач зазначає, що майно, яке є предметом іпотеки за договором від 09.07.2007, укладеним в забезпечення кредитного договору, неодноразово відчужувалось відповідачем та третіми особами шляхом укладення правочинів, які в подальшому визнавались в судовому порядку недійсними (справи №7/5007/711/12, №295/4635/13-ц, №0609/2-1465/12, № 295/6126/13-ц, № 295/9198/15-ц). Підставою для задоволення позовів про визнання недійсним правочину стало відчуження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Михайла Грушевського (раніше Котовського), 50/81, м.Житомир без згоди іпотекодавця, права якого набув АБ "Укргазбанк";
- відчуження заставного (іпотечного) нерухомого майна відбулось під час дії заборон і обтяжень на вчинення правочинів та здійснення реєстраційних дій з указаною нерухомістю, накладених Богунським районним судом в рамках розгляду цивільних справ №295/8000/13-ц, №295/19577/14-ц, а також іпотечної заборони, встановленої п.2.4 договору від 09.07.2007р.
Вказує, що незважаючи на наявні заборони щодо відчуження нерухомого майна, встановлені судовими рішеннями, а також незважаючи на іпотечну заборону за договором від 09.07.07 укладеного між АБ "Синтез" та ТОВ "Оскар" від 29.02.2016 та акту приймання-передачі майна від 01.03.2016, ТОВ "Росток" прийняло нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул . Михайла Грушевського ( Котовського), 50/81, літ. "А", загальною площею 1115,20 кв.м., в якості майнового внеску до статутного капіталу ТОВ "Роскар".
Зсилаючись на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками, керівниками ТОВ "Росток", ТОВ "Роскар", ТОВ "Оскар" є пов'язаними особами, тобто юридичними особами, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.
За таких обставин позивач вважає, що ТОВ "Роскар", ТОВ "Росток" і ТОВ "Оскар" було достеменно відомо про наявність обтяжень на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, як у вигляді арешту , накладеного Богунським районним судом м. Житомира, так і обтяжень, що виникли на підставі договору іпотеки між АБ "Синтез" та ТОВ "Оскар".
Посилається на те, що за фактом зловживання Державним реєстратором Малинського районного управління юстиції Житомирської області службовим становищем, що проявилося у державній реєстрації в інтересах ТОВ "Роскар" права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна всупереч наявному обтяженню, накладеному на майно у вигляді арешту, Малинським відділенням поліції Користишівського ВП ГУ НП України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016060000000040, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України.
Заявник також вказує, що Житомирським відділом поліції ГУ НП України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015060020002828, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України за фактами підроблення службовими особами ТОВ "Оскар" офіційних документів для отримання нової технічної документації з уточненою адресою: м. Житомир, вул.Котовського (тепер М. Грушевського), 50/81 , з метою унеможливлення звернення стягнення АБ "Укргазбанк" на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, розташоване за вказаною адресою та незаконних дій службових осіб ТОВ "Оскар" та ТОВ "Росток" щодо відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку Публічному акціонерному товариству АБ "Укргазбанк" та, на яке накладено арешт Богунським районним судом м. Житомира на користь ТОВ "Роскар".
Крім того, зазначає, що 14.11.2018р слідчим управлінням ГУНП в м.Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100000001080 за фактами заволодіння шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства) службовими особами ТОВ "Оскар", ТОВ "Росток" та ТОВ "Роскар" грошовими коштами, отриманими за кредитним договором у сумі 3609119,00 доларів США та 2096631,00 грн. та нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Житомир, вул. М. Грушевського, 50 /81 , яке перебуває в іпотеці АБ "Укргазбанк", чим заподіяно матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
Наведені факти та обставини позивач вважає такими, що свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення у цій справі може не тільки утруднити, а й зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Доцільність вищезазначених заходів забезпечення обґрунтовується і тим, що вищевказаними юридичними особами неодноразово вчинялись незаконні реєстраційні дії щодо нерухомого майна, які мали наслідком зміну його власника.
Дослідивши заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову та додані до неї документи, суд зазначає про наступне.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім цього, здійснюючи судочинство суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
За приписами ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, обов'язковим в силу приписів ч.1 ст.74 ГПК України, є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Належними, згідно ст. 76 ГПК України, є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є матеріально правова вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.07.07 на суму 50485316,66 грн.
Суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності з боку відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання. Застосування інституту забезпечення позову не може переслідувати будь яких інших цілей, зокрема, таких як, спонукання сторін до здійснення будь-яких інших дій.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності зі сторони відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання.
Натомість заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, які б свідчили про те, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Вимога про вжиття заходів забезпечення позову позивачем заявлена без відповідних доказів на підтвердження того, що існує реальна можливість вчинення відповідачем дій, які б унеможливили виконання рішення суду у даній справі.
Посилання позивача на наявність кримінальних проваджень стосовно, зокрема, відповідача не є доказом того, що відповідач вчиняє дії, направлені на на уможливлення в майбутньому виконання рішення суду у даній справі.
В даному випадку, вимога про забезпечення позову фактично ґрунтується на припущеннях заявника, що дії, які вчинялись з майном в минулому можуть свідчити про про неможливість виконання рішення суду.
Крім того, суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише щодо відповідача. Натомість заявник просить вжити заходи забезпечення позову, в тому числі, щодо третьої особи - ТОВ "Оскар" та щодо особи правовий статус якої не визначено, а саме ТОВ "Росток".
Виходячи з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 136, 140, 233, 234
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
Друк:
1 - в справу
2- заявнику (рек. з повід.)