10 липня 2019 року Справа № 915/749/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
представник позивача в судове засідання не з'явився,
представник відповідача в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017
до відповідача: Квартирно - експлуатаційного відділу м.Миколаєва, пр.Миру, 62А, м.Миколаїв, 54056
про: стягнення 999 956,02 грн.
Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/22-1946 від 27.03.2019 до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Миколаєва про стягнення заборгованості у загальному розмірі 999 956,02 грн. з якої: 984 227,41 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період жовтень 2018- грудень 2018 року включно, 15 728,61 грн. - заборгованість за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період жовтень 2018- грудень 2018 року.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 29.12.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір №46/16 про внесення змін та доповнень до договорів про постачання електричної енергії №35/69, №36/16/2, №49/65, №49/80, №50/1153, №50/1154, №50/1155, №50/1156, №52/22, №53/16, №23/343, №54/19, №44/5642, №44/1145, №44/5651, №44/1461, №44/5669, 44/276, №44/5671, №44/5676, №44/5678, №44/5680, №44/5681, №44/5688, №44/409, №44/5623, №44/5635, №56/1559, №38/238, №38/239, №55/431, №41/167, №41/204, №41/138, 42/708, №42/709, №42/710, №42/711, №56/1551, №56/1552, №56/4553, №56/1554, 56/1555, №56/1556, №56/1557, №56/1558, №40/1008, №40/1009, №40/1010, №40/1014, №43/56, №47/38, №48/398, №51/371, №38/896, №42/51, №40/1193, №40/1197 в частині об'єднання платежів та договірних величин споживання електричної енергії. Вказаний договір визначає між сторонами обсяги реалізації електричної енергії та оплату за спожиту електроенергію, реактивну енергію, перевищення договірних величин електроспоживання і потужності та, інших рахунків в централізованому порядку з поточного банківського рахунку “платника”, у доповнення до діючих договорів про постачання електричної енергії, між постачальником та платником. Позивачем за період жовтень - грудень 2018 року були вставлені відповідачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію, які були сплачені відповідачем частково. Станом на 26.03.2019 загальна сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за період жовтень 2018- грудень 2018 року складає 984 227,41 грн. Також, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату за послуги з перетікання реактивної електроенергії. Вказані рахунки сплачені відповідачем частково. Станом на 26.03.2019 загальна сума заборгованості відповідача за послуги з перетікання реактивної енергії за період жовтень 2018 року - грудень 2018 року складає 15 728,61 грн. Станом на 26.03.2019 загальна сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії складає 999 956,02 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25 квітня 2019 року
19.04.2019 відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі . Зазначає, що з наданого позивачем розрахунку не можливо встановити дійсний розмір наявної заборгованості, оскільки сам розрахунок доданий до позовної заяви є неточним та не підтверджується наявними доказами. Зазначає, що відповідач не може погодитись з існуванням у нього на момент подачі АТ «Миколаївобленерго» позову заборгованості у заявленому розмірі, оскільки вважає, що розрахунок такої заборгованості, викладений в самій заяві, носить вибірковий характер та неповно відображає всі взаєморозрахунки між сторонами, оскільки містить ряд суперечностей, а докази, додані до позовної заяви, не підтверджують наявність заборгованості саме в тих розмірах, які заявлені позивачем, зокрема за періоди, що були предметом господарських справ « 915/1214/18 та №915/853/18.
Підготовче засідання призначене на 25.04.2019 було відкладено на 29 травня 2019 року.
Позивач у наданій до суду відповіді на відзив вказує, що не погоджується з наведеними відповідачем у відзиві запереченнями проти позову. Вказує, що погодженим з обох сторін Актом звіряння, зокрема станом на 01.03.2019 у розрізі місяців відображено борг по активній електроенергії за жовтень 2018, листопад 2018 та грудень 2018 на загальну суму 984 227,41 грн. (в тому числі за жовтень 2018 - 22 567,05 грн., листопад 2018 - 295 775,37 грн., грудень 2018 - 665 884,99 грн.), з яким не погоджується відповідач в своєму відзиві від 16.04.2019 №1686. Посилання відповідача на той факт, що 18.12.2018 відповідачем було здійснено платіж за березень - червень 2018 року, серпень - вересень 2018 року та за квітень 2018 року є безпідставним, оскільки період нарахування заборгованості за позовними вимогами від 27.03.2019 №01/22-1946 є жовтень - грудень 2018 року, а ніяким чином не березень - червень 2018 року, квітень 2018 року, серпень - вересень 2018 року. Відповідно до актів звіряння, станом на 01.01.2019 за відповідачем рахується заборгованість за жовтень - грудень 2018 року в розмірі 1 099 525,98 грн., у тому числі жовтень 2018 - 137 865,62 грн., листопад 2018 - 295 775,37 грн., грудень 2018 - 665 884,99 грн. У зв'язку з частковою сплатою 12.02.2019 відповідачем 115 298,57 грн., сума заборгованості зменшилась саме на зазначену суму та склала 22 567,05 грн. (за жовтень 2018). Заборгованість відповідача за листопад та грудень 2018 року залишилась незмінною. Вказує, що відповідно до Акта звіряння між позивачем та відповідачем станом на12.11.2018, заборгованість за спожиту електричну енергію за квітень 2018 року становить 208 666,27 грн. Платіжним дорученням від 12.11.2018 №868 відповідачем часткового погашено заборгованість за активну електричну енергію квітня 2018 року на суму 206 781,07 грн. Того ж дня, платіжним дорученням №867 від 12.11.2018 на суму 1 885,55 грн. погашено залишок боргу за квітень 2018 року в повному обсязі, при цьому залишок платежу становить 0,35 грн., який товариством було зараховано на погашення боргу за жовтень 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03 липня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2019закрито підготовче провадження та призначено справу №915/749/19 до судового розгляду по суті на 10 липня 2019 року.
03.07.2019 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
03.07.2019 відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
29 грудня 2017 року між ПАТ “Миколаївобленерго” та КЕВ м. Миколаєва укладено договір № 46/16 (далі - Договір) про внесення змін та доповнень до договорів про постачання електричної енергії №35/69, №36/16/2, №49/65, №49/80, №50/1153, №50/1154, №50/1155, №50/1156, №52/22, №53/16, №23/343, №54/19, №44/5642, №44/1145, №44/5651, №44/1461, №44/5669, 44/276, №44/5671, №44/5676, №44/5678, №44/5680, №44/5681, №44/5688, №44/409, №44/5623, №44/5635, №56/1559, №38/238, №38/239, №55/431, №41/167, №41/204, №41/138, 42/708, №42/709, №42/710, №42/711, №56/1551, №56/1552, №56/4553, №56/1554, 56/1555, №56/1556, №56/1557, №56/1558, №40/1008, №40/1009, №40/1010, №40/1014, №43/56, №47/38, №48/398, №51/371, №38/896, №42/51, №40/1193, №40/1197 в частині об'єднання платежів та договірних величин споживання електричної енергії про обсяги реалізації електричної енергії та оплату за спожиту електроенергію, реактивну енергію та інших рахунків в централізованому порядку з поточного банківського рахунку “платника”.
За цими договорами, умови яких є однаковими, крім умов щодо розмірів договірних величин та строків дії договорів, сторони погодили договірні величини споживання електричної енергії та умови оплати за спожиту електроенергію, перетікання реактивної електроенергії, перевищення договірних величин електроспоживання і потужності та інше.
Згідно п.1 Договору, оплата, зокрема, за електричну енергію та за перетікання реактивної енергії за розрахунковий період проводиться платіжними дорученнями централізовано з поточного банківського рахунку платника.
Оплата за електричну енергію, перевищення договірних величин електроспоживання та потужності здійснюється платником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, за реактивну енергію та інші рахунки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника.
У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, платник здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
Розрахунковим періодом є період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
Відповідно до отриманого постачальником “Акту про використану електричну енергію”, постачальник формує рахунок (рахунки) на оплату електричної енергії.
Платник протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:
- до 30 числа місяця здійснює плановий платіж у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання;
- до 30 числа місяця здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку.
Платник зобов'язаний отримати рахунки у постачальника 2 числа кожного місяця. Якщо дата отримання рахунків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, платник зобов'язаний отримати їх у найближчий робочий день, що слідує за вихідним чи святковим днем.
Разом з рахунками на оплату за спожиту активну, реактивну електроенергію постачальник надає платнику рахунки на здійснення планових платежів за активну електроенергію, планового платежу за реактивну електроенергію та “Акт про прийняття - передавання товарної продукції”. Підписаний та скріплений мокрою печаткою “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” платник зобов'язується повернути постачальнику протягом 5-ти робочих днів з дня його отримання або у цей же термін у письмовій формі надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неповернення постачальнику підписаного “Акту про прийняття-передавання товарної продукції” у вищезазначений строк, даний акт вважається підписаним з боку платника без зауважень. Факт переходу платнику права власності на спожиту в календарному місяці електричну енергію підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції
Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).
Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться меншим, ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів (п. 1 Договору).
Згідно п.12 Договору, цей Договір набирає чинності з 01.01.2018 та укладається по 31.12.2018 включно, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення. Договір може бути розірваний і в іншій термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Позивач на виконання зобов'язань за Договором у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 18 381 059,05 грн. (3 973 921,08 грн. + 6 524 775,37 грн. + 7 882 362,60 грн.), яка отримана відповідачем, що підтверджується актом прийняття - передавання товарної продукції від 31.10.2018 (т.2 а.с.95), актом прийняття - передавання товарної продукції від 30.11.2018 (т.2 а.с.101), актом прийняття - передавання товарної продукції від 31.12.2018 (т.2 а.с.107), які підписані сторона без зауважень.
Позивачем були направлені відповідачу рахунки №46/16/10/1 (т.2 а.с.98), №46/16/11/1 (т.2 а.с.104), №46/16/12/1 (т.2 а.с.110) для оплати вартості поставленої відповідачеві активної електричної енергії, вказані рахунки отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаних рахунках.
Відповідач обов'язки за Договором в частині оплати вартості отриманої від позивача у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року активної електричної енергії виконав частково, а саме сплатив 17 396 831,64 грн.
Таким чином, на час подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача за поставлену позивачем активну електричну енергію у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року становить 984 227,41 грн. (18 381 059,05 грн. - 17 396 831,64 грн.).
Позивачем у період з жовтня 2018 по грудень 2018 року були надані відповідачу послуги з перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 388 377,32 грн. (131 624,63 грн. + 127 102,45 грн. + 129 650,24 грн.), що підтверджується актом прийняття - передавання товарної продукції від 31.10.2018 (т.2 а.с.96,97), актом прийняття - передавання товарної продукції від 30.11.2018 (т.2 а.с.102, 103), актом прийняття - передавання товарної продукції від 31.12.2018 (т.2 а.с.108,109), які підписані сторона без зауважень.
Для оплати вартості вказаних послуг позивачем були надані відповідачу рахунки №46/16/10/1 (т.2 а.с.99,100), №46/16/11/1 (т.2 а.с.105, 106), №46/16/12/1 (т.2 а.с.111, 112 ) вказані рахунки отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінцях вказаних рахунків.
Відповідач обов'язки за Договором в частині оплати вартості послуг з перетікання реактивної електричної енергії у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року виконав частково, а саме сплатив 372 648,71 грн.
Таким чином, на час подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача за перетікання реактивної електричної енергії у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року становить 15 728,61 грн. (388 377,32 грн. - 372 648,71 грн.).
Станом на день розгляду справи в суді відповідач заборгованість за поставлену позивачем активну електричну енергію у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 984 227,41 грн. та заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 15 728,61 грн. не погасив.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену активну електроенергію у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 984 227,41 грн. та заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 15 728,61 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору, Закону та підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ч. 1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” у рішенні від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України” у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м.Миколаєва (пр.Миру 62А, м.Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 23399393) заборгованості за спожиту активну електричну енергію у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 984 227,41 грн., заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 15 728,61 грн. та 14 999,34 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2019
Суддя Н.О. Семенчук