вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.07.2019р. Справа № 904/1533/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», с.Курахівка
До: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро
Про: стягнення 12 420,65грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (позивач) звернулось з позовом до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідача) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 12 420,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нестачею вантажу внаслідок незбережного перевезення відповідачем.
Ухвалою від 13.05.19р. було відкрите провадження у справі №904/1533/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалась , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повідомлена належним ( що підтверджується відповідним поштовим повідомленням суду про вручення відповідачу 15.05.19р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.50).
Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.
При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
30.12.13р. між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник) та ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» (виконавець) був укладений договір №13-15/76-У, відповідно до якого Замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов'язані зі збагачення вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором. Відповідно до п. 1.1.3. Договору поставка вугільного концентрату у жовтні та листопаді 2018 року здійснювалась на залізничну станцію Ігрень Придніпровської залізниці.
ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне марки Г(Г1) 0-100, ДГ 0-100:
У вагон № 63659080 в кількості 70000 кг. по накладній №52566635 від 29.10.2018р.;
У вагон № 55120166 в кількості 69500 кг. по накладній № 52575495 від 29.10.2018р;
У вагон № 59952606 в кількості 69500 кг. по накладній № 52575511 від 29.10.2018р.;
та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно даних зазначених у накладній вантаж маркується двома повздовжніми борознами. Завантаження вище рівня бортів. (а.с.8, 12, 16).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно ст.6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;
Згідно з накладними №№52566635, 52575495, 52575511 залізниця прийняла у ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» на станції Курахівка Донецької залізниці для перевезення вказане вугілля і зобов'язалась доставити його на станцію Ігрень Придніпровської залізниці на адресу ВП «Придніпровська ТЄС» АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Відокремлений підрозділ «Придніпровська ТЕС» є структурною одиницею акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
По прибуттю потягу на станцію Ігрень Придніпровської залізниці 31.10.2018р, були складені комерційні акти №№ 453105/133, 453105/130, 453105/131 (а.с.9, 13, 17).
Відповідно до комерційного акту №453105/133 від 31.10.2018 р. було проведене комісійне зважування маси вантажу «вугілля кам'яне» у вагоні № 63659080. Зважування у статичному режимі на 100-Т тензометричних вагонних вагах. У перевізних документах зазначено - нетто 70000кг., тара 23000 кг. Фактично при зважуванні виявилось Брутто 89050 кг., Тара 23000 кг. з документа, нетто 66050 кг., що менш документа на 3950 кг. При комерційному огляді виявлено: насипом, навантаження вище рівня бортів на ЗО см, шапкоподібне. Над 3-7 люками ліворуч виїмка довжиною 750 см, шириною 140 см, глибиною ЗО см-40 см, в місці виїмки маркування порушено, є сліди ходіння. Вагон бездверний, люка закриті, витікання вантажу відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Вантаж якого бракує, в вагоні вміститися зміг би.
Відповідно до комерційного акту № 453105/130 від 31.10.2018 р. було проведено комісійне зважування маси вантажу «вугілля кам'яне» у вагоні № 55120166. Зважування у статичному режимі на 100-Т тензометричних вагах. У перевізних документах зазначено нетто 69500кг., тара 23000 кг. фактично при зважуванні виявилось: брутто 91350кг, тара перевірена з документа 23000 кг, нетто 68350 кг., що менш документа на 1150 кг. При комерційному огляді виявлено: поверхня вантажу вище бортів ЗО см, шапкою, маркована двома повздовжніми борознами. З 1-7 люка зліва виїмка довжиною 1050 см .шириною 130 см- 140 см, глибиною ЗО см-40 см, в місцях виїмки маркування порушено, є сліди ходіння. Вагон бездверний, люка закриті, витікання вантажу відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Вантаж якого бракує, в вагонні вміститися зміг би.
Відповідно до комерційного акту № 453105/131 від 31.10.2018 р. було проведене комісійне зважування маси вантажу «вугілля кам'яне» у вагоні № 59952606. Зважування у статичному режимі на 100-Т тензометричних вагах у перевізних документах зазначено: нетто 69500кг., тара 23000кг. Фактично при зважуванні виявилось: брутто 91000 кг., тара перевірена з документа 23000 кг, нетто 68000 кг., що менш документа на 1500 кг. При комерційному огляді виявлено: поверхня вантажу вище бортів на ЗО см, шапкою, маркована повздовжніми борознами. З 2-7 люка зліва виїмка довжиною 900 см , шириною 260 см, глибиною ЗО см-40 см, в місці виїмки маркування порушено, є сліди ходіння. Вагон бездверний, люка закриті, витікання вантажу відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися зміг би.
Позивачем, згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, з урахуванням норми нестачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, були вирахувано нестачу вантажу у всіх вагонах. На підставі чого розраховано вартість такої недостачі, яка склала 12 420, 65 грн. та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
За норами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Залізниця прийняла спірні вагони без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, їх технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вказаних вагонів з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності тощо, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.
За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.
Так, ст. 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні мінерального палива. Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.
Оскільки вантаж - вугілля кам'яне є мінеральним твердим паливом, тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.
Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, загальна вагова недостача вугілля кам'яного склала:
№ 63659080 становить 3950-700=3250кг;
№ 55120166 становить 1150-695=455кг;
№ 59952606 становить 1500-695=805кг.
Згідно з довідками відправника ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у полувагоні №63659080 по накладній №52566635 УДК 3331 зола 22,9%, влага 12,5% становить 2732,93грн. з урахуванням ПДВ, у полувагоні № 55120166 по накладній №52575495 УДК 3341 зола 22,0%, влага 12,2% становить 2808,42грн. з урахуванням ПДВ, у полувагоні № 59952606 по накладній №52575511 УКД 3341 зола 22,0%, влага 12,2% становить 2808,42грн. з урахуванням ПДВ.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні № 63659080 з урахуванням норми природної втрати складає 8882,03грн. із розрахунку: 3250кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 2732,93грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №55120166 з урахуванням норми природної втрати складає 1277,83грн. із розрахунку: 455кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 2808,42грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №59952606 з урахуванням норми природної втрати складає 2260,79грн. із розрахунку: 805кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 2808,42грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
Всього вартість нестачі вантажу у вищевказаних вагонах склала 12 420,65грн.
Згідно ст.130 Статуту, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів вантаж був відправлений у належній кількості, однак при прибутті вантажу комерційним актом встановлена недостача такого вантажу.
Враховуючи те, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за недостачу, що утворилась під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» ( 85621, с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області, вул. Нагорна, 1 А; код ЄДРПОУ 33959754): 12 420, 65 грн. - вартість виявленої нестачі товару та 1 921, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 11.07.2019 р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.