Провадження № 22-ц/803/3454/19 Справа № 183/4370/16 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
10 липня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Лященко С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен», Центру надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди, -
29 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ “Агро-Овен”, Центр надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди. Просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру, від 11 серпня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРО-ОВЕН», щодо оренди земельної ділянки, площею 3,180 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Також позивач просила суд скасувати державну реєстрацію договору оренди, пред'явивши ці вимоги до Центру надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації (а.с. 2-5).
ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 , у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті своєї матері та залучена як правонаступник ОСОБА_2 .
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «АГРО-ОВЕН», Центру надання адміністративних послуг Новомосковської районної державної адміністрації задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, без номеру, від 11 серпня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРО-ОВЕН», щодо оренди земельної ділянки, площею 3,180 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрований 11 серпня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравець Р.А., номер запису 10756661.
Стягнуто з ТОВ «АГРО-ОВЕН» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1103 грн., витрати, пов'язані із проведенням експертизи в сумі 3963,80 грн., що разом складає 5066,80 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовлено (а.с.153-159).
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ “АГРО-ОВЕН”, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі (а.с.164-166).
Доводами апеляційної скарги є те, що між сторонами спірного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, ТОВ «Агро-Овен» у якості предоплати за перший рік оренди виплатив ОСОБА_2 3030,00 грн., що також підтверджується підписом у відповідній відомості. Фактична передача земельної ділянки відповідачу та отримання орендної плати підтверджує волевивлення позивача на укладення договору.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 18 березня 2002 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,180 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 7-9).
Матеріали справи містять договір оренди земельної ділянки без номеру та дати між ОСОБА_2 і ТОВ «АГРО-ОВЕН», зі змісту якого вбачається, що ТОВ «АГРО-ОВЕН» та ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки, площею 3,180 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравець Р.А., номер запису 10756661 від 11.08.2015 зі строком дії до 11 серпня 2020 року (а.с.18-28).
Згідно з висновком експертів № 3390-17 від 31 серпня 2017 року за результатами проведення судової почеркознавчої по цивільній справі № 183/4370/16 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 , розташований в графі «Орендодавець:» договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 11.08.2015 року, укладений ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен», щодо оренди земельної ділянки, площею 3,180 га - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 75-78).
Також матеріали справи містять надані відповідачем копії відомостей на виплату грошей № 165 за 12.03.2015 року, в якій під № 4 зазначено, що ОСОБА_2 виплачено 3030 грн.; відомість на загальну суму 25250 грн., до якої також наданою копію видаткового касового ордеру № 512 від 12.03.2015 року на суму 25250 грн., на підставі відомості № 165, в додатку зазначено «пай за землю» (а.с. 97).
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 25 червня 2018 після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3.1800 га., кадастровий НОМЕР_1 , розташованої на території Мар'янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись ст.13, 14, 16, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст.202, 203, 208, 215 ЦК України, виходив із того, що ОСОБА_2 не підписувала договір оренди, а відповідачем не надані докази того, що остання мала намір передати земельну ділянку в оренду та уклала зазначений договір.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно з ч. 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» порушення вимог ст. 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладання та закінчення строку дії основного Договору оренди) передбачала, що Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він є добросовісним орендарем земельної ділянки, не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи, що ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності, не підписувала, правочин вчинено з порушенням вимог ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 отримала від відповідача кошти за 2015 рік, як передоплату, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки нормами договору не передбачено внесення передоплати, а відповідно до п. 11 Договору передбачено внесення орендної плати у такі строки: з липня по грудень відповідного року, в той час як надана копія відомості відповідачем датована 12 березня 2015 року. Більш того, належних та допустимих доказів отримання позивачем грошових коштів, вказаних у відомості № 165 від 12.03.2015 року у виді оригіналів для огляду в судовому засіданні суду не надано ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» - залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Судді: