Єдиний унікальний номер справи № 766/12845/19
Провадження № 11-сс/819/413/19 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1
Категорія: застосування запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2
11 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
При секретарі - ОСОБА_5
З участю прокурора - ОСОБА_6
Захисника - ОСОБА_7
Підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження № 12019230020001390 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.06.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Білозерка Білозерського району Херсонської області, українця, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2019 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановлено строк дії ухвали до 26.08.2019 року включно.
Розмір застави не визначено.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та упередженою, що виразилось у не дослідженні судом обставин, що мають значення і відсутності належної оцінки досліджених обставин, що супроводжуються істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ. Слідчим не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого через необґрунтованість клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні вимоги, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, 28.06.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом огляду місця події від 27.06.2019 року; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками свідкові ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками свідкові ОСОБА_11 .
Як вбачається із матеріалів провадження та вищезазначених доказів, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, одружений, має вагітну дружину, раніше судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, і знову вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, підозру обґрунтовано вагомими доказами, враховуючи спосіб та характер вчиненого кримінального правопорушення, зухвалість дій підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд прийшов до правильного висновку про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання підозрюваним своїх обов'язків та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Враховуючи положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність не визначати розмір застави.
Посилання захисника на те, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.
Не обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, оскільки на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2019 року, якою відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_2