11 липня 2019 року
м.Суми
Справа №592/3428/19
Номер провадження 22-ц/816/3875/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Собини О. І.,
суддів - Хвостик С. Г. , Орлов І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 травня 2019 року ухвалено під головуванням судді Князєва В.Б. в м. Суми, повний текст складений 15 травня 2019 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів у зв'язку з продовженням навчання,
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 і свої вимоги мотивувала тим, що з 24 вересня 1994 року по 07 грудня 2004 рік сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають повнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.12.2006 року з ОСОБА_1 щомісячно стягувалися аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 до її повноліття. На даний час дочці сторін 18 років, вона навчається на першому курсі Сумського державного університету на факультеті іноземної філології та соціальних комунікацій на умовах повної оплати вартості навчання, термін навчання з 01.09.2018 року по 30.06.2022 року. Відповідач ухиляється від утримання дочки, матеріальної допомоги у зв'язку з продовження її навчання не надає.
Посилаючись на викладене та на те, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги та відповідач має можливість надавати її, позивач ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн щомісяця до досягнення дочкою 23 років.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 травня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн щомісяця, починаючи з 28.02.2019 року та до закінчення нею навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але не більше ніж до досягнення дочкою 23 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вказане рішення суду відповідач ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував факту його перебування в шлюбі з ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю І групи, у зв'язку з чим він не має можливості працевлаштуватися та сплачувати аліменти, адже увесь час здійснює догляд за дружиною.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що повнолітня дитина сторін продовжує навчання, внаслідок чого потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення аліментів.
Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, суд першої інстанції з урахуванням її потреб при навчанні, а також те, що відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, здійснює догляд за особою з інвалідністю першої групи, дійшов висновку про те, що розмір аліментів необхідно встановити у розмірі 850 грн.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів в погоджується, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 24.09.1994 року позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 перебували в шлюбі, від якого у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6, 8).
07 грудня 2004 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.7).
12 червня 2009 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, до їх повноліття (а.с.9).
Позивач ОСОБА_2 та повнолітня ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4, 10).
Відповідно до довідки Сумського державного університету факультету іноземної філології та соціальних комунікацій №54.0389 від 25 лютого 2019 року, ОСОБА_3 є студентом 1-го курсу ф-ту ІФСК денного відділення СумДУ. Навчається на умовах повної оплати вартості навчання. Термін навчання з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року (а.с.12).
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15, 22 зв.).
14 грудня 2007 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.25).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 28 квітня 2014 року, ОСОБА_5 повторно встановлено І гр . інвалідності загального захворювання, безтерміново (а.с.26).
З довідок Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради №1018 від 12 березня 2019 року та №1970 від 04 червня 2019 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 року одержує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги за ОСОБА_5 в розмірі 288,15 грн, та з 01 березня 2019 року - державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям в розмірі 101,88 грн. (а.с.24, 38).
В суді першої інстанції встановлено, що повнолітня ОСОБА_3 не може працювати та утримувати себе оскільки навчається на денній формі, потребує матеріальної допомоги та знаходиться на утриманні своєї матері ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно із ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, в пункті 20 постанови від 15 травня 2003 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Частково задовольняючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки, у зв'язку із продовженням навчання у розмірі 850 грн щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що дочка сторін навчається на першому курсі Сумського державного університету на умовах повної оплати вартості навчання, відтак потребує матеріальної допомоги на час навчання.
Згідно довідок Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, відповідач ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 року одержує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги за ОСОБА_5 в розмірі 288,15 грн, та з 01 березня 2019 року - державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям в розмірі 101,88 грн. Дружина відповідача - ОСОБА_5 , 1978 року народження, відповідно до акту медико-соціальної експертної комісії має І гр . інвалідності, потребує санаторно-курортного лікування з супроводжуючою особою.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, достатньо враховані обставини справи, взято до уваги можливість надання утримання другим з батьків та наявності тієї обставини, що відповідач здійснює догляд за особою, яка має інвалідність І групи, у зв'язку з чим розмір аліментів, стягнутих з відповідача на утримання дочки визначив у сумі 850 грн. щомісячно на період навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою 23 років.
В той же час, колегія суддів ставиться критично до тверджень апелянта про те, що він не має змоги сплачувати аліменти у розмірі 850 грн., які визначені місцевим судом, адже розмір отримуваної державної допомоги на утримання непрацездатної дружини складає лише 288,15 грн на місяць. Проте, як вбачається з довідки про сплату аліментів Ковпаківського відділу ДВС м. Суми №4 від 12.03.2019 року (а.с. 23), відповідач сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 до її повноліття у значно більшому розмірі, ніж за присудженим оскаржуваним рішенням суду, тому є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, яка продовжує навчання в розмірі, який визначений рішенням суду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів і визначив їх розмір надавши правильну правову оцінку доказам, представленим сторонами.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані при вирішенні справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач - О. І. Собина
Судді: С. Г. Хвостик
І. В. Орлов