04 липня 2019 року
м.Суми
Справа №587/2121/18
Номер провадження 22-ц/816/3083/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Хвостик С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області Табенькової Юлії Анатоліївни, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 , представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, а також ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тобто осіб, які не брали участі у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їх права та законні інтереси
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 21 березня 2019 року в складі судді Дашутіна І.В., ухваленого у м. Суми,
У серпні 2018 року ОСОБА_10 звернулась з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394 в частині передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі проекту землеустрою, який затверджено наказом управління від 23 червня 2018 року за № 18-4732/16-18-СГ, надати їй у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 21 березня 2019 року, в яке були внесені виправлення ухвалою того ж суду від 25 березня 2019 року, позов ОСОБА_11 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року за № 394 в частині передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі проекту землеустрою, який затверджений його наказом від 23 червня 2018 року за № 18-4732/16-18-СГ надати ОСОБА_12 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1409 грн 60 коп.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому, управління Держгеокадастру послалось на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує особі прийняття рішення про надання у власність земельної ділянки, а розроблення проекту землеустрою на підставі відповідного дозволу є лише стадією процесу надання земельної ділянки у власність. Також, як вказав відповідач, форма власності спірної земельної ділянки на момент затвердження наказу від 23 червня 2018 року за № 18-4732/16-18-СГ про затвердження проекту землеустрою вже була комунальною згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 04 квітня 2018 року за № 394, тому, на думку відповідача, на даний час розпорядником землі є Бездрицька територіальна громада. Ураховуючи викладене, Головне управління вважає, що відповідно до ст. 122 ЗК України воно не є розпорядником спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим не має повноважень для надання її у власність позивачу. До того ж, відповідач звернув увагу на ту обставину, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, яке набрало законної сили 18 квітня 2018 року, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області лише затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, а не передати землю у власність, тобто вже після передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність. Таким чином, на думку відповідача, не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції в оскарженому рішенні про те, що розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» від 31 січня 2018 року за № 60 не існувало на момент надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його розроблення та погодження. Також, як вказав заявник апеляційної скарги, позивач не довела належними та допустимими доказами обставини того, яким чином наказ Головного управління «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 04 квітня 2018 року за № 394 в частині щодо передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1 порушує її права та законні інтереси щодо вказаної земельної ділянки. Крім того, управління Держгеокадастру не погоджується з рішенням суду в частині розподілу судових витрат та вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ст.ст. 133, 141 ЦПК України, згідно з яким судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідачів.
Крім того, вказане рішення суду від 21 березня 2019 року оскаржили в апеляційному порядку ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тобто особи, які не брали участі у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їх права та законні інтереси.
При цьому, заявники апеляційних скарг, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Фактично доводи апеляційних скарг зводяться до того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як учасники антитерористичної операції набули право на отримання у власність земельної ділянки, тому звернулись з відповідними заявами до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області та наказом управління від 25 серпня 2016 року їм надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва, які розташовані на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Посилаючись на те, що умовно визначені земельні ділянки, які вони бажають отримати у власність, знаходяться в межах земельної ділянки, яку оскарженим рішенням управління Держгеокадастру в Сумській області зобов'язано передати у власність позивачу ОСОБА_12 , заявники апеляційних скарг вважають, що рішенням суду від 21 березня 2019 року по даній справі порушуються їх права та законні інтереси щодо отримання земельних ділянок у власність.
Позивач ОСОБА_12 у відзиві на апеляційну скаргу управління Держгеокадастру просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. При цьому, позивач зазначила, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області видало наказ від 06 березня 2017 року за № 18-1596/16-17-СГ про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району. У подальшому, розроблений проект землеустрою був погоджений висновком Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 29 вересня 2017 року № 3940/82-17. Як зазначила позивач, 13 листопада 2017 року вона подала вказаний проект землеустрою на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Однак, всупереч ч. 9 ст. 118 ЗК України у встановлений двотижневий строк відповідач не прийняв рішення щодо затвердження цього проекту та надання їй у власність спірної земельної ділянки, тому рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року було зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. На виконання вказаного рішення суду 23 червня 2018 року управління Держгеокадастру затвердило проект землеустрою, але без надання позивачці у власність спірної земельної ділянки, тоді як чинним законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання і про надання земельної ділянки у власність. Крім того, ОСОБА_12 у відзиві на апеляційну скаргу вказала на безпідставність посилання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р, як на підставу для прийняття наказу від 04 квітня 2018 року № 394, яким спірна земельна ділянка була передана у комунальну власність Бездрицької сільської ради, оскільки на час подання нею до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки на затвердження, тобто станом на 13 листопада 2017 року, цього розпорядження не існувало. Також, позивач звертає увагу на ту обставину, що на момент її первинного звернення до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 25 листопада 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку остання не була віднесена до земельних ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р. Посилаючись на рішення Європейського суду, позивач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, прийнявши рішення про передачу спірної земельної ділянки до земель комунальної власності Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, порушило принципи «верховенства права», «юридичної визначеності» та «належного урядування». До того ж, позивач зазначає, що нею були дотримані всі вимоги законодавства та здійснені всі необхідні процедури для отримання позитивного рішення з боку Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (уповноваженого органу) щодо передачі їй у власність спірної земельної ділянки, а тому у неї виникли «правомірні очікування» та «законні сподівання» відносно нерухомого майна.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача Бездрицька сільська рада Сумського району вказала, що спірна земельна ділянка площею 2,0000 га відповідно до детального плану території передбачена для розміщення садових ділянок учасникам антитерористичної операції.
Крім того, представник позивача адвокат Кучменко С.В. у відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказав, що надання вказаним особам дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і не означає, що такі проекти землеустрою в наступному будуть затверджені компетентним суб'єктом владних повноважень, а земельні ділянки - передані заявникам. При цьому, представник позивача зазначив, що у 2015 році на момент первинного звернення ОСОБА_12 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою спірна земельна ділянка була вільною землею сільськогосподарського призначення, а в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області були відсутні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на цю ж саму земельну ділянку від громадян - учасників АТО, оскільки земельна ділянка не була віднесена до ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками». Також, адвокат Кучменко С.В. звертає увагу на ту обставину, що земельна ділянка, яка відводиться у власність позивачу закріплена межовими знаками, а з боку власників суміжних земельних ділянок претензій щодо існуючих меж не надходило. До того ж, представник позивача зауважив, що всупереч вимогам закону за відсутності детального плану території, який в подальшому був затверджений розпорядженням голови Сумської райдержадміністрації від 13 квітня 2018 року, в серпні 2016 року управління Держгеокадастру надало громадянам, які подали апеляційні скарги на оскаржуване рішення суду в даній справі, дозволи на розробку проектів землеустрою для індивідуального садівництва. Ураховуючи викладене, адвокат Кучменко С.В. вважає, що оскаржуваним рішенням від 21 березня 2019 року суд першої інстанції не вирішував питання про права і обов'язки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Бездрицької сільської ради Сумського району Табенькової Ю.А. про задоволення апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, пояснення представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - про задоволення їх апеляційних скарг, а також пояснення представника позивача ОСОБА_12 ОСОБА_2 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до моменту прийняття наказу про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність Бездрицької сільської ради, що відбулось з порушенням вимог законодавства, позивач на законних підставах отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою, належним чином погодила розроблений проект землеустрою та звернулась із заявою про його затвердження. При цьому, як вказав місцевий суд, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області було затверджено проект землеустрою у зв'язку з виконанням відповідного рішення суду, так як у задоволенні вказаної заяви позивача відповідач відмовив, проте, не було вирішено питання щодо передачі у власність позивачу спірної земельної ділянки, тому суд у даній справі вважав, що позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_12 , починаючи з 2015 року, неодноразово зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з приводу відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сільськогосподарського призначення, державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, на що отримувала відмову, тому за вирішенням спору звернулась до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, яка набрала законної сили в адміністративній справі № 818/1323/16, задоволено вимоги ОСОБА_12 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: Бездрицька сільська рада Сумського району Сумської області, Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 29.09.2016 року за № Р-9204-5494/6-16 щодо надання ОСОБА_12 дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_12 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 17 - 19).
Відповідно до вимог ст. ст. 15-1, 118, 122, 123 ЗК України та на виконання вищевказаної постанови Сумського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі за № 818/1323/16 наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 06 березня 2017 року за № 18-1596/16-17-СГ позивачу був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Згідно з п.п. 2, 3 вказаного наказу розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягав погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. Керівника Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області було зобов'язано у випадку надходження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (т. 1 а.с. 20).
У подальшому, на замовлення ОСОБА_12 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.
Розроблений проект землеустрою був погоджений висновком Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 вересня 2017 року № 4168/82-17 (т. 1 а.с. 22).
З Витягу з Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2017 року за № НВ-5906185332017 вбачається, що запроектована для відведення ОСОБА_13 ОСОБА_14 у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а саме: визначена площа землі у розмірі 2,0000 га та присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 23).
13 листопада 2017 року ОСОБА_12 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі їй у власність для ведення особистого селянського господарства, а оригінал проекту землеустрою додала до заяви (т. 1 а.с. 26).
Однак, листом від 27 листопада 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу в задоволенні заяви, що стало підставою для її звернення до суду з адміністративним позовом.
Зокрема, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року в адміністративній справі № 818/1903/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, позов ОСОБА_12 було задоволено. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1 ) ОСОБА_12 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області (т. 1 а.с. 27 - 32).
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у тій адміністративній справі було залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23 червня 2018 року № 18-4732/16-18-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області (т. 1 а.с. 33).
Напередодні цього, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394 було передано Бездрицькій сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності загальною площею 351,3786 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Бездрицької об'єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області згідно з додатком до цього наказу за актом приймання-передачі земельних ділянок. Таким чином, вказаним вище наказом відповідач Головне управління Держгеокадастру у Сумській області передав у комунальну власність Бездрицької сільської ради і земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , на яку відповідно до рішення суду було затверджено проект землеустрою щодо відведення її позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 36 - 38).
Відповідно до ст.ст. 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 13 ст. 123 ЗК України).
Таким чином, розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 червня 2018 року у справі 816/1920/17.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Отже, встановлені в справі обставини дають підстави стверджувати, що позивач відповідно до вимог закону отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою, належним чином погодила розроблений проект землеустрою та 13 листопада 2017 року звернулась із заявою про його затвердження, тобто, ще до прийняття відповідачем рішення від 04 квітня 2018 року про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність Бездрицької сільської ради. Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою та надання її у власність, а незаконно було відмовлено у його затвердженні, що підтверджується численними судовими рішеннями, які набрали законної сили. Крім того, всупереч положенням ч. 9 ст. 118 ЗК України управління Держгеокадастру 23 червня 2018 року прийняло рішення, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки без прийняття відповідного рішення про надання її у власність позивачу.
З огляду на викладене, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що спірна земельна ділянка наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року за № 394 вже передана з державної власності у комунальну власність не може бути підставою для скасування рішення суду і відмови в задоволенні позовних вимог. При цьому, необхідно врахувати, що за умовами розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» від 31 січня 2018 року за № 60 Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 1 лютого 2018 року мала забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що на момент первинного звернення позивача у жовтні 2015 року із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельна ділянка, щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, була вільною землею сільськогосподарського призначення (рілля), на адресу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на цю саму земельну ділянку від громадян - учасників АТО ще не надходило, а спірна земельна ділянка не була віднесена до ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19 серпня 2015 року № 898-р.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує цій особі прийняття рішення про надання у власність земельної ділянки, а розроблення проекту землеустрою на підставі відповідного дозволу є лише стадією процесу надання земельної ділянки у власність не заслуговують на увагу колегії суддів при вирішенні питання щодо поданої апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України та враховуючи наявність рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року в адміністративній справі № 818/1903/17, яке набрало законної сили, яким Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зобов'язано затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 , при затвердженні проекту землеустрою управління Держгеокадастру повинно було одночасно вирішити питання і про надання позивачу у власність спірної земельної ділянки.
До того ж, встановлені в справі обставини дають підстави стверджувати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не довели належними та допустимими доказами обставин щодо порушення їх прав, як осіб, зацікавлених в одержанні у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва, внаслідок реалізації ОСОБА_12 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, хоча з матеріалів справи вбачається, що умовно визначені земельні ділянки, які вони мають намір отримати у власність знаходяться в межах спірної земельної ділянки, переданої у власність позивачу.
Так, наказами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 25 серпня 2016 року (т. 2 а.с. 122, 133, 158, 169) надано вищевказаним особам дозволи на розроблення відповідних проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району, орієнтований розмір земельної ділянки 0,12 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
У той же час, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 24 жовтня 2018 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 13,5347 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, підстава виникнення права власності: акт приймання передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Бездрицької сільської ради Сумського району від 05 квітня 2018 року, наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність за № 394 від 04 квітня 218 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5907962422018 від 23 жовтня 2018 року, заява про об'єднання земельних ділянок за № 4520 від 25 вересня 2018 року. Форма власності земельної ділянки - комунальна, власник - територіальна громада в особі Бездрицької сільської ради Сумського району (т. 2 а.с. 138).
Разом з тим, позивач ОСОБА_12 зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Зокрема, державна реєстрація запроектованої для відведення позивачу у власність земельної ділянки була проведена 17 жовтня 2017 року Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідним витягом (т. 1 а.с. 23). У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23 червня 2018 року № 18-4732/16-18-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області (т. 1 а.с. 33).
Таким чином, виданням вищевказаного наказу від 23 червня 2018 року № 18-4732/16-18-СГ були створені певні юридично - значимі правові наслідки для позивача ОСОБА_12 щодо надання їй у власність спірної земельної ділянки, про що йдеться у ч. 9 ст. 118 ЗК України.
При цьому, надання заявникам апеляційних скарг, які не брали участі у розгляді даної справи дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і не означає, що такі проекти землеустрою в наступному будуть затверджені компетентним суб'єктом владних повноважень, а земельні ділянки - передані заявникам.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27 лютого 2018 року у справі 545/807/17 та від 28 лютого 2019 року у справі № 818/1903/17.
Ураховуючи викладене, доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що їм надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району, орієнтований розмір земельної ділянки кожному 0,12 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, а також про те, що умовно визначені земельні ділянки, які вони мають намір отримати у власність знаходяться в межах земельної ділянки, яку оскарженим рішенням суду зобов'язано управління Держгеокадастру в Сумській області передати у власність позивачу ОСОБА_12 не можуть бути підставою для скасування рішення суду та для відмови у задоволенні позовних вимог останньої.
Та обставина, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, яким зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 , набрало законної сили 18 квітня 2018 року, тобто після передачі 04 квітня 2018 року земельної ділянки у комунальну власність Бездрицької сільської ради відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394, не звільняло відповідача ГУ Держгеокадастру у Сумській області від обов'язку його виконання, оскільки управління Держгеокадастру було обізнане про наявність вищевказаного рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, проте, на стадії його апеляційного перегляду незаконно передало спірну земельну ділянку в комунальну власність Бездрицької об'єднаної територіальної громади.
Разом з тим, порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку у разі передачі її із земель державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації визначений приписами статей 118, 121, 122, 186-1 Кодексу. Вказаними нормами Земельного Кодексу передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Зокрема, за змістом положень частин четвертої, восьмої статті 122 Кодексу передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність громадян у межах норм безоплатної приватизації здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, тобто, в компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області виконати оскаржене рішення суду щодо позивача.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про законність наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04 квітня 2018 року № 394 в частині передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не довела належними та допустимими доказами порушення її прав та законних інтересів наказом Головного управління від 04 квітня 2018 року за № 394 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині щодо передачі у комунальну власність Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1 є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач вжила всіх заходів, передбачених законодавством, щоб отримати у власність спірну земельну ділянку, проте, всупереч її «правомірним очікуванням» та «законним сподіванням» земельна ділянка незаконно була передана у комунальну власність органу місцевого самоврядування.
Також колегія суддів ставиться критично до доводів апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області стосовно недоведеності вимоги позову про зобов'язання вказаного відповідача надати позивачу у власність спірну земельну ділянку, так як з вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України вбачається, що у випадку затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одночасно мало бути вирішено і питання про надання позивачу вказаної земельної ділянки у власність, чого безпідставно зроблено не було.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача в частині безпідставного стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь позивача судових витрат в розмірі 1409,60 грн, то вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У ч. 1 ст. ст. 133 ЦПК України йдеться про те, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1409,60 грн підтверджуються квитанцією від 20 серпня 2018 року (а.с. 2).
Беручи до уваги ту обставину, що права позивача були порушені саме Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, а відповідачу Бездрицькій сільській раді спірна земельна ділянка була лише передана у комунальну власність, тому колегія суддів погоджується з рішенням місцевого суду в частині розподілу судових витрат, а саме: стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь позивача суми судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1409,60 грн.
Інші доводи апеляційних скарг , в тому числі і щодо того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, на даний час передбачена для розміщення садових ділянок учасникам АТО висновків місцевого суду про задоволення позову також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування рішення суду.
Відтак, колегія суддів вважає, що судом з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.
За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому таке судове рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 21 березня 2019 року у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 липня 2019 року.
Головуючий: С.Г. Хвостик
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко