Номер провадження: 22-ц/813/3646/19
Номер справи місцевого суду: 520/12681/17
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
02.07.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року у складі судді Васильків О.В.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення одноразово коштів у розмірі 15417,70 грн. на додаткові витрати в інтересах дитини ОСОБА_4 , що складаються з половини понесених позивачем витрат на придбання путівки до дитячого табору «Лісовий» табору «Артек-Буковель», планшета для навчання та квитків на проїзд до табору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, сплачуючи за рішенням суду аліменти в розмірі 605,00 грн. щомісячно, добровільно не бере участь у додаткових витратах на сина, який потребує особливої уваги, турботи, харчування та періодичного оздоровлення.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу,в якій просив скасувати його в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не надано відповідної оцінки, що табір «Артек-Буковель» є розважальним закладом і жодним чином не відноситься до категорії лікувальних санаторіїв, витрати на якій не мають відношення до витрат, пов'язаних саме з особливими обставинами, проігноровано відсутність доказів з боку позивача про необхідність проведення часу дитиною саме у цьому розважальному закладі, будь-яких направлень, рекомендацій. Судом не надано відповідної оцінки щодо вартості путівки з проїздом до табору «Артек-Буковель» у розмірі 15417,70 грн., що відноситься до категорії «розкіш», а ні додатковими витратами на дитину у розумінні ст. 185 СК України. Згідно довідки ДФС України, наявної у матеріалах справи ОСОБА_1 немає доходів за січень - вересень 2017 року, тобто не доведеним є той факт, що саме вона понесла витрати на купівлю путівки до табору. Оплату путівки у сумі 14950,00 грн. було здійснено ФОП - ОСОБА_5 , який вказав, що коштів за путівку не отримував, відтак відсутні докази понесення витрат ОСОБА_1
28.03.2019 ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, а рішення - залишити без змін.
20.06.2019 ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подала до суду заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 та просила скасувати оскаржене рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників процесу, сторони у справі, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано згідно з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.05.2007.
Від шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №774 від 11.06.2004, що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2013 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 605 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою - 21.03.2013, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2018 змінено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2013, та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14 по 27 липня 2017 року ОСОБА_4 , 2004 року народження, перебував у дитячому таборі «Лісовий» дитячого табору оздоровлення та відпочинку «Артек-Буковель». Оплату за придбання путівки та квитків здійснював ФОП - ОСОБА_5 .
Також, ОСОБА_2 має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 24.10.2017.
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №883079 ОСОБА_2 є інвалідом другої групи загального захворювання.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2018 по справі №520/5971/18 позов ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. з моменту пред'явлення позову 18.05.2018 й довічно.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №5168 від 09 квітня 2019 року дохід ОСОБА_2 із відрахуванням податків за третій квартал 2018 року склав - 12709,92 грн, а за четвертий квартал 2018 року - 9158,58 грн.
21.11.2018 приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. звернено стягнення на майно ОСОБА_2 у межах суми 1091654,6 грн. та накладений арешт на грошові кошти.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.2,3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Виходячи з наведеної норми додаткові витрати на дитину повинні бути викликані особливими обставинами, такими як розвиток здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.
За змістом вищевикладеної норми, право на отримання додаткових витрат виникає у разі їх фактичного понесення або наперед.
Предметом спору є стягнення фактично понесених витрат, позивачем є мати дитини, відтак істотною обставиною є факт понесення нею витрат.
Встановлено, що оплата вартості путівки здійснена ФОП ОСОБА_5 , належних та допустимих доказів відшкодування йому вартості путівки позивачкою не надано, покази свідка не можуть бути доказом щодо сплати коштів, що вказує на обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції понов обставини справи не з'ясував, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, а судове рішення скасувати в частині стягнення додаткових витрат на дитину із відмовою в задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених вище.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 із заявою ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 5000,00 грн. скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 5000,00 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 10.07.2019.
Головуючий:
Судді: