10.07.19
22-ц/812/42/19
Справа номер 487/3578/17
Провадження номер 22-ц/812/42/19 Головуючий суду першої інстанції - Біцюк А.В.
Категорія 5 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.
10 липня 2019 року м.Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,
за участі:
позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 02 жовтня 2018 року, ухвалене о 13 год.00 хв. під головуванням судді Біцюка А.В. в приміщенні суду в м.Миколаєві, повний текст якого складено 12 жовтня 2018 року, за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ квартири,
У липні 2017 року ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 подали до суду позов до ОСОБА_3 з позовною вимогою про визначення порядку користування квартирою, яку у подальшому змінили на поділ в натурі квартири.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували наступним.
Сторони по справі є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 належить 1/6 частки квартири, ОСОБА_5 - 1/3 частки, ОСОБА_3 - 1/2 частки.
Між позивачами та відповідачем існує спір щодо порядку користування квартирою, який вони у добровільному порядку вирішити не можуть.
Посилаючись на зазначене, позивачі просили поділити в натурі квартиру АДРЕСА_1 наступним чином: у їх користування виділити житлову кімнату площею 17,2 кв.м, а у користування ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 10,3 кв.м. Інші приміщення квартири просили залишити у загальному користуванні.
Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_3 зазначала, що між мешканцями квартири склався усталений порядок користування житловими та нежитловими приміщеннями, відповідно до якого вона мешкає у кімнаті площею 17,2 кв.м. У зв'язку з цим просила відмовити у задоволенні позову.
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 02 жовтня 2018 року, з урахуванням ухвали суду від 28 листопада 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 таким чином: у користування позивача ОСОБА_5 виділено житлову кімнату площею 10,3 кв.м, а у користування ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 17,2 кв.м з лоджією площею 2,2 кв.м. У спільному користуванні співвласників залишено коридор площею 4,8 кв.м, кухню площею 7,6 кв.м, вбиральню площею 1,1 кв.м, ванну кімнату площею 2 кв.м та вбудовану шафу площею 0,4 кв.м.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 12 листопада 2018 року подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначала про порушення її прав на житло, оскільки їй виділена кімната меншого розміру, що є неможливим, оскільки ОСОБА_1 здійснює за нею догляд, тому що вона є людиною похилого віку, і проживання у кімнаті площею 10,3 кв.м осіб протилежної статі є вкрай складним. Крім того зазначала, що їй разом з ОСОБА_1 належить Ѕ частки квартири, а тому суд повинен був врахувати, що їм двоїм повинна бути виділена кімната більшої площі, а саме 17,2 кв.м.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою.
13 грудня 2018 року ОСОБА_2 повідомив Миколаївський апеляційний суд про смерть ОСОБА_5 .
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 червня 2019 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_5 , у статусі позивача.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 : ОСОБА_3 - Ѕ частки на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31.01.2007 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2013 р. (т.1 а.с.9, 10); ОСОБА_1 - 1/6 частки на підставі договору дарування від 22.04.2017 р. (т.1 а.с.11); ОСОБА_2 - 1/3 частка у порядку спадкування за заповітом від 13.08.2013 р., оскільки він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (т.2 а.с.5, 9).
Квартира має загальну площу 45,6 кв.м і складається з 2 житлових кімнат площами 17,2 кв.м та 10,3 кв.м, а також обладнана: лоджією площею 2,2 кв.м, коридором площею 4,8 кв.м, кухнею площею 7,6 кв.м, вбиральнею площею 1,1 кв.м, ванною кімнатою площею 2 кв.м та вбудованою шафою площею 0,4 кв.м (т.1 а.с.12-14).
Між співвласниками існує спір щодо порядку користування квартирою, який неодноразово був предметом розгляду судовими інстанціями.
Згідно з ст.ст.358, 367 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ст.183 ЦК України).
Пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 р. №20 роз'яснює, що квартира підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для визначення порядку користування квартирою між двома співвласниками з ігноруванням прав третього співвласника є помилковим.
Технічні характеристики квартири свідчать, що спірну квартиру неможливо не поділити, не визначити порядок користування нею між трьома співвласниками з дотриманням прав кожного з них на володіння, користування та розпорядження належною їм часткою.
Виділивши у користування відповідача житлову кімнату площею 17,2 кв.м, яка не відповідає її частці у праві спільної часткової власності, суд першої інстанції порушив права інших співвласників спірної квартири. Крім того, виділяючи у користування ОСОБА_3 лоджію, суд позбавив інших співвласників права на користування таким приміщенням, незважаючи на те, що таке приміщення має залишитися у спільному користуванні співвласників квартири, оскільки іншою лоджією квартира не обладнана.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 02 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ квартири відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О.В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 11 липня 2019 року.