Справа № 353/618/19
Провадження № 1-кп/353/95/19
11 липня 2019 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090240000113 від 18.05.2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою - спеціальною освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-
ОСОБА_4 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.
В середині квітня 2019 року ОСОБА_4 перебував у лісовому масиві, що в с. Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області, де відпочивав на природі разом із своїми знайомими. Коли він сам відійшов у глиб лісу, на землі біля одного із дерев, виявив (знайшов) поліетиленову сумку, в середині якої знаходилися предмети, схожі на гранату, запал до гранати та три предмети схожі на боєприпаси.
Тоді ОСОБА_4 , розуміючи, що виявлені предмети являються боєприпасами, вибуховим пристроєм та вибуховою речовиною, діючи умисно, не маючи дозволу на право зберігання і носіння вогнепальної зброї, усвідомлюючи незаконність своїх дій, у порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження положення про дозвільну систему» із змінами та доповненнями, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, привласнив їх та при собі переніс до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1 , де в подальшому і зберігав, без передбаченого законом дозволу.
29 травня 2019 року під час проведення санкціонованого обшуку господарства, що в АДРЕСА_1 , працівниками Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в області було виявлено та вилучено:
- запал типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), який згідно висновку експерта №СЕ-19/109/32-ЗЗВТ/19 від 19.06.2019 є промислово виготовленим уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ-2, який використовується для спорядження ручних гранат РГД-5, Ф-1, РГ-42, містить заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, відноситься до вибухових пристроїв. Запал придатний до вибуху;
- корпус гранати Ф-1, який згідно висновку експерта №СЕ-19/109/32-ЗЗВТ/19 від 19.06.2019 є промислово виготовленим корпусом ручної оборонної гранати Ф-1, містить заряд вибухової речовини тротилу вагою 50-56 г., відноситься до вибухових речовин. Вибухова речовина, яка знаходиться в корпусі гранати Ф-1 придатна до вибуху;
- три предмети, схожі на боєприпаси, які згідно висновку експерта №СЕ- 19/109/10-188БЛ/19 від 18.06.2019, є 3-ма штуками бойових припасів: 1 (одна) штука є 7,62-мм (7,62x39 мм) військовим проміжним патроном центрального бою, зразка 1943 року з трасуючою кулею (Т-45); 2 (дві) штуки є 5,45-мм (5,45x39 мм) військовими проміжними патронами центрального бою, зі звичайними кулями. Усі три надані патрони придатні для стрільби. Ознак їх переробки чи внесення конструктивних змін не виявлено
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому обвинуваченні беззастережно визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_4 суду показав, що в середині квітня 2019 року, відпочиваючи у лісовому масиві, що в с. Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області, розмовляв по телефону і відійшов у глиб лісу де на землі біля одного із дерев знайшов поліетиленову сумку, в середині якої знаходилися предмети, схожі на гранату, запал до гранати та три предмети схожі на боєприпаси, які переніс до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1 , де і зберігав, без передбаченого законом дозволу. Що це боєприпаси та граната йому було відомо, оскільки він проходив військову службу. Мав намір їх здати до поліції, але забув про ці речі і 29 травня 2019 року під час проведення обшуку, працівниками Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в області було виявлено та вилучено вказані предмети. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючи даних на ОСОБА_4 .
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки учасники судового провадження ці обставини не оспорюють. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст зазначених обставин, така позиція є добровільною та роз'яснив, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині поза розумним сумнівом повністю знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує думку прокурора про розмір та вид призначення кримінального покарання ОСОБА_4 , ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.
Так, ОСОБА_4 , вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Довідкою від 04 червня 2019 року підтверджується, що обвинувачений не перебуває на диспансерному обліку в лікаря - нарколога та в лікаря - психіатра.
Характеристикою з місця проживання № 45 від 30 травня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_4 характеризується посередньо.
З вимоги про судимість від 30 травня 2019 року, вироків від 14.11.2012 року у справі № 916/3780/12 та від 11.01.2013 року у справі № 916/4020/12, довідки Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2019 року № 01-91/45/2019 встановлено, що ОСОБА_4 , згідно ст. 89 КК України, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні не здобуто.
У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
За викладених обставин, з врахуванням позиції прокурора, що просив визнати винуватим обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суспільно небезпечного характеру вчиненого злочину, суд вважає, що для досягнення мети покарання передбаченої ст. 50 КК України, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі. Вказане покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність шкідливих наслідків внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та інші обставини в сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання і до нього можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до статтей 124,126 КПК України, витрати органу досудового розслідування на залучення експертів, згідно довідки про витрати на проведення експертизи №СЕ- 19/109/10-188БЛ/19 від 18.06.2019, вид експертиза - зброя, у розмірі 1570,10 грн. та згідно довідки про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/109/32-ЗЗВТ/19 від 19.06.2019, вид експертизи - вибухотехнічна, у розмірі 1570,10 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого повністю.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред'являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 75,76, 100, 124,126, 369 - 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі та встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на засудженого додатково обов'язок:
1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні на загальну суму 3140,20 (три тисячі сто сорок) гривень 20 копійок.
Після набрання вироком законної сили речові докази у справі:
1)залишки уніфікованого запалу ручної гранати УЗРГМ-2 та корпусу ручної оборонної гранати Ф-1, які поміщені у спец пакети № 2775251 та № 2775249 та передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Тлумацького ВП - знищити;
2)боєприпаси у кількості три штуки, два з яких використані при проведенні експертизи та які знаходяться у спец пакеті №3860442 та передані на зберігання в склад озброєння УЛМТЗ ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області учасниками судового провадження передбаченими ст. 393 КПК України - протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
ГоловуючийОСОБА_1