Справа № 338/1297/18
Провадження № 1-кп/350/37/2019
11 липня 2019 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018090120000199 внесеного в ЄРДР від 05 серпня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки розпочате кримінальне провадження не розглянуто, а термін тримання під вартою обвинувачених спливає 14 липня 2019 року. Крім цього, слід врахувати тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також те, що ризики встановлені судом при обранні їм запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який їм загрожує покарання до десяти років позбавлення волі, і з огляду на тяжкість та неминучість покарання можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, також слід врахувати відсутність міцних соціальних зв'язків обвинувачених, а саме обвинувачені не одружені, на утриманні нікого не мають, не працюють, джерело їхнього існування не відоме. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_7 притягнутий до кримінальної відповідальності Косівським районним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на наведене прокурор вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вказаним ризикам, та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинувачених під час розгляду кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_4 з приводу заявленого клопотання прокурора поклався на розсуд суду, однак зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків зазначених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника, однак при вирішенні заявленого клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 заперечили з приводу заявленого клопотання прокурора, покликаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, однак раніше заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду від 07 серпня 2018 року обвинуваченим було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які 03 жовтня 2018 року ухвалою цього ж суду продовжено строком на 30 днів, тобто до 02 листопада 2018 року включно. Ухвалою Рожнятівського районного суду від 01 листопада 2018 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, які ухвалами цього ж суду від 10 грудня 2018 року, 04 лютого 2019 року, 25 березня 2019 року та 17 травня 2019 року продовжені на 60 днів, останній раз до 14 липня 2019 року включно.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд враховує, що строк тримання під вартою обвинувачених спливає 14 липня 2019 року, однак судовий розгляд кримінального провадження продовжується, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених хоча і зменшились, оскільки допитані свідки, однак продовжують існувати на даний час, а саме кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, у разі доведеності вини обвинувачених, їм загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, самі обвинувачені та потерпілий ще не допитані судом, враховується також відсутність соціально стримуючих факторів таких як сім'я, робота, що дає підстави вважати, що обвинувачені усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання можуть скритись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд не вбачає підстав для зміни їм раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено. Крім цього, стороною захисту не наведено жодних підстав та доказів, що інші більш м'які запобіжні заходи забезпечать належну поведінку обвинувачених.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оскільки на думку суду будь-які інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за даними обвинувального акту, вчинений із застосуванням насильства та спричинив смерть потерпілого, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 197, 331 КПК України, суд
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, строком на 60 (шістдесят) днів, до 08 вересня 2019 року включно.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Нижнів Тлумацького району Івано-Франківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, строком на 60 (шістдесят) днів, до 08 вересня 2019 року включно.
Суддя ОСОБА_1