Провадження № 1-кп/243/681/2019
Єд. унік. № 243/6984/19
11 липня 2019 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018050510000990 від 21 травня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ізюмське Боровського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, с середньою освітою, який не зареєстрований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.02.2000 Слов'янським районним судом Донецької області за ст. 81 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік з конфіскацією майна, звільнений 10.04.2000 року умовно-достроково на 1 рік;
- 18.03.2002 року Слов'янським районним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки;
- 01 жовтня 2002 року Слов'янським районним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України, з застосуванням ст.. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 05.03.2005 року умовно-достроково, невідбутий строк покарання 2 роки 1 місяць 1 день;
- 18.07.2008 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений 21.08.2010 року умовно - достроково, з застосуванням ст.81 КК України на не відбутий строк 11 місяців 5 днів;
- 09.10.2012 Краматорським міським судом Донецької області за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді арешту на 3 місяці, звільнився 09.01.2013року у зв'язку з відбуттям строку;
- 09.01.2015 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч. З КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк З роки, звільнився 22.01.2018 року, умовно - достроково, не відбутий строк 10 місяців 29 днів.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
12 травня 2019 року приблизно о 19 год.00 хв. ОСОБА_4 знаходився за місцем мешкання своєї матері ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний умисел на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою останнього.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом і метою, використав довірливі відносини з ОСОБА_7 та зловживаючи довірою останнього попросив у потерпілого мобільний телефон марки "honor Зс, модель H30-U10" в корпусі чорного кольору, щоб здійснити телефонний дзвінок та потім його повернути, але при цьому наміру повертати телефон власнику не мав. Будучи введеним в оману, потерпілий ОСОБА_7 погодився та добровільно передав ОСОБА_4 власний мобільний телефон марки "honor Зс, модель H30-U10" в корпусі чорного кольору вартістю 750 гривень 00 копійок.
Отримавши вказаний мобільний телефон, яким ОСОБА_4 заволодів зловживаючи довірою потерпілого, обвинувачуваний вийшов з будинку та з місця події втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 750 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, щиро каявся та пояснив, що дійсно 12 травня 2019 року він, перебуваючи за адресою проживання його матері АДРЕСА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , заволодів його телефоном, під приводом здійснити дзвінок, який забрав і не повернув, продав. Щиро кається, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, звернувся до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути дане кримінальне провадження без його участі. Претензій до обвинуваченого не заявляє. Не наполягає на суворій мірі покарання.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.
Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018050510000990, з якого слідує, що до ЄРДР внесені відомості щодо заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 .
Протоколом огляду місця події від 20.05.2019 року, з якого вбачається, що місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_1 .
Протоколом огляду від 21.05.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 добровільно видала для огляду: б/в мобільний телефон в корпусі чорного кольору з сенсорним екраном, який 12.05.2019 року придбала у знайомого ОСОБА_9 .
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 04.06.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 впізнав свій мобільний телефон, як предмет під № 4, за назвою телефону, за кольором корпусу та зносом корпусу.
Висновком № 16 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 06.06.2019 року, яка проведена на підставі ухвали слідчого судді від 04.06.2019 року вбачається, що залишкова вартість з урахуванням зносу викраденого у ОСОБА_7 станом на 12.05.2019 року мобільного телефону марки "honor Зс, модель H30-U10" в корпусі чорного кольору становила 750 грн.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.05.2019 року та довідкою до нього, свідок ОСОБА_8 впізнає особу на фото за № 3, а саме ОСОБА_4 , в якого 12.05.2019 року придбала мобільний телефон марки Нonor».
З протоколу проведення слідчого експерименту від 11.06.2019 року, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , під час якого останній показав де, коли та при яких обставинах заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою.
Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст. 190 ч. 2 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засуджених так і іншими особами. Судом також враховано особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставину, що пом'якшує покарання, суд прийняв до уваги щире каяття у скоєному злочину. Про щире каяття обвинуваченого свідчить його поведінка під час досудового розслідування. Останній добровільно повідомив працівникам поліції про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину, що свідчить про те, що він щиро покаявся та негативно відноситься до вчиненого ним кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з травня 2001 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», з квітня 2002 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Синдром залежності», у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за допомогою не звертався, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, неодноразово судимий за корисливі злочини, має не зняті та не погашені судимості. Після звільнення з місць позбавлення волі, знову скоїв корисливий злочин, що свідчить про те, що обвинувачений не встав на шлях виправлення.
Крім того судом враховано ступень тяжкості вчиненого злочину, досудову доповідь органу пробації від 08.07.2019 року, відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень,а також високий рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).
Також судом врахована позиція потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого, невеликий розмір шкоди, яка відшкодована шляхом повернення майна, обвинувачений сам добровільно вказав працівникам поліції куди саме продав мобільний телефон потерпілого.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання нових злочинів буде покарання у вигляді обмеження волі. Одночасно суд вважає за можливе не призначати максимальний розмір покарання, передбачений санкцією статті.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 369,370 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік шість місяців.
Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту прибуття у кримінально-виконавчу установу.
Заходи забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України, стосовно ОСОБА_4 не обиралися та не застосовувалися.
Речовій докази - мобільний телефон марки "honor Зс, модель H30-U10" в корпусі чорного кольору, переданий під зберігальну розписку потерпілому - залишити потерпілому ОСОБА_7 .
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя Слов'янського
Міськрайонного суду ОСОБА_1