П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2019 р.м. ОдесаСправа № 815/946/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів - Стас Л.В., Турецької І.О., розглянувши заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 07.06.2019 року відповідач подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи, що апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року була подана відповідачем після закінчення строку, встановленого ст. 295 КАС України, а наведені апелянтом у поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави причин пропуску такого строку були визнані неповажними, ухвалою судді-доповідача П'ятого апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П. від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху із наданням апелянту десятиденного строку для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Також, підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало не надання апелянтом документу про сплату судового збору, у зв'язку із чим, наведеною ухвалою апелянту запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 467452,13 гривень.
Апелянту роз'яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, в частині надання документу про сплату судового збору у наведеному розмірі скарга буде повернута скаржнику; у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було отримано апелянтом 25.06.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.265).
На виконання вимог ухвали суду, апелянтом подано заяву про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, в якій апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення по справі.
Розглянувши зазначену заяву в частині вимог про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та окремого клопотання щодо відстрочення сплати судового збору апелянтом не надано.
Таким чином, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору суперечить ст. 167 КАС України.
Крім того, згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору апелянт посилається на те, що на даний час відповідач не має можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з тим, що станом на 02.07.2019 року на рахунку Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вихідний залишок по КЕКВ 2800 складає 0 грн.
На підтвердження викладених обставин апелянтом надані копії листів Управління ДКСУ у Печерському районі щодо виконання рішень судів від 12.06.2019 року, 20.06.2019 року, 24.06.2019 року, 25.06.2019 року та виписки по рахункам Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.06.2019 року та 02.07.2019 року (а.с.268-274).
Проте, дослідивши листи Управління ДКС України у Печерському районі (а.с.268-272), на які посилається апелянт, колегією суддів встановлено, що у цих листах відсутні будь-які посилання на відсутність у апелянта асигнувань для оплати судового збору та відсутність у апелянта коштів на рахунках для оплати судового збору.
Так, листами Управління ДКС України у Печерському районі від 12.06.2019 року, 20.06.2019 року, 24.06.2019 року, 25.06.2019 року (а.с.268-272) щодо виконання рішень судів Управління Казначейства повідомило Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визначення рахунку, з якого необхідно провести безспірне списання коштів, а також зобов'язано останнього, не пізніше п'яти робочих днів, надати інформацію, що може на законних підставах вплинути на процес безспірного списання коштів.
Окрім цього, вказаними листами повідомлено апелянта, що до надання відповідної інформації Боржнику зупиняються операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім платежів, визначених пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
Разом з цим, згідно з пунктом 25 наведеного Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Таким чином, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати, зокрема, судового збору, а тому надані апелянтом листи Управління Казначейства щодо виконання рішень судів та безспірне списання коштів не можуть свідчити про неможливість здійснення апелянтом оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Більш того, колегія суддів наголошує, що доводи апелянта про відсутність у нього коштів для сплати судового збору спростовуються наданими самим апелянтом виписками по рахунку (а.с.273-274), з яких вбачається, що у апелянта були наявні кошти для сплати судового збору по КЕКВ 2800 інші поточні видатки, які апелянтом і були спрямовані для оплати судового збору за подання апеляційних скарг, однак, у інших справах.
Проте, апелянт жодним чином не обґрунтував підстав для не проведення оплати судового збору у даній справі з моменту отримання оскаржуваного рішення у серпні 2018 року та до теперішнього часу у наявному у апелянта розмірі.
Фактично апелянтом не вжито заходів щодо оплати судового збору у даній справі вже більше 9-ти місяців.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не підтверджено належними доказами неможливість сплати ним судового збору при поданні даної апеляційної скарги.
Також апелянтом необґрунтовано підстави для відстрочення сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
За викладених обставин, у сукупності, враховуючи, що заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги не оформлене належним чином у відповідності до норм КАС України, не містить відповідного обґрунтування та не підтверджено належними, та допустимими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 133, 241, 243, 325, 329 КАС України, -
У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька