Справа № 560/364/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
11 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оформленого листом від 21.01.2019 №223/03.15 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" з 01.04.1986 по 04.03.1997 та зобов'язати призначити пенсію за віком з часу звернення з заявою про призначення пенсії за віком з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 14.01.2019.
На думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовило йому у призначенні пенсії за віком.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не включення ОСОБА_1 періоду роботи в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" з 01.04.1986 по 04.03.1997 до страхового стажу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" з 01.04.1986 по 04.03.1997.
В решті позову - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 к. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що з 14 грудня 2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
14 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Славутського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21 січня 2019 року №223/0315 ОСОБА_1 повідомлено про те, що йому не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.04.1986 року по 04.03.1997 року в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач", оскільки в трудовій книжці є виправлення в даті наказу про прийняття на роботу, а в архівній довідці про заробітну плату виданій Славутським трудовим архівом №01-34/1802 від 07 листопада 2018 року не зазначено повністю ім'я та по батькові, тому заробітна плата не може бути врахована при призначенні пенсії.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначені пенсії за відком з врахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01 квітня 1986 року по 04 березня 1997 року в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" Правдивий А. М. звернувся до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Суд першої інстанції постановляючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що період роботи позивача у Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" з 01 квітня 1986 року по 04 березня 1997 року підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 від 13 серпня 1979 року та архівною довідкою Славутського районного трудового архіву Хмельницької області від 07 листопада 2018 року № 01-34/1802.
Крім того, суд вказав, що оскільки позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначено пенсію з 14 грудня 2018 року, то позовні вимоги стосовно визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оформленого листом від 21 січня 2019 року №223/03.15 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з часу звернення з заявою про призначення пенсії за віком з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 14 січня 2019 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з рішенням щодо задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004 року).
Період трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до 01 січня 2004 року, зараховуються до трудового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом першої інстанції проігноровано, що згідно Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. 2.4. розділу ІІ Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29 липня 1993 року (далі - Інструкція), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, проведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяці двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом, чорного, синього або фіолетового кольору і завіряються печаткою записи про звільнення, а також відомості про нагородження і заохочення.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 № 1058-IV (далі - Закон), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону).
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок).
Згідно п.1 Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Пунктом 2.4 вказаної Інструкції передбачено, що записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 13 серпня 1979 року, позивач з 01 квітня 1986 року по 04 березня 1997 року працював в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач".
Вказані записи виконано у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця.
Таким чином, у трудовій книжці позивача є всі необхідні відомості для призначення йому пенсії.
Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Враховуючи, що трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" в період з 01 квітня 1986 року по 04 березня 1997 року, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач безпідставно не врахував до страхового стажу вказаний період роботи позивача.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо зарахування позивачу до страхового стажу періоду його роботи з 01 квітня 1986 року по 04 березня 1997 року в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач" та зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду його роботи з 01 квітня 1986 року по 04 березня 1997 року в Славутському районному підприємстві матеріально-технічного постачання "Райагропромпостач".
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться лише до переоцінки доказів які досліджувались судом першої інстанції, та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 липня 2019 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.