09 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/96/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (головуючий суддя: Рябчук О.С.) по адміністративній справі № 160/96/19
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
Позивач ОСОБА_1 04.01.2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровська митниця ДФС), в якому просить протиправними та скасувати винесені відповідачем 29.10.2018 року рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA110000/2018/000046/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110160/2018/00055.
Позовну заяву обґрунтовано неправомірністю висновків митного органу щодо не підтвердження ним належними документами заявленої митної вартості ввезеного на митну територію України автомобіля марки JAGUAR, модель F-PACE PRESTIGE.
У відзиві на позов відповідач зазначив про правомірність складеної 29.10.2018 року картки відмови № UA110160/2018/00055 та прийнятого в цей же день рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем автомобілю за резервним методом №UA110000/2018/000046/2, тому вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів не надання позивачем до митного органу усіх передбачених приписами МК України документів, які підтверджують митну вартість заявленого ним до митного оформлення автомобілю марки JAGUAR, модель F-PACE PRESTIGE за ціною договору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірними висновками суду першої інстанції та наявністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ним для підтвердження заявленої митної вартості автомобілю марки JAGUAR, модель F-PACE PRESTIGE подано усі передбачені приписами МК України документи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року відповідає, а вимоги апеляційної скарги є не обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.49, 51 - 54,57 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
У випадках передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи зазначені у ч.2 цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу, при цьому метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Із матеріалів справи вбачається, що з Канади на митну територію України ОСОБА_1 ввезений автомобіль легковий марки JAGUAR, модель F-PACE PRESTIGE, колір білий, рік випуску 2018, номер кузову/VIN - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів 2000 куб.см., потужність двигуна -177 кВт, екологічна норма - ЄВРО -5, показник одометра - 2467 км., для митного оформлення якого 17.10.2018 року представником позивача ФОП Савеловою О.В в електронному вигляді подано відповідачу вантажну митну декларацію №UA110160/2018/004436, в якій вартість автомобілю до митного оформлення заявлена в розмірі 14 200 дол/США (а.с.92,93).
До зазначеної декларації додано інвойс №775445 від 23.07.2018 року; свідоцтво про реєстрацію №К2531321 від 24.08.2018 року; акт про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів №UA205010/2018/315932; звіт №154.10.18 від 10.10.2018 року про оцінку колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України; довідки про транспортні витрати б/н від 16.10.2018 року (а.с.27-29,48,50,51,73,74).
При перевірці правильності визначення митної вартості товару відповідачем встановлено, що документи надані позивачем містять розбіжності, а саме:
1) рахунок-фактура (інвойс) №775445, виданий компанією VEHICLE FLEET SOLUTIONS INC, Канада, датується 23.07.2018 року, тобто виданий раніше, ніж видане в Канаді свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , яке датується 24.08.2018 року. Також згідно з інформацію, що міститься на офіційному сайті VEHICLE FLEET SOLUTIONS INC до переліку послуг, що ним надається, не відноситься офіційне дилерство чи представництво щодо продажу нових автомобілів;
2) рахунок-фактура (інвойс) №775445 не містить ідентифікаційних ознак автомобіля, наприклад показник одометра, тип двигуна та робочий об'єм циліндрів;
3) акт митного огляду на кордоні від 06.10.2018 року №UA205010/2018/315932, містить посилання на транспортний засіб з номерами AC1893BX/AC4513XT, який ймовірно здійснив доставку оцінюваного товару до митного кордону України, а також перевізника ОСОБА_2 , проте будь - яких транспортних (перевізних) документів до митного оформлення не надано. Також не надано документів, підтверджуючих страхування автомобіля.
4) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертом від 10.10.2018 року № 154.10.18, містить невідповідності положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (з урахуванням вимог листа ДФС від 04.05.2018 №13112/7/99-99-19-02-01-17 «Щодо додаткових заходів контролю з оподаткування транспортних засобів»), а саме п.7.38-7.39б Методики, згідно з яких в даному випадку має бути розрахований коефіцієнт фізичного зносу (Ез).
Від митниці декларантом отримано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) копію митної декларації країни відправлення.
Як зазначає митний орган та не заперечує позивач, додатково ним надано: 1) актуалізований звіт №154.10.18 від 23.10.2018 року; 2) висновок експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу - легкового автомобіля марки «JAGUAR»; 3) повідомлення від продавця №7912-34 від 25.10.2018 року.
29.10.2018 року Дніпропетровською митницею ДФС надано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2018/00055, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2018/000046/2 за резервним методом (а.с.13-20).
Митне оформлення товару здійснено позивачем за митною декларацією №UA110160/2018/004808 від 06.11.2018 року (а.с.21).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріали справи не містять та позивачем додатково не надано документи в розумінні ч.2 ст. 53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості автомобілю марки JAGUAR, модель F-PACE PRESTIGE, а саме документи, що підтверджують факт оплати придбаного транспортного засобу, транспортні документи щодо переміщення товару (враховуючи пункт відправки: країна Канада) та на оплату транспортних послуг.
Надана позивачем довідка про транспортні витрати від 16.10.2018 року №б/н (а.с.48) правомірно судом першої інстанції визнана неналежним доказом, оскільки підписана самим позивачем.
В силу викладеного суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування винесеного Дніпропетровською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом №UA110000/2018/000046/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110160/2018/00055.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 221, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року по адміністративній справі № 160/96/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 9 липня 2019 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 11 липня 2019 року.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай