Постанова від 11.07.2019 по справі 320/759/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/759/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, суддя Колеснікова І.С., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини доходу з 01.01.2012 року по дату фактичної виплати сум недоотриманого доходу за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року у справі № 376/52/18;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботи в зоні відчуження ЧАЕС від 15.06.2006 року № 111, починаючи з 01.01.2012 року по 14.07.2017 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 01.06.2006 року по 01.01.2012 року позивач отримував пенсію на підставі довідки від 15.06.2006 року № 111, проте у подальшому йому стало відомо, що відповідачем його пенсію було перераховано, що в свою чергу призвело до значного її зменшення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року позов задоволено частково. Зобов'язано Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини доходу з 15.06.2017 року по дату фактичної виплати сум недоотриманого доходу за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року у справі № 376/52/18. Зобов'язано Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботи в зоні відчуження ЧАЕС від 15.06.2006 року № 111, починаючи з 01.01.2012 року по 14.07.2017 року, з урахуванням вже виплачених сум. У задовленні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданий Сквирським РВ ГУ МВС України у Київській області 06.03.1998 року (а.с. 9-10).

У період з 25.07.1985 року по 12.11.1993 року позивач перебував у трудових відносинах із Сквирським АТП 11033, правонаступником якого згодом стало ВАТ "Сквира-Авто", та працював на посаді водія автобуса, що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.12.2001 року та вкладкою до нього НОМЕР_4 від 25.12.2001 року (а.с.11).

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки № 149408 від 13.12.2001 року, Обласної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлено 70% втрати професійної здатності з 01.03.2006 року довічно у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14).

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Сквирським управлінням праці та соціального захисту населення 30.03.2009 року (а.с.12).

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14.02.2006 року по справі № 2-598/2002 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сквирське районне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту тривалості робочого часу під час відрядження в зоні відчуження, заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 з 12.08.1986 року по 18.08.1986 року перебував у відрядженні в м. Прип'яті Київської області і тривалість його робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 22 години в зоні відчуження (а.с.18).

На підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 14.02.2006 року по справі № 2-598/2002, ВАТ "Сквира-Авто" позивачу видано довідку про заробітну плату ОСОБА_1 від 15.06.2006 року № 111. Відповідно до змісту даної довідки, за період з 12.08.1986 року по 18.08.1986 року позивачу за роботу в зоні відчуження ЧАЕС було нараховано загалом 946 (дев'ятсот сорок шість) руб. 67 коп.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, як пенсіонер та отримує пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі довідки від 15.06.2006 року № 111 позивач отримував пенсію по 01.01.2012 року, однак в подальшому дізнався, що пенсію було перераховано відповідачем, що в свою чергу призвело до значного її зменшення.

17.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 770 про проведення перерахунку та виплати йому пенсії згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 15.06.2006 року № 111, на що отримав відмову у перерахунку пенсії у зв'язку тим, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 14.02.2006 року по справі № 2-598/2002 не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії, а отже відсутні підстави для обчислення пенсії за довідкою від 15.06.2006 року № 111.

Відмову у перерахунку пенсії позивачем було оскаржено у судовому порядку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року по справі № 376/52/18, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 року, визнано неправомірною відмову Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ТОВ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 15.06.2006 року № 111. Зобов'язано Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 946 (дев'ятсот сорок шість) руб. 67 коп., на підставі довідки ТОВ "Сквира-Авто" від 15.06.2006 року, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15.06.2017 року, з врахуванням вже виплачених сум.

Позивач вважає, що його право на отримання законного розміру пенсії було порушено відповідачем саме з 01.01.2012 року, а отже і поновлення його права повинно бути здійснено за весь час фактичної недоплати пенсії за вказаною довідкою, тобто з 01.01.2012 року по 14.07.2017 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Частиною 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1210 встановлено, що вказаний порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Згідно п.п.4 п. 3 даного Порядку № 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Частиною 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Основною підставою для здійснення перерахунку пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Як убачається із матеріалів справи, довідку від 15.06.2005 року за № 111 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, видано підприємством ВАТ «Сквира-Авто» на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 14.02.2006 року у справі № 2-598/2002, а не на підставі первинних документів про оплату праці ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

В матеріалах справи міститься рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 лютого 2006 року (а.с.18), яким встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував з 12.08.1986 року по 18.08.1986 року включно в м. Прип'яті та Чорнобилі Київської області і тривалість робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 22 годину в зоні відчуження.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься жодних первинних розрахункових документів про нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, зазначеному у довідці від 15.06.2006 року № 111, оскільки вказана довідка видана на підставі рішення суду, а не на підставі первинних документів та з огляду на фактичну заробітну плату позивача, яка ним була отримана.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження заробітку первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 376/3114/17, від 26 жовтня 2018 року у справі № 576/1467/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №529/693/17.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період, тоді як довідка ВАТ «Сквира-Авто» про заробітну плату від 15.06.2006 року за № 111 не може бути належною підставою для перерахунку пенсії позивача, оскільки вона видана не на підставі первинних документів.

Отже, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням зарплати за період до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої зарплати первинними документами, зокрема виписками з особових рахунків, платіжні відомості про нараховану та сплачену зарплату, тощо.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав вважати, що пенсійним органом пенсія позивачу, починаючи з 01.01.2012 року по 14.07.2017 року, виплачувалась у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України. Отже, підстави для зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу недоотриманих сум пенсії за вказаний вище період відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.

Щодо посилання суду першої інстанції на рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року по справі № 376/52/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 року, яким відмову Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії було визнано неправомірною та зобов'язано Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 946, 67 руб., на підставі довідки ТОВ "Сквира-Авто" від 15.06.200 року, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15.06.2017 року, з врахуванням вже виплачених сум, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки зазначені рішення стосуються іншого періоду.

Крім того, зазначені рішення, виходячи з вимог ст. 78 КАС України, не звільняють позивача від доказування факту недоотримання ним пенсійних виплат за період з 01.01.2012 року по 14.07.2017 року.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року №1210, обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання від Чорнобильської катастрофи здійснюється із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження 1986-1990 роках.

Листом Міністерства праці України від 20.11.1995 року №09-3815 роз'яснено, що в разі неправильного нарахування зарплати особам, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках згідно з листом Мінпраці, Мінчорнобиля, Мінфіну від 29.10.1992 року №09-3751/1032/3к/13-412/308 на підставі стверджуючих підприємства, яке командирувало працівника в зону відчуження, або його правонаступник, повинен зробити перерахунок зарплати і видати нову довідку про зарплату в зоні відчуження для подання в місцевий орган соціального захисту населення для перерахунку розміру пенсії. При цьому виплата не донарахованих сум не проводиться, а відображається на позабалансовому рахунку.

Судове рішення про встановлення факту, та довідка про зарплату, яка видана на підставі такого рішення, на які послався позивач, не є підставою для безумовного проведення перерахунку пенсії, оскільки, як вже зазначено судом апеляційної інстанції, первинні документи, які б підтвердили розмір зарплати позивача, одержавних в зоні відсуження, відсутні. Самим рішенням встановлено лише факт роботи в зоні відчуження, а отже таке рішення не є тим документом, який зобов'язує пенсійний орган провести перерахунок особі пенсії без наявності первинних документів.

Разом з тим, колегія судів зазначає, що Сквирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області на виконанння рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року по справі № 376/52/18 розпоряженням від 27.11.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 15.06.2006 року.

Відповідно до копії протоколу у лютому 2019 року позивачу виплачено перераховану пенсію за період з 14.06.2017 року по 31.12.2018 року у сумі 18502,11 грн.

Крім того, колегією суддів не встановлено доказів, які б свідчили, що з 01.01.2012 року позивачу невірно чи не в повному обсязі було виплачено пенсійне забезпечення, а тому він має право на виплату відповідних компенсаційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги щодо виплати компенсації втрати частини доходу з 01.01.2012 року по дату фактичної виплати сум недоотриманого доходу за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року у справі № 376/52/18 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задовленні позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.

Отже, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову у адоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.

Попередній документ
82946557
Наступний документ
82946559
Інформація про рішення:
№ рішення: 82946558
№ справи: 320/759/19
Дата рішення: 11.07.2019
Дата публікації: 15.07.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (26.10.2020)
Дата надходження: 26.10.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.10.2020 08:30 Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧЕСТНЄЙША ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ЧЕСТНЄЙША ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА