Справа № 320/6063/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
04 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Чаку Є.В.,
за участю секретаря: Чуб Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту - 15.04.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фастівської міської ради Київської області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Фастівської міської ради Київської області на звернення ОСОБА_1 щодо порушення державних будівельних норм, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати бездіяльність Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Фастівської міської ради Київської області;
- зобов'язати Фастівську міську раду Київської області привести у відповідність ДБН-360-92 п. 3.32, ДБН-2,5-75:2003 п. 17.1.2 таблиця 31 прибудову до будинку за АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Фастівську міську раду привести у відповідність ДБН-360-92 додаток 8.1 (обов'язковий) таблиця 2 примітка 2 ДБН В 2,5-75:2013 п. 8,1,8 та ДБН В 2.5-75:17.1.2 каналізаційну мережу до АДРЕСА_1 сім'єю ОСОБА_4 , хоча по іншій стороні провулку є каналізаційна мережа для всіх охочих на глибині прокладання до 4 м.;
- стягнути з Фастівської міської ради Київської області моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 80 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач разом із дружиною постійно проживають у житловому будинку АДРЕСА_3 , що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Зазначає, що жильці житлового будинку АДРЕСА_2 , сім'я ОСОБА_3, самочинно, з порушенням державних будівельних норм здійснили до будинку двоповерхову прибудову та проклали каналізаційну мережу над водопровідною мережею з недотриманням глибини залягання труб. На думку позивача, такі порушення ДБН при прокладанні каналізаційної мережі можуть спричинити витікання каналізаційних стоків та потрапляння їх до водопровідних мереж, що вже довгий час морально їх з дружиною напружує в безпеці користування питною водою. Протягом тривалого часу він звертається до відповідача з метою виявлення порушень будівельних норм стандартів і правил стосовно зазначеної аварійної каналізаційної мережі, просить вжити заходи щодо недопущення інфікування водопровідної мережі питної якості, однак його багаторазові звернення проігноровані, а надані відповіді вважає відпискою. Зазначає, що до цього часу жодних дій з боку відповідача не вжито, що свідчить, на думку позивача, про бездіяльність з боку Фастівської міської ради щодо приведення у відповідність до чинних санітарних норм каналізаційної мережі прибудови житлового будинку АДРЕСА_2 .
Внаслідок вказаних неправомірних дій відповідача, правам та законним інтересам позивача була завдана моральна шкода та психологічні страждання, адже він разом із дружиною змушені були протягом останніх років захищати та відстоювати свої права в органах державної влади та місцевого самоврядування. На думку позивача, поверхнево прокладена над водопровідною мережею питної якості каналізаційна система з колодязями та чавунними трубами загрожує руйнуванню цих мереж, у зв'язку з чим необхідно привести у відповідність ДБН прибудову до будинку АДРЕСА_2 .
У відзиві на адміністративний позов зазначено про те, що Виконавчим органом державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Фастова є відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради, а тому Фастівська міська рада не є належним позивачем у справі. Зокрема, на неодноразові звернення позивача до Фастівської міської ради, надано вичерпні відповіді у встановлені законом строки, та немає жодних причин для визнання дій відповідача протиправними. Пояснив, що твердження, якими мотивовані позовні вимоги не відповідають дійсності. Так, прибудова домоволодіння АДРЕСА_2 не є самочинною. В свою чергу, з метою встановлення фактичних обставин справи та належного розгляду звернення позивача в межах наданих повноважень було здійснено контроль згідно з чинним законодавством. За результатами комісійного обстеження по АДРЕСА_2 області складено акт про те, що посадових осіб допущено не було, був відсутній власник. Всі необхідні документи були надані батьком власника - ОСОБА_5 для огляду, зокрема, дозвіл на двохповерхову прибудову, а також дозвіл на виконання земельних робіт щодо підключення каналізації та відповідний робочий проект.
Крім того, відповідно до викопіювання з генерального плану м. Фастова Київської області будинок та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , не межують з будинком, де проживає позивач, у зв'язку з чим каналізаційна мережа та прибудова до вказаного будинку жодним чином не можуть завдавати шкоди позивачу чи порушувати його права та інтереси.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та визнати адміністративний позов з додатками до нього від 03.11.2018 у повному обсязі.
Апелянт вважає, що він у повній мірі зазначив право, що підлягає захисту судом, і яке порушив відповідач, а також навів конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права апелянта. Позивачем надано всі докази, які підтверджують наведені обставини у позові.
У судове засідання суду апеляційної інстанції - 04.07.2019 з'явився позивач.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи позивач ОСОБА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_6 постійно проживають у житловому будинку АДРЕСА_3 , зареєстрованому на ім'я ОСОБА_6 на праві приватної власності та є спільною власністю подружжя, що підтверджується листом Фастівського бюро технічної інвентаризації КП Фастівської міської ради № 279 від 04.12.2018, а також копією паспорта позивача.
Позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами з метою вирішення питання щодо приведення у відповідність до чинних санітарних норм каналізаційної мережі самочинно збудованої сусідами, сім'єю ОСОБА_3, прибудови до житлового будинку АДРЕСА_2 , а також вжити необхідні заходи реагування при виявленні порушень. У той же час, вважає, що відповідач повноваження в оскарженій частині не здійснює, що призводить до тривалого порушення як санітарних норм, так і ДБН вказаної прибудови до будинку АДРЕСА_2 , що в подальшому загрожує руйнуванню водопровідної мережі питної якості та її інфікуванню.
Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач, починаючи з 2015 року, неодноразово звертався до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з повідомленням щодо можливого порушення сім'єю ОСОБА_3 вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил стосовно прибудови до будинку за адресою АДРЕСА_2 , а саме встановлення труби стоку каналізаційних вод над трубою інженерних мереж водопроводу з можливим порушенням ДБН, та проханням щодо вжиття заходів реагування на вказані порушення (зокрема, звернення, які наявні в матеріалах справи: як представника громади колективне звернення від 26.11.2016, А35.2568.4 від 24.11.2015, ОП/А35.43.2 від 13.01.2016, 10/10А-0402/1 від 04.02.2016, 10/10А_2502/1 від 25.02.2016, А35.1128.4 від 25.05.2016, ОП/А35.935.2 від 27.04.2016, ОП/А35.1813.2 від 31.08.2016, ОП/А 35.1813.2 від 29.09.2016, ОП/А 35.2308.2 від 02.11.2016, А352458.4 від 21.11.2016, А35.2556.4 від 30.11.2016, А35.98.4 від 18.01.2017, 10/10-А-1812/1 від 18.12.2017, 10/10-А-2302/2 від 23.02.2018).
Тобто, листом Фастівської міської ради від 24.12.2015 позивача повідомлено про те, що власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 водопровідні та каналізаційні мережі прокладені відповідно до проектної документації.
Листом Фастівської міської ради від 26.01.2016 позивачу надіслано копію акта обстеження від 21.01.2016 щодо прокладення каналізаційної системи сусідом ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що комісія рекомендувала усунути виявлені недоліки та виконати роботи відповідно до проектної документації. Також повідомлено про те, що власникам вказаного домоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рекомендовано усунути недоліки, зазначені в акті обстеження у термін до 01.09.2016.
З листа Департаменту ДАБІ у Київській області за № 10/10-38/2902/08/02 від 29.02.2016 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлялось про те, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівної діяльності будинку АДРЕСА_2 , складено акт та надано припис про усунення порушень гр. ОСОБА_3 , а саме вимог ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У листі Департаменту ДАБІ у Київській області № 10/10-31/2303/08/02 від 23.03.2016 ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв'язку з тим, що в Єдиному реєстрі відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного характеру на об'єкт будівництва по АДРЕСА_2 , власнику надіслано лист з вимогою з'явитись до Департаменту для проведення перевірки під час виконання будівельних робіт. Також повідомлено, що зроблено відповідні запити до Відділу містобудування та архітектури Фастівської міської ради та КП Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації.
Згідно з листа Фастівської міської ради № ОП/А35.1026.2 від 18.05.2016, адресованому ОСОБА_1 , вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рекомендовано усунути недоліки, зазначені в акті обстеження від 21.01.2016 у строк до 01.09.2016, який носить рекомендаційний характер, та а в приписі від 16.02.2016 - до 30.11.2017.
Листом Фастівської міської ради від 21.06.2016 позивачу надіслано відповідь КП ФМР «Фастівводоканал» щодо прокладення каналізаційної системи сусідом ОСОБА_2
29.09.2016 Фастівська міська рада повідомила позивача про технічні умови на підключення до каналізаційної мережі гр. ОСОБА_2 , надані КП ФМР «Фастівводоканал».
22.12.2016 відповідачем надіслано ОСОБА_1 копію акта відповідного комісійного обстеження від 20.12.2016, з якого вбачається, що комісією не підтверджено існування екологічної загрози м. Фастів отруєнням питної води фекальними стоками з приватної каналізаційної мережі ОСОБА_3.
Також у листі Фастівської міської ради №А35.2556.4 від 27.12.2016 ОСОБА_1 повідомлено про те, що спірне питання неодноразово розглядалось комісійно з виходом на місце, а Департаментом ДАБІ у Київські області ОСОБА_3 надано припис про усунення порушень у термін до 30.11.2017.
30.12.2016 Департаментом ДАБІ у Київській області відповідним листом за 310/10-75/3012/08/02 позивача повідомлено, що під час проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_3 виконав роботи з будівництва каналізаційної мережі від будинку АДРЕСА_2 , без отримання відповідного документу, про що складено акт від 16.02.2016 та надано припис про усунення недоліків у строк до 30.11.2017.
Листом відповідача від 09.02.2017 позивача повідомлено, що прибудова до житлового будинку по АДРЕСА_2 була здійснена відповідно до рішення виконкому Фастівської міської ради за № 195/12 від 21.09.1995, яким ОСОБА_3 було надано дозвіл на двоповерхову прибудову до частини будинку та зроблено висновок, що вказана прибудова збудована по лінії регулювання забудови без врахування п. 3.32 ДБН 360-92.
За результатами розгляду письмового звернення позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради листом № 15 від 12.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено про те, що під час виїзду на місце власник земельної ділянки був відсутнім, у зв'язку з чим йому надіслано лист з проханням прибути до Відділу ДАБК та надати необхідні документи для проведення перевірки. Також повідомлено, що надіслано лист до Відділу містобудування та архітектури Фастівської міської ради з проханням надати інформацію про видачу містобудівних умов за вищезазначеною адресою.
Листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради № 40 від 15.05.2018 позивача проінформовано про те, що під час виїзду на місце власник земельної ділянки ОСОБА_2 був відсутнім, у зв'язку з чим йому надіслано відповідний лист із запрошенням з'явитися до Відділу ДАБК з необхідними документами.
Позивач вважає, що всі відповіді, які надавались відповідачем на його звернення є протиправними, крім того, відповідачем допущено бездіяльність у невжитті заходів реагування, існуючі порушення не усунуто, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 (Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем на неодноразові звернення позивача відповіді надавались, тому право позивача на звернення обмежено не було.
У зв'язку з цим доводи позивача про те, що всі відповіді на його звернення Фастівською міською радою надавались звичайною відпискою, відповідних заходів реагування до цього часу не вжито, у зв'язку з чим вважає дії відповідача на його звернення протиправними, колегія суддів вважає безпідставним.
Виходячи із змісту наданих відповідачем відповідей на всі звернення позивача, колегія суддів вважає, що Фастівською міською радою не було порушено вимоги законодавства, зокрема Закону України «Про звернення громадян», об'єктивно, всебічно і вчасно заяви позивача було перевірено, вжито необхідних заходів в межах повноважень, інформовано позивача про хід роботи, а тому позовні вимоги в частині визнання дій відповідача на звернення протиправними задоволенню не підлягають.
Стосовно бездіяльності Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради за наслідком звернення ОСОБА_1 щодо встановлення порушень при будівлі прибудови до будинку за адресою АДРЕСА_2 , та вжитті заходів реагування, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи позивач ОСОБА_1 звернувся до Департаменту ДАБІ у Київській області із заявою від 18.12.2017 з вимогою про проведення перевірки житлового будинку АДРЕСА_2 стосовно можливого порушення при будівлі прибудови до вказаного будинку вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, що в силу наведених приписів частини першої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку № 553, є підставою для проведення позапланової перевірки.
Департаментом ДАБІ у Київській області вказане звернення ОСОБА_1 від 18.12.2017 було направлено до Відділу ДАБК виконавчого комітету Фастівської міської ради (вх. №26 від 31.01.2018) для вжиття відповідних заходів.
З метою встановлення фактичних обставин справи та належного розгляду звернення в межах відповідних повноважень начальником Відділу ДАБК 12.03.2018 здійснено виїзд на місце та встановлено, що суб'єкт містобудування на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_2 відсутній, будівельні роботи не виконувались, будівельників та будівельної техніки не було.
12.03.2018 Відділом ДАБК власнику земельної ділянки гр. ОСОБА_2 надіслано лист з проханням прибути до Відділу та надати необхідні документи для проведення перевірки, про вручення якого свідчить відповідна відмітка з підписом батька власника - ОСОБА_5 .
Також Відділом ДАБК було надіслано відповідний запит до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради про надання інформації щодо видачі містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта за адресою АДРЕСА_2 .
Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради листом № 18-10/141 від 12.04.2018 повідомлено, що згідно з архівними даними гр. ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів № 195/12 від 21.09.1995 надано дозвіл на двоповерхову прибудову до частини будинку.
У призначений Відділом ДАБК час ОСОБА_2 або його представник не з'явились, після чого на їх адресу повторно надіслано лист № 66 від 20.11.2018. Про вручення даного листа свідчить відповідна відмітка - підпис батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5
10.12.2018 відповідачем було здійснено комісійне обстеження по АДРЕСА_2 , щодо встановлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та будівних норм, за наслідками якого складено акт, в якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво двоповерхової прибудови на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів № 195/12 від 21.09.1995, підключення до каналізації за вказаною адресою здійснено відповідно до Робочого проекту за замовленням 0729206, архів № 6, ордеру № 04, виданого відділом благоустрою міста на термін від 04.04.2006 до 04.05.2006 та Технічного паспорту на житловий будинок та гараж № НОМЕР_1 від 18.11.1996, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто факту самочинного будівництва двоповерхової прибудови до будинку по АДРЕСА_2 та порушень гр. ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва, в акті комісійного обстеження від 10.12.2018 не зафіксовано.
Відповідно до п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553) суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 12 Порядку № 553 У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Так, за матеріалами справами 27.12.2018 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт № 10/27122018 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій та винесено припис № 10 про усунення вказаного порушення.
Цього ж дня (27.12.2018) Відділом ДАБК складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій № 10/27122018.
В свою чергу, ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядком №553, не передбачено можливості проведення контрольного заходу у випадку, коли суб'єктом містобудування відмовлено у допуску до проведення перевірки, натомість, у такому разі має бути складено акт про недопуск.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії листів, адресованих третій особі з проханням прибути до Департаменту для надання документів, необхідних для проведення перевірки, а також Фастівському відділенню поліції Васильківського відділу ГУНП у Київській області з проханням сприяти Відділу ДАБК у проведенні перевірки, з урахуванням надання ним доказів направлення таких листів.
Зазначені обставини вказують про недопущення Відділом ДАБК Фастівської міської ради бездіяльності в частині невжиття належних заходів реагування на звернення ОСОБА_1 з метою здійснення перевірки об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання привести у відповідність ДБН-360-92 п.3.32, ДБН-2.5-75:2013 п.17.1.2 таблиця 31 прибудову до будинку АДРЕСА_2 , а також зобов'язання привести у відповідність ДБН-360-92 додаток 8.1 (обов'язковий) таблиця 2 примітка 2 ДБН В2.5-75:2013 п.8.1.8 та ДБН В2.5-75:17.1.2 каналізаційну мережу, задоволення також не підлягає у зв'язку з її передчасністю, оскільки факт законності чи незаконності вказаного будівництва і має бути встановлено під час проведення відповідачем в особі його відповідного територіального органу перевірки спірного об'єкта.
В свою чергу, позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04 від 10.02.2010): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A,303-A, п. 29).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09.07.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
СуддіН.В. Безименна
Є.В. Чаку