Справа № 357/4851/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кошель Л.М.
10 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Сергія Сергійовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Сергія Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Сергія Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ №1113539 від 30.04.2019 року.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своїм рішенням від 27 травня 2019 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1113539 від 30.04.2019 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф в сумі 425 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 30.04.2019 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 по бульвару Олександрійському у м.Біла Церква Київської області порушив п.8.7.3 Правил дорожного руху України, а саме проїхав пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора.
Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 8.7.3(е) Правил дорожнього руху, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано процесуального обов'язку доказування, передбаченого ст.77 КАС України, щодо надання доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Разом з тим, подаючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що він був позбавлений можливості надати відзив у справі, оскільки судом першої інстанції в супереч вимог ч.5 ст.162 КАС України було надано строк подачі відзиву менший ніж 15 днів.
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі.
В даному випадку, провадження у справі було відкрито 08 травня 2019 року та призначено на 17 травня 2019 року.
17 травня 2019 року судом було складено довідку про відкладення розгляду судового засідання на 27 травня 2019 року.
Як свідчать матеріали справи, повістку про виклик у судове засідання відповідачем отримано 22.05.2019 року. Отже з даного часу у відповідача була можливість ознайомитись з матеріалами справи та подати відзив на адміністративний позов.
Разом з тим, з наявного у матеріалах справи відзиву на позов вбачається, що останній був надісланий на адресу суду лише 03.06.2019 року, тобто після винесення судом рішення у справи.
Колегія суддів зазначає, що згідно ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що підстави для дослідження доказів поданих апелянтом разом з апеляційною скаргою відсутні.
Водночас, дослідивши зміст оскаржуваної постанови колегія суддів встановила, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення п. 8.7.3 Правил дорожнього руху.
Проте, в оскаржуваній постанові, в порушення ст. 283 КУпАП не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення. Крім того, відповідачем у якості доказів в оскаржуваній постанові не вказані додатки - відеозаписи або фото, які підтверджують вчинення правопорушення.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, чи фото, надане відповідачем відео не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1113539 від 30.04.2019 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, оскільки, у разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відео чи фото, надане відповідачем відео не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а постанова у справі про адміністративне правопорушення не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року (справа № 337/3389/16-а), від 31.01.2019 року (справа 464/2309/17).
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Київської області управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Сороки Сергія Сергійовича - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 10.07.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М.Літвіна
В.В. Файдюк