Справа № 362/6487/18 Суддя (судді) першої інстанції: Марчук О.Л.
10 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2019 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС, Волинської митниці ДФС про скасування постанови про накладення стягнення за порушення митних правил,
Позивач звернувся з позовом до Київської міської митниці ДФС, Волинської митниці ДФС, в якому просить суд: визнати протиправною, незаконною та скасувати постанову про порушення митних правил у справі №5637/20500/18 від 17.10.2018 винесену Волинською ДФС та просив визнати бездіяльність Київської міської митниці ДФС незаконною.
На обґрунтування вказаних позовних вимог, позивач вказує, що 17.10.2018 в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацьким Є.С. складено постанову в справі про порушення митних правил №5637/20500/18 за порушення ним митних правил, передбачених частиною третьою ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Однак, на думку позивача, винесена постанова є неправомірною, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови працівником Волинської ДФС, в порушення вимог ст. 487 МКУ та ст. 33 КУпАП, не було враховано обставину непереборної сили під час перевезення товарів, в розумінні ст.ст. 192, 460 МК України.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2019 позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову від 17 жовтня 2018 року в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Євгенія Сергійовича у справі про порушення митних правил № 5637/20500/18, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що право посвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам.
Однак, позивачем до Волинської митниці ДФС не надано жодних документів, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії.
Вказує, що судом першої інстанції не було досліджено факт перебування даного автомобіля на ремонті та залишено поза увагою обставин, що вже 30.06.2018 у ході руху по м. Києву у автомобіля виникли технічні проблеми.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, у відповідності до положень ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами п. 2 частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ст. 316 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацьким Є.С. у справі про порушення митних правил №5637/20500/18, винесеною 17.10.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн (а.с. 18-20).
З вказаної постанови слідує, що позивачем перевищено строк транзитного ввезення транспортного засобу марки «VW Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , який 30.06.2019 було ввезено на територію України та вивезено з перевищенням строку 10 днів, передбаченого ст.95 МК України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач 09.07.2018 вчасно та відповідно до чинних приписів ст.ст. 95, 192 МК України та пункту 5 розділу VIII Наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 терміново повідомив найближчий орган доходів і зборів про обставини технічної несправності транспортного засобу, та у подальшому 14.01.2019 такий автомобіль було розмитнено, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та сплачено до державного бюджету необхідні платежі.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до частини другої ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У силу вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У силу вимог статті 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, не повинні використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, та мають бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 зазначеного Кодексу.
У відповідності до частин першої ст. 95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб.
За правилами частини другої вказаної статті до строків зазначених у частині першій даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 Митного кодексу України.
Так, частиною першою статті 192 Митного кодексу України визначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що нормами МК України встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму транзиту, які полягають у виконанні обов'язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою іншою метою, окрім транзиту.
Згідно статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У силу вимог частини третьої ст. 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У той же час, згідно з частини першої ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Так, у пункті 2 розділу 8 «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили» Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (далі - Порядок №657) містяться наступні визначення термінів:
аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
У той же час, приписи пункту 3 розділу 8 Порядку №657, згідно з якими залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції спростовують посилання апелянта на факт підтвердження форс-мажорних обставин виключно Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Згідно з пунктом 5 розділу 8 Порядку №657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.
За правилами пункту 6 розділу 8 Порядку №657, заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання.
Якщо товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, перебувають у зоні діяльності цього самого митного органу, керівником такого органу або особою, що виконує його обов'язки, невідкладно після отримання заяви здійснюються заходи, передбачені пунктом 5 цього розділу.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.
Вихід же з ладу транспортного засобу та його подальший ремонт, як такі самі по собі, не можуть бути прирівняні до аварії або дії обставин непереборної сили.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №569/4632/16-а та у постанові від 02.11.2018 у справі №466/8893/16-а.
Як свідчать матеріали справи, 30.06.2018 в ході руху транспортного засобу марки «VW Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 виявилась технічна несправність, що зумовило неможливість його вивезення (а.с. 14).
09 липня 2018 року позивач звернувся з заявою до Київської міської митниці ДФС за вхідним № 2059/інше від 09.07.2018, в якій просив продовжити режим транзиту на період усунення несправності автомобіля з огляду на відправлення автомобіля на станцію технічного обслуговування СТО «Екстрим Лайн» (а.с. 14).
Згідно Акту прийому автомобіля №168 від 09.07.2018 СТО « Екстрим Лайн» вбачається, що транспортний засіб - Мінівен, кузов НОМЕР_2 має проблеми з коробкою передач, доставлений на СТО на евакуаторі (а.с. 15).
У відповідності до витягу з єдиної автоматизованої бази АСМО 12.07.2018 Київською митницею ДФС внесено інформацію про заяву позивача від 09.07.2019 (а.с. 46) та зазначено про прийняте рішення - «повідомлено громадянина щодо вивезення т.з. в установлений строк за межі митної території України».
У той же час, лише 13.01.2019 даний транспортний засіб було відремонтовано, про що свідчить Акт виконаних робіт №168 від 13.01.2019 (а.с. 92).
З вказаного Акту вбачається, що для ремонту коробки передач DSG було витрачено лише 20 нормо-годин, у той час як вказаний транспортний засіб знаходився на станції з 09.07.2018.
Жодних документів щодо сплати відповідних послуг за ремонт автомобіля ОСОБА_1 до суду надано не було, як і не було надано обґрунтованих доказів щодо неможливості у найкоротші терміни провести ремонт такого транспортного засобу.
Крім того, суд враховує, що 30.06.2018 автомобіль мав технічні проблеми, та лише 09.07.2019 позивач звернувся до митного органу з відповідною заявою.
Таким чином, доставка транспортного засобу позивача до органів доходів і зборів призначення поза межами встановлено статтею 95 Митного кодексу України строку була зумовлена поломкою автомобілю, що не є, в розумінні наведених норм законодавства, аварією чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов'язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №455/417/16-а та у постанові від 05.03.2019 у справі №448/391/16-а.
Доказів того, що ремонт ввезеного позивачем на митну територію України в митному режимі «транзит» транспортного засобу «VW Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був здійснений у зв'язку із обставинами аварії або дії обставин непереборної сили позивачем надано не було.
Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, у зв'язку із перебуванням транспортного засобу, ввезеного у митному режимі «транзит», у ремонті.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зроблені з порушенням норм матеріального права.
Отже, беручи до уваги кожен аргумент, викладений учасниками справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нового рішення про скасування рішення з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2019 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС, Волинської митниці ДФС про скасування постанови про накладення стягнення за порушення митних правил відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
І.О. Шурко