П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2019 р.м. ОдесаСправа № 482/451/19
Головуючий в І інстанції: Демінська О.І.
Дата та місце ухвалення рішення: 10.05.2019 р. м. Нова Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, в якому позивач просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії НК № 963346 від 17.02.2019 року; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії НК № 963347 від 17.02.2019 року.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року позов задоволено.
Постанову інспектора УПП в Миколаївській області ДПП Ривака Я.А. серії НК № 963346 від 17.02.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, скасовано.
Звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП за малозначністю, обмежившись відносно нього усним зауваженням.
Постанову інспектора УПП в Миколаївській області ДПП Вагерич Н.С. серії НК № 963347 від 17.02.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, скасовано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, - закрито.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення НК № 963346 від 17.02.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - відмовити, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою інспектора УПП в Миколаївській області ДПП Ривака Я.А. серії НК № 963346 від 17.02.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. на підставі ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Так, згідно вказаної постанови інспектором УПП в Миколаївській області ДПП Ривак Я.А. було встановлено, що 17.02.2019 року, близько 22.00 год., в м. Миколаєві по вул. Троїцька, Інгульський район, ОСОБА_1 керував автомобілем «МАН», держномер НОМЕР_1 , з причепом НАLL NACHF, н.з. НОМЕР_2 , що підлягає обов'язковому технічному контролю, проте, своєчасно не пройшов обов'язковий технічний огляд, чим порушив п.п.31.3б ПДР України.
Також, суд першої інстанції встановив, що згідно постанови від 17.02.2019 року серії НК № 963347, 17.02.2019 року, близько 22.00 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «МАН», держномер НОМЕР_1 , з причепом НАLL NACHF, н.з. НОМЕР_2 , в м. Миколаєві по вул. Троїцька, Інгульський район, не виконав вимогу д.з. 4.3 «рух ліворуч» з табличкою 7.5.2 «вид транспортного засобу», не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив 2.1г ПДР України.
У зв'язку зі чим, вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу в частині позовних вимог про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії НК № 963346 від 17.02.2019 року колегія суддів виходить з наступного.
Скасовуючи постанову серії НК № 963346 від 17.02.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП за порушення водієм правил керування транспортним засобом формально вбачається, оскільки позивач не заперечує того факту, що він керував автомобілем, який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України.
Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинені діяння не представляють великої суспільної небезпечності, ні для держави, ні для інших учасників дорожнього руху, оскільки транспортний засіб, яким керував позивач, пройшов технічний контроль 18.02.2019 року, а відтак станом на 17.02.2019 рік очевидно знаходився у технічно справному стані.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на невідкладне усунення ОСОБА_1 передумов, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності (проходження технічного контролю автомобілем після спливу п'яти днів з дня виявлення відсутності такого контролю), вказані обставини, в своїй сукупності, дають можливість суду, застосувати положення ст. 22 КУпАП, звільнити позивача у зв'язку з малозначністю правопорушення від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Проте, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 33 КУпАП України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 22 КУпАП України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Із вищезазначеного вбачається, що суд, розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення наділений повноваженнями змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Статтею 24 КУпАП України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено види адміністративних стягнень. Так, згідно цієї статті за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Відповідно до пп. «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно п.п. 1, 3 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року № 137, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
При цьому, зі змісту частини 3 статті 121 КУпАП вбачається, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, законодавцем чітко встановлений відповідний вид санкцій (штраф), який підлягає застосуванню до правопорушника у разі прийняття органом, уповноваженим вирішувати справу, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно, враховуючи те, що заявником свою вину визнано, а обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правилами ст. 22 КУпАП.
Колегія суддів наголошує, що сфера застосування ст. 22 КУпАП (звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначності вчиненого правопорушення) поширюється саме на орган, уповноважений вирішувати справу (в даному випадку - Управління патрульної поліції в Миколаївській області).
Аналізуючи наведені положення КУпАП, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у адміністративного суду, який переглядає постанову в справі про адміністративне правопорушення, повноважень на застосування до особи, що його скоїла, положень статті 22 КУпАП, яка, в свою чергу, надає органу (посадовій особі), уповноваженій вирішувати справу, право звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, оскільки юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає саме КАС України, який таких повноважень адміністративного суду не передбачає.
Висновки суду апеляційної інстанції у даній справі відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 31.01.2018 року у справі № 660/575/16-а, від 21.03.2018 року у справі № 654/2930/16-а, від 31.10.2018 року у справі № 455/415/16-а.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що порушення позивачем ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю («МАН» (вантажність 15,8 т), держномер НОМЕР_1 , з причепом НАLL NACHF (вантажність 17,2 т), н.з. НОМЕР_2 ), який своєчасно позивач не пройшов, підтверджується матеріалами справи, з огляду на те, що позивач визнав свою вину у вчиненні такого адміністративного правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем цілком правомірно, постановою серії НК № 963346 від 17.02.2019 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., підстави для скасування вказаної постанови відсутні.
Вирішуючи справу в частині позовних вимог про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії НК № 963347 від 17.02.2019 року колегія суддів виходить з наступного.
Скасовуючи постанову серії НК № 963347 від 17.02.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції послався на наявність у позивача поліса обов'язкового страхування та недоведеність з боку відповідача факту вчинення позивачем наведеного правопорушення.
Проте, доходячи такого висновку, судом першої інстанції не враховано, що згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, надання позивачем до суду полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком його дії з 16.02.2019 року по 15.02.2020 року не є безумовною підставою для висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративна відповідальність за правилами наведеної статті КУпАП настає у випадку не пред'явлення для перевірки відповідній посадовій особі, зокрема, поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
В заявленому позові позивач не заперечує, що 17.02.2019 року, близько 22.00 год., керуючи автомобілем «МАН», держномер НОМЕР_1 , з причепом НАLL NACHF, н.з. НОМЕР_2 , в м. Миколаєві по вул. Троїцька, Інгульський район, він не пред'явив посадовій особі органу Національної поліції поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Навпаки, позивач підтверджує вказані обставини.
Поряд з цим, позивач вважає, що його протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, постановою НК № 963347 від 17.02.2019 року, оскільки позивачу не було надано пояснень підстав зупинки його транспортного засобу.
Так, відповідно до пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно п.п. 21.2, 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 01.07.2004 року № 1961-IV контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Поряд з цим, доводи позивача щодо не надання пояснень підстав зупинки його транспортного засобу та відсутність у посадової особи відповідача прав вимагати пред'явлення страхового полісу спростовуються змістом самої оскаржуваної постанови НК № 963347 від 17.02.2019 року, в якій чітко вказано, що близько 22.00 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «МАН», держномер НОМЕР_1 , з причепом НАLL NACHF, н.з. НОМЕР_2 , в м. Миколаєві по вул. Троїцька, Інгульський район, не виконав вимогу д.з. 4.3 «рух ліворуч» з табличкою 7.5.2 «вид транспортного засобу», не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив 2.1г ПДР України.
Позивач встановлені відповідачем обставини та викладені в оскаржуваній постанові не заперечує.
З огляду на викладене, за встановлених інспектором обставин щодо не виконання позивачем д.з. 4.3 «рух ліворуч» з табличкою 7.5.2 «вид транспортного засобу», що позивачем не заперечується, колегія суддів приходить до висновку, що при складанні матеріалів щодо порушень правил дорожнього руху, посадовою особою відповідача цілком правомірно висунуто позивачу вимогу щодо пред'явлення, зокрема, полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не пред'явив при перевірці посадовій особі відповідача поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується позивачем, з огляду на вчинення позивачем кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядались однією посадовою особою, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі ст. 36 КУпАП, на позивача, постановою НК № 963347 від 17.02.2019 року, цілком правомірно накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
Згідно ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для її вирішення, колегія суддів, на підставі ч. 2 ст. 308 КАС України, приходить до висновку про наявність підстав для скасування за поданою апеляційною скаргою рішення суду першої інстанції у повному обсязі із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову також у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 11.07.2019 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька