П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2019 р.м. ОдесаСправа № 482/212/19
Головуючий в І інстанції: Демінська О.І.
Дата та місце ухвалення рішення: 26.03.2019 р. м. Нова Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Маркевич Інни Олександрівни на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
У січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просив: визнати протиправною та скасувати постанову (НК ВР № 149512) про накладення адміністративного стягнення (штрафу в сумі 510 грн.) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 05.10.2018 року посадовою особою Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ВР № 149512 від 05.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, за викладених у постанові серії ВР № 149512 від 05.10.2018 року обставин. Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрито.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Маркевич І.О. подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою інспектора УПП в Донецькій області Маркевич А.О., серії ВР № 149512 від 05.10.2018 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 510 грн., а саме в тому, що 05.10.2018 року, о 16.30 год., на а.д. Одеса-Мелітополь- Новоазовськ, Донецька область, 620 км, керував автомобілем «Рено Магнум», держномер НОМЕР_1 , з фактичною масою т.з. 41200т, при максимально дозволеній масі т.з. 40т, без відповідного дозволу від уповноваженого органу, чим порушив п. 22.5 ПДР України.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази стосовно факту порушення позивачем ПДР України, за обставин, викладених в постанові про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2019 року серії ВР № 149512.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За правилами ст. 280 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до абз. 1 п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до абз. 3 п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства Внутрішніх справ України 10.10.2013 року № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що підставою для прийняття вказаної постанови став встановлений інспектором факт того, що позивач, 05.10.2018 року, о 16.30 год., на а.д. Одеса-Мелітополь- Новоазовськ, Донецька область, 620 км, керував автомобілем «Рено Магнум», держномер НОМЕР_1 , з фактичною масою т.з. 41200т, при максимально дозволеній масі т.з. 40т, без відповідного дозволу від уповноваженого органу, чим порушив п. 22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 132-1 КУпАП.
При цьому, у п. 8 оскаржуваної позивачем постанови вказано, що до неї додається довідка з вагового комплексу.
Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції за результатами дослідження довідки № 0011369 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, вказані документи складені 01.10.2018 року, тобто, до моменту притягнення позивача - ОСОБА_1 05.10.2018 року до адміністративної відповідальності за постановою від 05.10.2019 року серії ВР № 149512 за вчинення адміністративного правопорушення саме 05.10.2018 року.
Крім того, як зазначає сам апелянт у доданих у апеляційної скарги письмових поясненнях, на підставі довідки № 0011369 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що складені 01.10.2018 року, позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 132-1 КУпАП за постановою, що також складена 01.10.2018 року.
За таких обставин, за відсутності доказів вчинення 05.10.2018 року позивачем адміністративного правопорушення згідно ст. 132-1 КУпАП, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.
В поданій апеляційній скарзі апелянтом вказані висновки суду жодним чином не спростовані.
Що стосується посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду з огляду на відкриття провадження у справі 19.02.2019 року, колегія суддів зазначає, що такі доводи апелянта не відповідають матеріалам справи. Так, згідно матеріалів справи, позивачем направлено заявлений позов засобами поштового зв'язку 10.10.2018 року, тобто, не пізніше десяти днів з дня вручення позивачу оскаржуваної постанови, що свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного ст. 286 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Маркевич Інни Олександрівни - залишити без задоволення.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 11.07.2019 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька