04 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1101/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Васильєвій В.В.,
за участі:
представників позивача - ОСОБА_1 , Охріменко С.І.,
представника відповідача - Яцемирського С.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.05.2019 р.№ 091825112,
встановив:
ДП "Херсонський облавтодор" (далі - позивач, ДП "Херсонський облавтодор") звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2019 р.№ 091825112.
Позов обґрунтовано тим, що 18.04.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС) проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ДП "Херсонський облавтодор" за червень 2017 року, січень, лютий березень 2019 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог ст.201 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за червень 2017 року, січень, лютий березень 2019 року, у зв'язку з чим 13.05.2019р. після розгляду Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0091825112, згідно з яким до ДП "Херсонський облавтодор" застосовано штрафні санкції у розмірі 199917,34 грн. Позивач, посилаючись на наявність, на його думку, об'єктивних обставин, що не дозволили йому вчасно здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (відсутність необхідних сум коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та неможливість його поповнити через відсутність власних коштів у підприємства (підприємство є державним)), вважає рішення податкового органу протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою суду від 03.06.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.06.2019 року.
14.06.2019 року від ГУ ДФС надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, стверджує, що оскаржене рішення прийнято у спосіб та в порядку, передбачені ПК України за порушення ДП "Херсонський облавтодор", як платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкових накладних. Посилаючись на положення п.120-1.1 ст.120-1, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201 ПК України відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 25.06.2019 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, датою наступного судового засідання визначено 04.07.2019 року.
В судове засідання, призначене на 04.07.2019 року представники сторін з'явились.
Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, покликаючись на доводи наведені в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в відзиві на позов.
Суд вивчивши доводи позову, відзиву на нього, відповіді на відзив, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Так, судом встановлено, що 18.04.2019 року старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Семенягою Т.В. в приміщенні Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Р. І та пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ДП "Херсонський облавтодор" за червень 2017 року, січень, лютий, березень 2019 року, результати якої оформлені актом від 18.04.2019 року № 1133/21-22-51-12-01/31918234 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних за червень 2017 року, січень, лютий, березень 2019 року.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0091825112 від 13.05.2019 року.
Зазначеним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосований штраф в сумі 199917,34 грн., з них:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 353940,06 грн. (сума штрафу 35394,02 грн.);
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 821995,60 грн. (сума штрафу 164399,12 грн.);
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 248,40 грн. (сума штрафу 124,20 грн.).
Перелік податкових накладних наведений в розрахунку штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (т.с.1 а.с.45), який є додатком до податкового повідомлення - рішення №0091825112 від 13.05.2019 року. У зв'язку з чим наводити їх перелік в даному судовому рішення суд вважає недоцільним (усього 29 податкових накладних).
Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням №0091825112 від 13.05.2019 року та наслідками розгляду скарги на нього, оскаржив його до суду.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно п.201.7 вказаної статті податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість передбачена статтею 120-1 ПК України.
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до Податкового кодексу України та викладено в новій редакції статтю 120-1 ПК України.
Так, за змістом вказаної норми, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Виходячи з системного тлумачення вказаних норм права, можна зробити висновок, що п. 201.10 ст. 201 ПК України виокремлено такі види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН: податкові накладні, які не надаються покупцю; податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. При цьому у статті 120-1 ПК України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Суд зазначає, що вказана норма дійсно передбачає неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою
Суд вважає, що застосування союзу "та" при тлумаченні п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відповідачем під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.
При вирішенні даного спору слід враховувати положення пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, якими встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таке застосування норм відповідає й основним засадам податкового законодавства, проголошеним у статті 4 ПК України.
Вивчивши додані до матеріалів справи податкові накладні (а.с. 78-106), суд вбачає, що частина податкових накладних, які відображені в акті перевірки, є такими, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю):
- податкова накладна №7 від 12.02.2019 року;
- податкова накладна №2 від 14.02.2019 року;
- податкова накладна №2//24 від 11.03.2019 року;
- податкова накладна №30//22 від 01.03.2019 року;
- податкова накладна №1 від 12.02.2019 року;
- податкова накладна №17 від 29.01.2019 року;
- податкова накладна №3 від 14.02.2019 року;
- податкова накладна №1002//1 від 12.02.2019 року;
- податкова накладна №21//22 від 13.02.2019 року;
- податкова накладна №17//22 від 06.02.2019 року;
- податкова накладна №6//0013 від 12.02.2019 року;
- податкова накладна №5//0013 від 07.02.2019 року;
- податкова накладна №4/0013 від 04.02.2019 року;
- податкова накладна №18 від 29.01.2019 року;
- податкова накладна №5 від 12.02.2019 року;
- податкова накладна №23//22 від 23.01.2019 року;
- податкова накладна №17//19 від 11.02.2019 року;
- податкова накладна №18//19 від 11.02.2019 року;
- податкова накладна №24//19 від 14.02.2019 року (далі - Список №1).
Всі з зазначених податкових накладних виписані по операціям позивача з поставки товарів (робіт, послуг) не платникам ПДВ та оподатковуються за основною ставкою, але не надаються покупцю.
З Акту перевірки вбачається, що всі податкові накладні, які відображені в ньому, були зареєстровані з порушенням строку (від 1 до 28 днів).
Суд зазначає, що приписи статті 120-1 ПК України містять множинне трактування прав платників податків, внаслідок існування яких можливо прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Доказами існування неоднозначного трактування приписів статті 120-1 ПК України в частині податкових накладних, порушення строків реєстрації яких не має наслідком застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 120-1 ПК України є наявність в вільному доступі: на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72039.html листа Міністерства фінансів України від 14.04.2017 №11310-09-10/10306 "Про розгляд листа" та опублікованого в періодиці: Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2017, 03, № 13; Податки та бухгалтерський облік, 2017, 04, № 28; Все про бухгалтерський облік, 2017, 04, № 32; Баланс, 2017, 04, № 29-30; Бухгалтер, 2017, 04, № 15 Листа Державної фіскальної служби України "Щодо питання застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних" №709/4/99-99-15-03-02-15.
Згідно змісту наведених листів Державна фіскальна служба України в листі від 03.03.2017 року, адресованому Міністерству фінансів України, висловлює свою думку щодо трактування положень ст. 120-1 ПК України та просить адресата або погодити її або висловити свою позицію з порушеного питання. Натомість, МФУ в листі від 14.04.2017 №11310-09-10/10306 висловлену ДФС України позицію не погоджує та зазначає про необхідність застосування альтернативної правової позиції, наведеної в зазначеному листі.
На думку суду, зміст наведених листів свідчить про існування неоднозначного тлумачення ст.120-1 ПК України не тільки особами відносно яких вона застосовується, а й серед центральних органів виконавчої влади.
З огляду на приписи статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, у контексті справи, що розглядається, аргументованим і доцільним є посилання на правові позиції у рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку ("Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06).
В одній з вже зазначених справ ("Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини вказав, що говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.o." проти Чеської Республіки" (Spacek s.r.o. v. the Czech Republic), № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-I).
В силу наведених доводів суд зазначає, що зміст положень ст. 120-1 ПК України не відповідає наведеній концепції "якості закону", оскільки є не чітким та не передбачуваним у своєму застосуванні.
Всі податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких до позивача застосовані штрафні санкції наразі є зареєстрованими в ЄРПН. Несвоєчасна реєстрація не призвела до невиконання ДП "Херсонський облавтодор" своїх зобов'язань перед бюджетом, або до інших негативних наслідків.
Зазначене у сукупності, на думку суду, свідчить про обґрунтованість позовних вимог підприємства в частині податкових накладних по операціям позивача з поставки товарів (робіт, послуг) не платникам ПДВ та має наслідком їх задоволення.
Стосовно податкових накладних:
- №18/22 від 07.02.2019 року;
- №1003//1 від 13.02.2019 року;
- №1001//1 від 05.02.2019 року;
- №19//22 від 11.02.2019 року;
- №16//22 від 04.02.2019 року;
- №20//22 від 15.02.2019 року;
- №19//19 від 14.02.2019 року;
- №16//19 від 04.02.2019 року (далі - список №2), суд зазначає наступне.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в період часу з 04.02.2019 року по 15.02.2019 року було складено перелічені вище накладні, граничний строк їх реєстрації, передбачений п.201.10 ст. 201 ПК України був порушений на 11-13 днів.
З наявних в матеріалах справи пояснень головного бухгалтера ДП "Херсонський облавтодор" вбачається, що раніше зазначені в позові податкові накладні не зареєстровані вчасно через те, що сума ПДВ в податкових накладних перевищувала суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, а змоги перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в підприємства не було.
Зазначені доводи позивача підтверджені доданими до матеріалів позову документами.
Так, з квитанцій №1 (а.с.107-126), вбачається намагання підприємства здійснити своєчасну реєстрацію податкових накладних, а також підстави відмови в такій реєстрації.
Відсутність права ДП "Херсонський облавтодор" зареєструвати податкові накладні за Списком №2 в ЄРПН станом на граничну дату їх реєстрації (щодо списку №2 - остання дата місяця - 28.02.2019 року) підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН з системи електронного адміністрування ПДВ №20344220, 28344382 (а.с. 56,57), з яких вбачається від'ємне значення показника, що визначає таку можливість.
Відсутність коштів на поточному рахунку ДП "Херсонський облавтодор", тобто відсутність змоги перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість підтверджується довідкою "напрями використання залишків на поточному рахунку ДП "Херсонський облавтодор" на кінцеві дати реєстрації податкових накладних" за підписом головного бухгалтера підприємства ОСОБА_2 (а.с.69) та виписками по рахунках ДП "Херсонський облавтодор" (а.с.69, 71-74). Згідно наведених доказів, 15.02.2019 та 28.02.2019 року кошти на поточному рахунку після сплати заробітної плати з податками, коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження та закупівлі матеріалів для виконання підприємством робіт (замовниками яких, згідно Статуту є держава, отже оплата робіт здійснюється за фактом їх виконання) відсутні.
Окрім наведеного, на підтвердження незадовільного фінансового стану підприємства в періоди, за які ним здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, свідчать надані позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження №58015429 від 08.01.2019 року, №58282854 від 07.02.2019 року, №58333204 від 12.02.2019 року, №58271120 від 05.02.2019 року (а.с.127-130), а також рішення самого податкового органу №5 від 01.03.2019 року про розстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1556975,00 грн.
Додатково суд зазначає, що наявність вказаного рішення відповідача про розстрочення грошових зобов'язань свідчить про визнання ним існування обставин, передбачених п.100.4 ст. 100 ПК України відносно позивача, оскільки тільки існування зазначених обставин є підставою для прийняття рішення про розстрочення. Отже, ДП "Херсонський облавтодор" надано достатні докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Також, з аналізу Статуту ДП "Херсонський облавтодор" вбачається наступне. Так, п.2.1. зазначено, що підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці та кооперації. Для цього підприємство здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм, проводить науково-технічну політику з метою скорочення інвестиційного циклу і впровадження найновіших досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, концентрації науково-технічного і виробничого потенціалу з розроблення та впровадження нових прогресивних видів техніки, технологій і матеріалів.
Згідно п.1.1 зазначеного Статуту, ДП "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 №156 на власності відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" та Наказу Державної служби автомобільних доріг України №73 від 16.03.2011 року визнається за типом публічним акціонерним товариством.
В свою чергу, ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 28 лютого 2002 р. N 221. Згідно п.2 якого засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії; акціонерами Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію Компанії.
Згідно п.7.4 Статуту основним узагальнюючим показником господарської діяльності підприємства є прибуток. Порядок використання (розподілу) прибутку/збитку визначає вищий орган Засновника.
З урахуванням викладеного та класифікації видів підприємств, передбачених ч.1 ст. 63 Господарського кодексу вбачається, що ДП "Херсонський облавтодор" є державним підприємством, що діє на основі державної власності. Обсяг підприємницької діяльності, що її може здійснювати підприємство обмежене її статутом та метою діяльності. Відповідно до роду діяльності суд також вважає підтвердженим те, що основними замовником робіт підприємства є держава в особі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які в силу вимог бюджетного законодавства здійснюють оплату за товари, роботи, послуги за результатом їх отримання.
Вказана специфіка роботи підприємства, що створене державою та існує з основною метою - задоволення потреб держави додатково підтверджує об'єктивне існування в досліджений судом період обставин, що унеможливлюють своєчасну реєстрацію податкових накладних, зазначених в Списку №1 та в Списку №2.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В свою чергу ДП "Херсонський облавтодор" не вчиняло протиправних діянь, які б призвели до порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, навпаки, за накладними переліченими в Списку №2, підприємство вчиняло дії щодо їх своєчасної реєстрації (шляхом направлення до ЄРПН), проте в силу об'єктивної неможливості усунути підставу відмови в реєстрації обов'язку, передбаченого ст. 201 ПК України не виконало.
Зазначене, на думку суду, свідчить про відсутність у діяннях товариства такої ознаки податкового правопорушення, як протиправність.
Таким чином, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою платника податків та наслідком у вигляді порушення граничного строку реєстрації податкової накладної. Товариство діючи у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, доклало вичерпних зусиль з метою виконати положення кодексу щодо своєчасної реєстрації.
Також, суд звертає увагу, що Верховний Суд в своїх постановах від 30.01.2018 по справі № 816/390/17, від 02.07.2019 по справі № 2340/3802/18, від 27.06.2019 по справі №812/1251/16 встановивши, що платником податків вживались вичерпні заходи для своєчасної реєстрації податкових накладних, тобто встановивши, як і в даному конкретному випадку - існування об'єктивних обставин, які унеможливлювали проведення підприємством реєстрації накладних, зазначав, що в такому випадку застосування до підприємства санкцій є протиправним.
Однак, стосовно податкових накладних №11//0023 від 01.06.2017 року, та 29//22 від 23.01.2019 року суд зазначає наступне.
Так, податкова накладна №11//0023 від 01.06.2017 року зареєстрована з порушенням граничного строку реєстрації на 637 днів. Зазначена накладна виписана по операції з платником ПДВ, підстав для її не реєстрації не було, посилання позивача на відсутність можливості її зареєструвати протягом 637 днів також судом не приймається. Більш того, підприємством не надано жодного доказу, з якого б вбачалось його намагання здійснити реєстрацію вчасно.
Також, суду не надано доказів вжиття ДП "Херсонський облавтодор" заходів щодо своєчасної реєстрації податкової накладної №29//22 від 23.01.2019 року (серед доданих квитанцій №1 відсутня навіть квитанція про направлення накладної до ЄРПН).
З урахуванням наведеного, відносно цих двох зазначених квитанцій суд дійшов висновку, що існування поважних підстав, які б обґрунтували їх несвоєчасну реєстрації позивачем не доведено. Отже, накладення штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних №11//0023 від 01.06.2017 року та 29//22 від 23.01.2019 року суд вважає обґрунтованим.
Водночас, як зазначено Верховним Судом в постанові у справі №813/3274/17 від 06 листопада 2018 року, повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо застосування штрафу в іншому розмірі.
Тобто, судом в рамках даної справи встановлено протиправність накладення на ДП "Херсонський облавтодор" штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних зазначених судом в Списку №1 та Списку №2, в той час як накладення штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних №11//0023 від 01.06.2017 року та 29//22 від 23.01.2019 року суд визнав правомірним.
За відсутності, в даному конкретному випадку, в суду повноважень щодо обрахунку розміру штрафу з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення - рішення №0091825112 від 13.05.2019 року повністю.
Підсумовуючи викладене, позовні вимоги ДП "Херсонський облавтодор" є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0091825112 від 13.05.2019 року.
Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" (73000, м.Херсон, вул. Поповича, 23, код ЄДРПОУ 31918234) судовий збір у сумі 2998 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 76 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 липня 2020 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 111030300