Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
11 липня 2019 р. № 520/6854/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування акту, припису та постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати акт № 404-А від 06.06.2019, складений за результатами проведення позапланового нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил № 404-Пр від 06.06.2019;
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 404-П від 26.06.2019, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 5. 9 ст. 96 КпАП України - закрити.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Суд зазначає, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 3 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Як передбачено частиною 3 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави вважати, що законодавець у загальних положеннях Кодексу адміністративного судочинства України визначив загальні правила щодо розмежування предметної юрисдикції.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Таким чином, провадження у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, за які передбачена адміністративна відповідальність здійснюються у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення і не належать до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 404-П від 26.06.2019 та про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 5. 9 ст. 96 КпАП України.
Згідно з частиною 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до частини 6 статті Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Роз'яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного місцевого суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 404-П від 26.06.2019 та про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 5. 9 ст. 96 КпАП України.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного місцевого суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О.Чудних