Справа № 350/2388/18
Провадження № 33/4808/240/19
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Максимів І. В.
Суддя-доповідач Шкрібляк
10 липня 2019 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Дутки Р .В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) ОСОБА_1 , на постанову судді Рожнятівського районного суду від 07 лютого 2019 року, -
Вказаною пост Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, громадянин України,?
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- за ч.2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З врахуванням ст. 36 КУпАП, остаточно накладено на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн (десять тисяч двісті гривень).
Стягнуто з ОСОБА_1 - 384,20 грн судового збору.
З постанови судді вбачається, що 02 грудня 2018 року о 02 год. 15 хв., у селищі Перегінське, по вул. Січових Стрільців, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мерседес Віто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Крім цього, 02 грудня 2018 року о 02 год. 15 хв., у селищі Перегінське, по вул. Січових Стрільців, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мерседес Віто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР.
У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи, порушено його право на захист. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді Рожнятівського районного суду від 07 лютого 2019 року щодо нього скасувати, закривши провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 КонституцієюУкраїни та ст. 268 КУпАП.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень і пояснив, що дійсно 02 грудня 2018 року, о 2 год. 15 хв. біля заправки, яка знаходиться на вул. С.Стрільців, до нього підійшли працівники поліції, в той час він сидів в автомобілі марки «Мерседес Віто», на пасажирському сидінні. Працівники поліції запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився, тому, що він даним автомобілем не керував, а керував його товариш.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить провадження в справі закрити.
Під час апеляційного розгляду інспектор поліції ОСОБА_5 , як свідок, пояснив, що 02 грудня 2019 року, він разом інспектором поліції ОСОБА_6 . патрулював в селищі Перегінськ. Під час патрулювання побачив в центрі селища, компанію молодих людей, які розпивали алкогольні напої. Згодом на АЗС, яка знаходиться по вул. С.Стрільців, в с-щі Перегінськ, одного з молодиків вони побачили, який сидів на водійському сидінні в автомобілі марки «Мерседес Віто», тоді вони підійшли до даного автомобілю. Водій раптово пересів на пасажирське сидіння. Особу встановлено по базі «Армор», ним виявився неповнолітній ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 та його захисника Дутку Р.В ., які просять скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи та додані документи, вважаю, що АС слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
Згідно із ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Строк на апеляційне оскарження даної постанови слід поновити, оскільки він пропущений з поважних причин, так як ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції, в цей час перебував за кордоном , що стверджується фотокопією його закордонного паспорта (а.с.26), оскаржувану постанову вчасно не отримав, що позбавило його можливості оскаржити її у строк, передбачений ст. 289 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Вказаних вимог закону суддя першої інстанції не в повній мірі дотримався.
Відповідно до ст. 270 КУпАП, інтереси особи яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, у тому числі, ч. 1 ст. 130 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Як було правильно встановлено судом правопорушник ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 17 років.
В порушення вимог ст. 270 КУпАП, поліцейський встановивши, що ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень був неповнолітній, однак суддя не забезпечив участь законного представника правопорушнику під час судового розгляду та не залучив професійного адвоката, за відсутності залучення захисника самостійно самим правопорушником чи його законним представником.
За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як незаконна.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
При складенні протоколу водію ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (а.с. 1).
Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 у АС своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.126 КУпАП, вона доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколоми про адміністративне правопорушення серії ОБ №100495 від 02.12.2019 р. та серії ОБ №100496 від 02.12.2019 року, з яких вбачається, 02 грудня 2018 року о 02 год. 15 хв., у селищі Перегінське, по вул. Січових Стрільців, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мерседес Віто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Керуючи даним автомобілем ОСОБА_1 не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в ньому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.3).
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02.12.2018 року, стверджується, що водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та за допомогою приладу «Драгер» категорично відмовився (а.с.4).
Згідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Суддя першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а та п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 12,ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддею враховано характер вчиненого правопорушення, яке є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами, при цьому становить велику суспільну небезпеку, особу правопорушника.
Твердження ОСОБА_1 та його захисника про те, що його підзахисний не керував даним автомобілем, є необґрунтованим, оскільки спростовуються, наявними в матеріалах справи доказами, і спрямовані вони на уникнення ним відповідальності за вчинене.
Згідно положень п.3 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення 02 грудня 2018 року, однак, на час апеляційного розгляду строки накладення на нього адміністративного стягнення, які встановлені ст.38 КУпАП, сплили.
З урахуванням встановленого, постанову судді щодо ОСОБА_1 слід скасувати та постановити нову, якою визнати його винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП, однак провадження в цій справі слід закрити з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 цього Кодексу, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.2 ст.38 названого Кодексу.
За таких обставин, АС ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову судді Рожнятівського районного суду від 07 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 , та постановити нову постанову, якою його визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1ст. 130 КУпАП.
На підставі ст.38 КУпАП, справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк