Справа № 211/699/15-ц
Провадження № 2/211/164/19
про витребування доказів
10 липня 2019 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання третьої особи ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . треті особи ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя. визнання права власності на майно та визнання частки у спільній сумісній власності,, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який в ході розгляду справи уточнила та просить суд визнати договір дарування. укладений 28.08.2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 удаваним правочином та застосувати до нього положення договору купівлі-продажу; визначити на іі ім'я 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири; визначити на іі ім'я 1/8 частку нежитлової будівлі АДРЕСА_2 , визнавши за нею право власності на вказану частку. В обґрунтування уточненого позову в редакції від 16.02.2015 р. (а.с. 22-23) зазначила, що 10 березня 1994 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, з моменту укладення якого вони проживали у його батьків. Оскільки коштів на придбання власного житла вони не мали, батько чоловіка, відповідач ОСОБА_4 , запропонував їм угоду: він придбає їм квартиру, а вони згодом сплатять йому за неї кошти, на що вони погодились. Одразу після придбання квартири АДРЕСА_1 , вони зареєструвались за її адресою та почали користуватись нею, до 2004 року всі зароблені ними кошти відкладали та передавали ОСОБА_4 на виконання їх з ним домовленості. Також нею були передані останньому навіть ті кошти, які належали їй особисто від продажу нерухомості у Молдові. Після того, як вони виплатили ОСОБА_4 всі кошти за квартиру, виникла необхідність переоформити її на їх з ОСОБА_3 імена, однак на той час вона не мала паспорту громадянки України, тому 28 серпня 2004 року ОСОБА_4 переоформив спірну квартиру лише на імя ОСОБА_3 , уклавши договір дарування. Вважає вказаний договір удаваним, оскільки укладений він з метою приховання реального договору - купівлі-продажу спірної квартири. Крім того, вони з ОСОБА_3 набули також у спільну сумісну власність й інше майно. 04.10.2012 р. між ТзОВ «Лад» та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 12.09.2012 р., за яким ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 набули у спільну часткову власність нежитлову будівлю АДРЕСА_2 , у частках: ОСОБА_5 набув право на 1/2 частку, ОСОБА_7 набула у власність 1/4 частку, ОСОБА_3 набув у власність 1/4 частку. Таким чином поділу підлягає 1/4 частка вказаної нежитлової будівлі. З метою захисту свої прав, оскільки квартира та нежитлове приміщення придбані нею з чоловіком в період шлюбу, просить задовольнити заявлені вимоги.
До суду надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_1 про витребування з Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області нотаріальної справи щодо укладення та оформлення договору дарування 28 серпня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М., з метою огляду у суді та перевірки обставин укладення оспорюваного договору,письмового підтвердження наміру та волевиявлення сторін правочину, роз'яснення їм нотаріусом правових норм, попередження про наслідки укладення договору, тощо.
Згідно частин першої, другої статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Враховуючи, що однією із засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги що у третьої особи є складнощі в наданні доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, та враховуючи предмет спору, суд вважає необхідним клопотання про витребування доказів задовольнити.
Згідно частини шостої статті 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 84 ЦПК України, суд -
постановив:
Клопотання третьої особи ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 14), надати належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо укладення та оформлення договору дарування від 28 серпня 2004 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М.
Роз'яснити про наслідки неподання доказів, викладені в частинах 7-9 статті 84 ЦПК України, відповідно до яких особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М.Ніколенко