Справа № 333/912/19 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.
Провадження № 22-ц/802/725/19 Категорія: 18 Доповідач: Матвійчук Л. В.
10 липня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л.В.,
суддів - Федонюк С.Ю., Шевчук Л.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме позивачу слід було надати суду належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням всіх відповідачів у справі, обґрунтувати позовні вимоги, зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави - вважати неподаною та повернути позивачу.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на порушення судом норм процесуального права просить апеляційну скаргу задовольнити повністю, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену у п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України розглядається апеляційним судом без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи апеляційним судом здійснено без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала - до скасування з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду щодо усунення недоліків заяви.
Проте, такі висновки зроблені з порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Трейд», приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчука Сергія Володимировича про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави залишено без руху.
Надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків - протягом 10-ти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Підставою залишення позовної заяви без руху стало недодержання позивачем вимог п.п. 4, 5, 6, 7, 8, 9 ч. 3 ст.175 ЦПК України, зокрема: не обґрунтовано заявлені позивачем позовні вимоги, в своїй заяві вона посилається лише на норми закону та зазначає можливість їх застосування, подання не завірених належним чином копій документів, які додано до позовної заяви.
2 квітня 2019 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з зазначенням обґрунтування заявлених позовних вимог, клопотанням про залучення до участі в розгляді справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як третіх осіб на стороні позивача та подано завірені копії документів, доданих до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Приписи ст.175 ЦПК України вимагають від позивача зазначати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Право обґрунтовувати в позові свої вимоги, вказувати конкретного відповідача та зазначати певні докази на підтвердження обставин, які вказані в позові, є диспозитивне право позивача, гарантоване цивільно - процесуальним законом.
Позивач сформулював та зазначив, які на його думку існують підстави виникнення спору та порушення його прав зазначеними особами, а також обставини, якими обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, позивач реалізував своє право на звернення до суду із таким цивільним позовом, а спосіб захисту свого цивільного права чи інтересу позивач визначає самостійно.
Питання щодо якості такого викладу (підставність, чіткість, обґрунтованість, доведеність), оцінка таким обставинам, а також наявність чи відсутность порушення прав позивача судом не може вирішуватись на стадії відкриття провадження у справі.
Також статтею 197 ЦПК України передбачено проведення підготовчого засідання для з'ясування усіх необхідних обставин у справі, зокрема і вирішення питання вступу у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача.
Подана ОСОБА_1 позовна заява за своїм змістом відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, у ній на власний розсуд позивач виклала обставини справи, якими вона обґрунтувала позовні вимоги, обґрунтувала свою позицію щодо залучення до розгляду справи інших осіб та зазначила клопотання про залучення третіх осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на доступ до суду.
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.
Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року постановлена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268 ч.ч. 4, 5, 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року в даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді