08 липня 2019 року
Київ
справа №855/127/19
адміністративне провадження №А/9901/103/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду (далі - Суд) Бевзенка В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шостого пеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі №855/127/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, за участю третіх осіб - кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 та Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять визнати протиправними рішення (нормативно-правові акти чи індивідуальні акти) Прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. стосовно підписання ним постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, якою затверджені "Правила реєстрації місця проживання", на підставі якої Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, навмисно зловживаючи владою свідомо зробила Бомжом самотнього пенсіонера ОСОБА_2 , позбавивши його в такий спосіб виборчого права обирати Гарантом Основного Закону України - ОСОБА_3 .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, яка постановлена ним як судом першої інстанції, адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Прем'єр-міністра України Гройсмана В. Б. , за участю третіх осіб - кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 та Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним рішення - передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.
Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати та розглянути заявлений позов по суті.
Відповідно до частини другої статті 292 КАС України, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу, Верховний Суд ухвалою від 15 травня 2019 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 296 КАС України та надав п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом приведення тексту апеляційної скарги у відповідність до норм Кодексу та долучення її копій відповідно до кількості учасників справи та надання документу про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
З 27 травня 2019 року по 01 липня 2019 року суддя-доповідач Бевзенко В.М. перебував у відпустці.
З 02 липня 2019 року по 04 липня 2019 року суддя-доповідач Бевзенко В.М. перебував у відрядженні.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, вказану ухвалу ОСОБА_2 отримав 12 червня 2019 року.
У встановлений Судом строк ОСОБА_2 недоліки апеляційної скарги не усунув.
26 липня 2019 року до Верховного Суду повернувся конверт з відповідною ухвалою за закінченням терміну зберігання, який було надіслано ОСОБА_1 .
Пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно із частиною першою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України часники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до змісту абзацу четвертого частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За правилами частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, беруться до уваги положення частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, ухвала Верховного Суду від 15 травня 2019 року, якою апеляційну скаргу позивачів було залишено без руху, вважається врученою.
Також, Суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини другої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений Судом строк недоліки апеляційної скарги не усунули, вона повертається .
Керуючись статтями 169, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шостого пеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі №855/127/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, за участю третіх осіб - кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 та Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення - повернути скаржникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя В.М.Бевзенко