27 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/631/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області,
представник - Денисенко О.Е. (довіреність №4171/9/02-32-10-04 від 07.02.2019),
боржник - Публічне акціонерне товариство "Хмільниксільмаш"
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 26.02.2019
у складі колегії суддів: Савченко Г.І. (головуючий), Демидюк О.О., Юрчук М.І.
та на ухвалу Господарського суду Вінницької області
від 29.11.2018
у складі судді Лабунської Т.І.
у справі №902/631/18
за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш"
1. 16.05.2019 поштовим відправленням Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2018 у справі №902/631/18 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/631/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019.
3. Ухвалою від 28.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Жуков С.В. поновив Головному управлінню Державної фіскальної служби у Вінницькій області строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №902/631/18 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2018, призначив розгляд касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на 27.06.2019 о 09:45.
4. У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/631/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019, а ухвалою від 26.06.2019 Верховний Суд у зазначеному складі прийняв справу №902/631/18 Господарського суду Вінницькій області за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2018 до провадження, ухвалив розглянути касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2018 у справі №902/631/18 у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 28.05.2019 на 27.06.2019 о 09:45
5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. 01.10.2018 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява від 20.09.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Хмільниксільмаш". Зазначена заява мотивована ініціюючим кредитором безспірністю вимог ГУ ДФС у Вінницькій області до ПАТ "Хмільниксільмаш" на суму 2 951 560, 40 грн. без урахування штрафів та пені, що підтверджується постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018, що набрала законної сили 28.02.2018 у справі №802/2414/17-а та інкасовими дорученнями. При цьому, заявник зазначив, що така заборгованість не задоволена впродовж більше трьох місяців та не забезпечена заставою майна. Крім того, заявник зазначив, що все рухоме та нерухоме майно ПАТ "Хмільниксільмаш" знаходиться під арештом відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області; заявник вважав, що позбавлений можливості задовольнити свої грошові вимоги в інший спосіб, окрім як шляхом подання заяви про визнання боржника банкрутом в судовому порядку.
6.1. Ухвалою 29.11.2018 Господарський суд Вінницької області, з посиланням на статтю 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частину 1 статті 95 Податкового кодексу України, у задоволенні заяви №б/н від 20.09.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Хмільниксільмаш" відмовив.
6.2. Місцевим судом встановлено, що ПАТ "Хмільниксільмаш" є діючим підприємством, яке здійснює виробничу діяльність, має 82 працівники, заборгованість по заробітній платі перед якими відсутня, а також має на праві власності значні активи (об'єкти нерухомості), що можуть бути проданими в порядку звернення стягнення на майно боржника, як податкової застави. Судом встановлено, що ГУ ДФС у Вінницькій області, як контролюючий орган, всупереч вимогам ПК України не вжив належних заходів для стягнення податкового боргу за процедурою, яка передбачає можливість звернення стягнення на майно, що описане як податкова застава. Місцевий суд визнав недостатніми для порушення процедури банкрутства надане ініціюючим кредитором рішення суду про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, та інкасовані доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу. Також, судом встановлено, що рухоме та нерухоме майно ПАТ "Хмільниксільмаш" знаходиться під арештом, накладеним органами виконавчої служби за заявою ініціюючого кредитора, наявність якого не перешкоджає вживати заходи щодо стягнення податкового боргу відповідно до положень Податкового Кодексу України, без залучення до виконання судового рішення органів виконавчої служби.
6.3. Місцевий суд дійшов висновку про недоведення ініціюючим кредитором за сукупністю наданих ним доказів правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, як контролюючим державним органом, наділеним компетенцією виконання судових рішень про стягнення податкового боргу з використанням механізму податкової застави майна боржника.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
7. Постановою від 26.02.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ГУ ДФС у Вінницькій області залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2018 залишив без змін.
7.1. Постанова апеляційного суду, з посиланням на частину 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", пункт 41.2 статті 41, статті 95-99 ПК України, обґрунтована тим, що ГУ ДФС у Вінницькій області, як контролюючий орган всупереч вимогам ПК України не вжив заходів для отримання заборгованості за законодавчо встановленою процедурою, яка передбачає можливість звернення стягнення на майно, а в підтвердження безспірності податковою інспекцією надано суду лише рішення суду про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, та інкасовані доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу. При цьому, скаржником не спростовано висновки місцевого суду щодо інформації, наявної в довідках про наявність майна у ПАТ "Хмільниксільмаш" №3704 від 07.11.2018, в письмовому переліку майна ПАТ "Хмільниксільмаш", письмовій інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.11.2018.
7.2. Апеляційний суд зазначив, що наявність у ПАТ "Хмільниксільмаш" арештованого майна не позбавляє можливості ГУ ДФС у Вінницькій області задовольнити свої грошові вимоги шляхом звернення стягнення на арештоване майно, належне товариству, після скасування усіх обтяжень в судовому порядку. Крім того, ПАТ "Хмільниксільмаш" як виробниче підприємство функціонує, здійснює свою діяльність, має у власності майно та відповідні кошти, а також постійно працюючих працівників. Також, апеляційний суд зазначив, що безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора - податкового органу має підтверджуватися рішенням суду про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасованими дорученнями для примусового стягнення коштів в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та доказами вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою ПК України. А відсутність вжиття належних заходів щодо стягнення податкового боргу з використанням в повному обсязі механізму реалізації активів через податкову заставу спростовує наявність підстав для порушення (відкриття) процедури банкрутства.
Доводи скаржника (ініціюючий кредитор у справі)
8. Скаржник доводив, що висновки судів попередніх інстанцій суперечить вимогам статей 10, 11, 16 Закону про банкрутство, оскільки ГУ ДФС у Вінницькій області надано достатні докази на підтвердження неспроможності ПАТ "Хмільниксільмаш" задовольнити кредиторські вимоги. Крім того, скаржник зазначив, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження №36434004 на загальну суму 3 422 368, 05 грн., до якого включено також заборгованість щодо сплати єдиного соціального внеску, а до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство включені виключно грошові зобов'язання боржника щодо податків.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
9. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Частина 3 статті 10 - справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Частина 2 статті 11 - до заяви про порушення справи про банкрутство додаються:
- докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;
- довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
- докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
- рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
- відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Частина 6 статті 11 - заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Частина 7 статті 11 - до заяви кредитора додаються також:
- копія виконавчого документа;
- докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
- до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Частина 1 статті 16 - перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Частина 2 статті 16 - у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Частина 3 статті 16 - якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
Частина 7 статті 16 - суд відмовляє в відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо:
- заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;
- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;
- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у - порядку позовного провадження;
- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;
- за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
10. Податковий кодекс України
Пункт 41.2 статті 41 - органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пункт 95.1 статті 95 - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.3 статті 95 - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пункт 95.7. статті 95 - продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку: 95.7.1. майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах; …95.7.3. інше майно, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.
Пункт 95.24. статті 95 - у разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.
11. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 10, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
13. Юридичний аналіз пунктів 95.1, 95.3, 95.7, 95.24 статті 95 ПК України дозволяє дійти висновку, що саме контролюючий орган здійснює виконання судового рішення про стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків шляхом опису майна боржника у податкову заставу та реалізації з публічних торгів (цільових аукціонів). Зокрема, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання такого дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок грошових коштів або іншого майна боржника.
14. Частиною 7 статті 11 Закону про банкрутство передбачено спеціальні вимоги щодо кредитора - податкового органу, який ініціює порушення справи про банкрутство, а зокрема, до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Отже, виходячи з вимог статті 95 ПК України, частини 3 статті 10, частини 7 статті 11 Закону про банкрутство, доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили; інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу; докази вжиття заходів з реалізації майна боржника, як податкової застави в порядку передбаченому частиною 95.7 статті 95 ПК України. Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у справі про банкрутство в такому випадку не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника та звернення стягнення на предмети податкової застави здійснюється згідно з процедурою, визначеною Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у Постанові від 29.04.2015 у справі №920/629/14, від якої колегія суддів при розгляді даної справи не вбачає за необхідне відступати.
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Вінницькій області частково вживалися заходи щодо погашення податкового боргу боржника шляхом звернення до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №802/2414/17-а стягнено з ПАТ "Хмільниксільмаш" з рахунків у банках, що обслуговують ПАТ "Хмільниксільмаш", кошти в рахунок погашення податкового боргу на суму 4 250 055, 49 грн., на виконання якого ініціюючий кредитор систематично звертався до банківських установ з інкасовими дорученнями (розпорядженнями) про стягнення зазначеної суми, залишок основного боргу по податкових зобов'язаннях на момент звернення із заявою про порушення (відкриття) справи про банкрутство складає 2 951 560, 40 грн.
16. Скаржник зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №802/2414/17-а ним було сформовано та направлено інкасові доручення (розпорядження) до банківських установ, в яких були відкриті рахунки боржника, однак більшість таких інкасових доручень були повернені без виконання.
17. Спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.
При цьому, передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, поряд із заставними кредиторами, переваги в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.
Як встановлено судами за змістом заяви про порушення справи про банкрутство, контролюючий орган здійснив спробу у 2015 році продати з публічних торгів майно боржника (склад №3 площею 3 024 кв.м.), однак, аукціон 08.06.2015 організатором ПП "Брокпартнер" визнано таким, що не відбувся внаслідок відсутності покупців.
Зазначені доводи ініціюючого кредитора на обґрунтування заходів з виконання судового рішення про стягнення податкового боргу від 29.01.2018 у справі №802/2414/17-а суди визнали неналежними та дійшли висновку про недоведення ініціюючим кредитором вжиття належних заходів щодо виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника, з відповідним описом його у податкову заставу.
18. Касаційний суд зазначає, що відповідно до пункту 95.22. статті 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Доказів вжиття зазначених заходів до стягнення податкового боргу ініціюючим кредитором також не надавалося.
19. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що за наявності значних активів боржника (нерухомості) податковий орган повинен вжити заходів в межах власної компетенції для стягнення податкового боргу шляхом опису таких активів у податкову заставу та їх реалізації з публічних торгів відповідно до статей 89, 95 ПК України, оскільки саме на податковий орган, а не на виконавчу службу покладено обов'язок виконання судових рішень про стягнення податкової заборгованості.
З огляду на наявність спеціального припису згідно з частиною 7 статті 11 Закону про банкрутство щодо надання до заяви кредитора - органу доходів і зборів доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку, тобто в порядку, передбаченому зазначеними нормами податкового законодавства, колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків судів про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство з огляду на відсутність подання належних доказів про виконання судового рішення самим податковим органом шляхом звернення стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника.
20. Внаслідок чого, суди керуючись частинами 3, 7 статті 16 та частини 7 статті 11 Закону про банкрутство, дійшли правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, оскільки ініціюючий кредитор не довів підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, не надавши належних доказів вжиття заходів щодо виконання судового рішення про стягнення податкового боргу у встановленому Податковим кодексом України порядку.
21. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Розглядаючи прийняті судами рішення крізь призму висновків ЄСПЛ у зазначених справах та доводи скаржника за касаційною скаргою, Верховний Суд не вбачає правових підстав для скасування прийнятих у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду, з огляду на відсутність порушень у застосуванні норм матеріального та процесуального права у рішеннях судів при розгляді даної справи.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
22. Доводи скаржника про неправильне застосування судами статей 10, 11, 16 Закону про банкрутство спростовуються висновками касаційного суду відповідно до пунктів 13-20 мотивувальної частини даної постанови.
23. Згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на таке, доводи скаржника про необхідність переоцінки доказів у справі, яким уже надана відповідна оцінка судами першої та апеляційної інстанцій, як таким, що є недостатніми та неналежними в обґрунтування відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою податкового органу, Суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
24. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ініціюючого кредитора та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.
В. Судові витрати
25. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2018 у справі №902/631/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Банасько
В.В. Білоус